11.2 Вплив на довкілля
11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховуючи вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати їх урожаєм та забезпечувати до певної мірі нагромадження поживних речовин у ґрунті.
Площі сільськогосподарських угідь Чернігівської області:
|
Одиниці виміру |
Всього |
Сільгосп-підприємства |
Приватний сектор |
Інші сільгосп-товаро-виробники |
Всього |
тис.га |
2084,8 |
894,0 |
984,6 |
206,2 |
Рілля |
- |
1381,9 |
778,4 |
567,7 |
35,8 |
Сіножаті |
- |
317,8 |
61,1 |
175,6 |
81,1 |
Пасовища |
- |
290,6 |
44,6 |
168,1 |
77,9 |
Багаторічні насадження |
- |
24,5 |
1,3 |
16,6 |
6,6 |
Перелоги |
- |
70,0 |
8,6 |
56,6 |
4,8 |
Аналіз даних статистичної звітності показує, що під урожай 2011 року в області було внесено 61,6 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, що склало 112% до попереднього року. Рівень удобрення 1 га збільшився з 71 кг на 1 га до 73 кг на 1 га.
Продовжує викликати занепокоєння співвідношення основних елементів живлення у внесених мінеральних добрив. Якщо у 1986-1990 роках співвідношення азоту, фосфору і калію складало 1:0,6:1,08, тобто було на рівні оптимального, то у 2011 році це співвідношення дорівнює 1:0,18:0,21. Така перевага в обсягах застосування туків азотних добрив є екологічно шкідливою. Висока ефективність одностороннього внесення азоту спостерігається лише на ґрунтах, які мають оптимальний вміст фосфору і калію, проте такі ґрунти займають лише 10-15% орних земель. Крім того, недостатнє фосфорне і калійне живлення призводить до погіршення якості багатьох культур: у картоплі зменшується вміст крохмалю, у цукрових буряках – цукру. Через незбалансоване живлення рослини стають більш чутливим до пошкодження шкідниками, слабкіше протистоять екстремальним погодним умовам. Збільшується забур`яненість полів.
Науково-обгрунтовані дози внесення мінеральних добрив під сільськогосподарські культури для отримання врожаю на рівні 1986-1990 років (тоді були отримані найвищі врожаї більшості культур) становлять: під пшеницю 200 кг поживних речовин на 1 га посівної площі, цукрові буряки – 400-450, льон-довгунець – 200-220, картоплю – 230-250 кг/га. Однак, в останні роки обсяги застосування мінеральних добрив навіть під пріоритетні культури не відповідають вимогам землеробства.
Удобрена площа мінеральними добривами склала 70% від загальної посівної площі, яка збільшилась порівняно із 2010 роком майже на 72 тис. га. Якщо в Бахмацькому, Бобровицькому, Варвинському, Куликівському, Срібнянському районах площа, удобрена мінеральними добривами, становить 81-90%, то в Городнянському, Н.-Сіверському, Ріпкинському, Семенівському та Щорському районах удобрена площа не перевищує 50% від загальної посівної площі. В середньому по області на 1 гектар посівної площі було внесено 73 кг поживи , з них азоту – 52 кг, фосфору – 10, калію – 11 кг.
Вкрай складна ситуація із формуванням нормального режиму живлення сільськогосподарських культур неминуче призведе до різкого зниження їх продуктивності. Враховуючи, що за рахунок добрив формується понад 50% приросту урожаю, то використання добрив є пріоритетним напрямком в агротехнологіях.
Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив наведена на рис. 11.2.1. та в таблиці 11.2.1.
Рис.11.2.1. Питома вага удобрених площ під урожай сільськогосподарських культур
Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили починаючи з 1993 року формування гостродефіцитного балансу поживних речовин та гумусу.
Табл. 11.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами
|
2001 |
2010 |
2011 |
Загальна посівна площа, тис. га |
908,3 |
774,9 |
846,7 |
Мінеральні добрива: |
|
|
|
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц |
166,5 |
548,4 |
615,7 |
У тому числі: азотних, тис. ц |
132,5 |
409,5 |
443,7 |
фосфорних, тис. ц |
19,3 |
72,9 |
80,7 |
калійних, тис. ц |
14,7 |
66,0 |
91,3 |
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц |
... |
... |
... |
Удобрена площа під урожай, тис. га |
224,3 |
507,3 |
596,6 |
% удобреної площі |
24,7 |
65,5 |
70,5 |
Внесено на 1 га, кг |
18 |
71 |
73 |
У тому числі: азотних, кг |
15 |
53 |
52 |
фосфорних, кг |
2 |
9 |
10 |
калійних, кг |
1 |
9 |
11 |
азотно-фосфорно-калійних, кг |
... |
... |
... |
Органічні добрива: |
|
|
|
Всього внесено в поживних речовинах, тис. т |
1608,5 |
697,6 |
704,1 |
Удобрена площа, тис. га |
37,4 |
22,7 |
17,8 |
% удобреної площі |
4,1 |
2,9 |
2,1 |
Внесено на 1 га, т |
1,8 |
0,9 |
0,8 |
Головним завданням землеробства, як основної галузі сільськогосподарського виробництва, є зростання його продуктивності на основі розширеного відтворення родючості грунтів та раціонального їх використання. Родючість грунту має також важливе природоохоронне значення, збільшуючи цінність земель сільськогосподарського призначення не тільки як об`єктів виробництва, але і як компонентів біосфери.