7.2.2 Екзогенні геологічні процеси

Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви, підтоплення земель і населених пунктів тощо (табл. 7.2.2.1)

Табл. 7.2.2.1 Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)

Пор. №	Вид (ЕГП)	Площа поширення, км2	Кількість проявів, од.	% ураженості регіону
	Розповсюдження зсувів	0,027	9
	Поширення карсту	31810	2313**	99,71
	Поширення підтоплення (з глибиною залягання ґрунтових вод тільки в інтервалі 0-3,0 м)	400	36*	1,25

* у випадку прояву процесу підтоплення об’єктом є населений пункт,

** прояву карстового процесу – поверхневі карстопрояви

Найбільш активного розвитку серед них набули зсуви та процеси підтоплення.

На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель.

Постійного підтоплення природного походження зазнають 32 сільські населені пункти на загальній площі 1219,35 га, сезонного підтоплення, техногенного та природного характеру зазнають 13 сільських населених пунктів на загальній площі 2921,0 га.

Ділянки природного підтоплення земель в області розташовані в основному в межах заплав р.Дніпро (Чернігівський район), р.Десна (Сосницький район), р.Снов (Щорський та Городнянський райони) та на територіях з природними пониженнями рельєфу (Корюківський район). Загальна площа таких земель складає 17,67 кв. км.

Табл. 7.2.2.2 Перелік зсувонебезпечних територій в Чернігівській області

Адреса	Ураженість території зсувами, кв. км	Кількість зсувів, од.	Кількість населених пунктів у зонах зсувів, од.
м. Чернігів	3,37	14	1
Коропський район	1,2	8	4
Н.-Сіверський район	5,7	9	5
Прилуцький район	2,7	9	6
Срібнянський район	4,7	9	9
Всього:	17,67	49	25

В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна, що належать до зон можливого затоплення, забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає.

Основними причинами техногенного підтоплення в населених пунктах області є: порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва; незадовільний стан природних дренажних систем, замулення русел річок та балок; незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність центральних систем водовідводу; припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів, високий рівень техногенного навантаження, що викликаний міською забудовою.

На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, які належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям.

Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року. Це ще більше погіршить ситуацію в області, особливо на територіях з техногенним підтопленням, що має невідворотний постійний характер.

З метою захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь Чернігівської області від шкідливої дії вод за рахунок коштів з Держбюджету в рамках реалізації Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затвердженої Постановою КМУ № 901 від 03.07.2006 року, на протязі 2011 року проводився ряд заходів із розчищення та екологічного покращення русел річок та водойм, берегоукріплення та будівництва гідротехнічних споруд.

Протягом 2011 року було освоєно 12297,0 тис. гривень, в тому числі здійснено роботи із берегоукріплення загальною вартістю 10,0 млн гривень, розчищення русел річок і водойм – 2097,0 тис. гривень та виконані проектні роботи вартістю 200,0 тис. гривень.