3. Оптимізація використання та охорона земель

Наміри та потреби використання земель в області, визначені у загальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки, які передбачають необхідність значного скорочення площі ріллі та виробничих територій (особливо під відкритими розробками, кар’єрами, відповідними спорудами транспорту і зв’язку) з передбаченою вивільнених земель для інших видів використання.

Територіальна організація потребує вдосконалення і поліпшення суспільного виробництва. Важливим методом використання земель сільськогосподарського призначення є їх екологічна оптимізація з урахуванням басейнової приналежності ділянок, наявності природних первісних осередків. Підвищення рівня потенційної і економічної родючості грунтів є стратегічним напрямком щодо інтенсифікації землеробства, удосконалення і зміцнення кормової бази тваринництва.

Гостро стоїть проблема раціонального лісокористування, збереження та відновлення лісів, оскільки їх безсистемні рубки призвели до негативних наслідків. Мало заліснені території потребують створення лісонасаджень.

Серед стратегічних завдань щодо планування використання земель найважливішими на перспективу є:

- зменшення розораності земельного фонду;

- збільшення лісистості території;

- поетапне встановлення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь в зональних системах землекористування;

- дотримання екологічних вимог охорони земель при землевпорядкуванні територій;

- заборона відведення особливо цінних сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських потреб;

- застосування економічних важелів впливу на суб’єкти землекористування.

7. Надра

7.1 Мінерально-сировинна база

На території області розташовано 282 родовища і 41 об’єкт обліку (з урахуванням комплексності - 323) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 72 родовища і 34 об’єкти обліку (всього 106).

Мінерально-сировинна база області на 58,0 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,1 % загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,3 % - це прісні і мінеральні води; 0,6 % займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт, таблиця 7.1.1.

Табл. 7.1.1. Мінерально-сировинна база

Види корисних копалин	Загальна кількість родовищ		Родовища, що розробляються		Одиниця виміру		Видобуток сировини в 2010 р.	Балансові запаси станом на 01.01.09
	2009 р.	2010р.	2009 р.	2010 р.
ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
Газоподібні корисні копалини
газ природний	23	23	18	18	млн. м3	170		10747
гелій	1	1	1	1	тис. м3	-		482
етан, пропан, бутани	10	10	10	10	тис. т	5		1907
Рідкі корисні копалини
нафта	21	21	17	17	тис. т	506		99426
конденсат	11	11	8	8	тис. т	73		7520
Тверді корисні копалини
торф	204	198	88	17	тис. т	-		107170
сапропель	2	2	0	0	тис. т	-		-
НЕМЕТАЛІЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
Гірничо-хімічні корисні копалини
бішофіт	1	1	0	0	тис. т	-		-
Нерудні корисні копалини для металургії
пісок формувальний	2	2	0	0	тис. т	-		50524
Будівельні корисні копалини
сировина цементна	2	2	1	1	тис. т	41,9		304941,6
крейда будівельна	6	6	2	1	тис. т	-		33982
сировина скляна	2	2	2	2	тис. т	446,4		15688
пісок будівельний	11	11	1	2	тис. м3	10,54		118022,7
сировина керамзитова	1	1	0	0	тис. м3	-		1505
глина тугоплавка	3	3	0	0	тис. т	-		1229
сировина цегельно-черепична	99	99	15	18	тис. м3	142,9		88126,83

На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, у т. ч. 14 – нафтові, 4 – газоконденсатні та 7 – нафтогазоконденсатні.

У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки – 7.

На 11 родовищах вуглеводнів підраховані балансові (видобувні) запаси вільного газу за кількістю 11,495 млрд. м³ (1,06 % від запасів України), видобуток якого склав 0,106 млрд. м³ (0,52% від видобутку в Україні).

На 19 родовищах підраховані балансові (видобувні) запаси розчиненого у нафті газу кількістю 1,105 млрд. м³ (3,2%), видобуток якого склав 0,048 млрд. м³, або 5,12 % від загального видобутку в Україні.

Балансові (видобувні) запаси нафти обліковуються на 21 об’єкті кількістю 11,054 млн. т (8,05%). Видобуток нафти склав 0,506 млн. т (17,45%).

Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах кількістю 2,51 млн. т (3,62% від запасів конденсату в Україні), видобуток якого склав 0,066 млн. т.

Крім того, на території області розташовано 10 нафтогазоперспективних об’єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С₃) оцінюються в 12,471 млрд. м³, нафти – 3,695 млн. т.

Запаси торфу підраховані на 100 родовищах кількістю 66,146 млн. т, з яких розробляється 9 із запасами 10,4 млн. т. Видобуток торфу склав 38 тис. т, який у повному обсязі був використаний для комунальних потреб у якості палива. Втрати становили 3 тис. т.

На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С₂ кількістю 60 тис. т.

Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с. Новий Поділ Ічнянського району. Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ.

На даний час ДП «Чернігівнафтогазгеологія» здійснюється геологічне вивчення Новоподільського родовища з дослідно-промисловою розробкою. Попередньо розвідані балансові запаси сирої бішофітової руди складають 50960 тис. т за промисловою категорією С₂, а перспективні ресурси – 302399 тис. т за категорією Р₁. Видобуток бішофіту в 2009 році не проводився.

На території області розташовано два родовища формувального піску з балансовими запасами 50,524 млн. т промислових категорій А+В+С₁. За своїми фізико-механічними властивостями пісок придатний для виготовлення ливарних форм і стержнів, які використовуються в металургійній промисловості. На даний час родовища не експлуатуються.

Сировинна база промисловості будівельних матеріалів спирається на 121 родовище і 3 об’єкти обліку з 7 видів різноманітних корисних копалин, з яких до розробки залучено 24 родовища і 1 об’єкт обліку.

Так цементна сировина представлена 2 родовищами, одне з яких - Новгород-Сіверське розробляється. Видобуток крейди у 2009 році на родовищі склав 9,0 тис. тонн (0,11% від загального видобутку в Україні).

Із 6 родовищ крейди будівельної з загальними запасами 33,982 млн. т за промисловими кат. А+В+С₁ (6,8 % від запасів в Україні) на даний час розробляється 1 родовище. Видобуток крейди проводився.

Державним балансом враховано 2 родовища скляної сировини (Папірнянське і Грибове-Руднянське), які розробляються ТОВ «Папірнянський кар’єр скляних пісків». Видобуток піску в 2009 р. склав 256,5 тис. т (29,22 % від видобутку в Україні).

У межах області розвідано і враховано Державним балансом 96 родовищ і 3 об’єкти обліку цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 88,11 млн. м³ за промисловими категоріями А+В+С₁. У промисловій експлуатації перебуває 18 родовищ і 1 об’єкт обліку, видобуток на яких у 2009 р. склав 16,67 тис. м³ (0,68 % від видобутку в Україні).

Тугоплавка глина представлена 3 родовищами з загальними запасами 1229 тис. тонн промислових категорій А+В+С₁. Родовища не розробляються.

Керамзитова сировина представлена одним родовищем з балансовими запасами 1505 тис. м³, яке на даний час не розробляється.

Виробництво будівельного щебеню в області відсутнє. Забезпечення промисловості даним видом продукції доцільне за рахунок завезення її з інших областей України, наприклад Житомирської, або Полтавської.

Незважаючи на те, що Державним балансом враховується 11 розвіданих родовищ будівельного піску з загальними запасами 118,015 млн.м³ промислових категорій А+В+С₁, на сьогоднішній день лише два з цих родовищ розробляється. Видобуток піску будівельного в 2009 р. склав 7,62 тис.м³ (0,12 % від видобутку в Україні). Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об’єктів області можуть служити руслові піски р. Десни.

Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.