- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Чернігівської області
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •Будівельна діяльність
- •Транспорт
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Торгівля та ресторанне господарство
- •Ціни і тарифи
- •Фінанси
- •Доходи населення
- •Ринок праці
- •Демографічна ситуація
- •2. Атмосферне повітря
- •2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря
- •2.5 Використання озоноруйнівних речовин
- •2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря
- •Тов фірми «ТехНова»
- •3. Зміна клімату
- •3.1 Тенденції зміни клімату
- •3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3 Політика та заходи у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1 Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість території Чернігівської області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6 Заходи щодо покращання стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екомережі
- •5.1 Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Заготівля лікарських рослин протягом 2007 – 2011 року не проводилася.
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •Аналіз фітосанітарного стану області по розповсюдженню амброзії полинолистої на території області
- •5.2.6. Стан зелених насаджень Чернігівської області
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського та рибного господарства
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Інвазивні види тварин
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Природно-культурна спадщина
- •5.7 Туризм
- •6. ЗемельнІ ресурси і ґрунти
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Чернігівської області
- •Та землекористувачах
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Стан та якість ґрунтів
- •Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •Перелік показників, за якими велись спостереження в ґрунті і рослинницькій продукції на контрольних ділянках
- •Веде спостереження ду «Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції».
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •Забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів
- •Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм
- •Рівні забруднення рослинницької продукції по районах
- •Деградація грунтів
- •Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області у 2011 році
- •Оптимізація використання та охорона земель
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2 Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2 Екзогенні геологічні процеси
- •На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель.
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення небезпечних відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •Екологічна безпека
- •Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Радіаційна безпека
- •Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Тенденції розвитку сільського господарства
- •Чисельність худоби в сільгосппідприємствах Чернігівської області (на кінець 2011 року, голів)
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур’янами в 2011 році:
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •Потужність електростанцій і виробництво електроенергії в регіональному розрізі в 2011 р.
- •Споживання електроенергії промисловими підприємствами
- •12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1 Транспортна мережа Чернігівської області
- •Залізничний транспорт
- •Річковий транспорт
- •13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2 Вплив транспорту на довкілля
- •13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Тенденції та характеристика споживання
- •Індекси споживчих цін в області
- •14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Чернігівській області
- •14.4 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва»
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Національна та регіональна екологічна політика
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6. Державна екологічна експертиза
- •15.7. Економічні засади природокористування
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Європейська та Євроатлантична інтеграція
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Загальновживані поняття
- •Додаток 4
- •Екопоради на кожен день
- •Зміна клімату - факти, які має знати кожен:
- •Відповідальні за підготовку розділів
5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, в тому числі і мисливської фауни.
5.3.2 Стан та ведення мисливського та рибного господарства
Використання тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям права користування середовищем перебування тварин — мисливськими угіддями.
На сьогоднішній день площа мисливських угідь області становить 2 млн. 766 тис. га. Із них лісових – 681,0 тис. га., польових – 1888,2 тис. га., водно-болотних – 180,8 тис. га, інші – 20,1 тис. га.
В області налічується 56 користувачів мисливських угідь, яким рішеннями обласної ради надані мисливські угіддя, в т.ч.:
держлісгоспи (8 господарств) – 277,8 тис. га. (10,0 %)
УТМР (9 господарств) – 1808,7 тис. га. (65,0 %)
інші користувачі (39 господарств) – 680,0 тис. га. (24,5 %)
резерв державного мисливського фонду – 14,5 тис. га. (0,5 %)
В цілому, по області в мисливському господарстві у 2011 році було зайнято 516 працівників, із них 44 – мисливствознавці та 360 – єгерів. На підприємствах управління в мисливському господарстві працює 7 мисливствознавців та 28 єгерів.
Основними пріоритетами розвитку мисливського господарства є охорона, відтворення та раціональне використання мисливської фауни. Виконання цих пріоритетів вимагає значних витрат на проведення комплексу біотехнічних заходів, боротьбу з браконьєрами та хижаками, збільшення чисельності тварин та інші мисливсько-господарські заходи.
У 2011 році в охорону та відтворення тваринного світу в області було вкладено 4 млн. 861 тис. грн. В середньому, на 1 тис. га мисливських угідь області вкладається 1757 грн., що перевищує норму вкладення коштів згідно ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
Аналізуючи динаміку чисельності основних видів диких тварин по області виявилось, що вона за останні роки не зменшується і стала стабільною.
Табл. 5.3.2.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів
Види мисливських тварин |
2000 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
2011 |
Копитні |
9903 |
12800 |
14028 |
14772 |
14179 |
14298 |
Хутрові |
75676 |
81278 |
90022 |
87797 |
56599 |
64769 |
Пернаті |
325004 |
882924 |
918732 |
794035 |
798982 |
845797 |
Використання ліміту добування мисливських тварин наводиться в таблиці:
Табл. 5.3.2.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів
Рік |
Види мисливських тварин |
Затверджений ліміт добування |
Видано ліцензій |
Добуто, гол |
Не використано ліцензій (не реалізовано) |
Причини невикористання |
2000 |
кабан |
85 |
92 |
74 |
- |
Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності |
козуля |
122 |
155 |
95 |
- |
||
олень благород. |
- |
- |
-- |
- |
||
лось |
- |
- |
- |
- |
||
козуля |
246 |
252 |
175 |
49 |
||
олень благород. |
27 |
27 |
18 |
8 |
||
лось |
26 |
26 |
24 |
1 |
||
2007 |
кабан |
743 |
751 |
526 |
89 |
Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності
|
козуля |
283 |
284 |
210 |
30 |
||
олень благород. |
38 |
38 |
20 |
17 |
||
лось |
43 |
43 |
35 |
7 |
||
2008 |
кабан |
926 |
927 |
667 |
103 |
Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності |
козуля |
418 |
424 |
327 |
47 |
||
олень благород. |
41 |
41 |
25 |
8 |
||
лось |
33 |
33 |
27 |
4 |
||
олень плямистий |
5 |
5 |
4 |
1 |
||
2009 |
кабан |
1138 |
1178 |
803 |
151 |
Доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців |
козуля |
493 |
500 |
361 |
85 |
||
олень благород. |
48 |
48 |
35 |
9 |
||
олень плямистий |
5 |
5 |
5 |
0 |
||
2010 |
кабан |
1000 |
684 |
683 |
1 |
Складні погодні умови, збереження поголів’я новими користувачами |
козуля |
435 |
435 |
313 |
122 |
||
олень благород. |
50 |
50 |
33 |
17 |
||
олень плямистий |
7 |
7 |
0 |
7 |
||
2011 |
кабан |
997 |
995 |
626 |
150 |
Складні погодні умови, збереження поголів’я новими користувачами |
козуля |
397 |
397 |
251 |
100 |
||
олень благород. |
34 |
34 |
23 |
10 |
||
олень плямистий |
8 |
8 |
8 |
0 |
В 2011 році чисельність становила: вовків - 146 голів, лисиць - 3220 голів. У результаті всіх видів полювань було добуто вовків - 99 голів, лисиць – 2505 голів.
Браконьєри досі залишаються основними чинниками, які впливають на чисельність основних мисливських тварин в країні. Рівень браконьєрства залишається досить високим.
За рік в області складено 316 протоколів на порушників правил полювання та стягнуто 33021 грн. штрафів.
В 2011 році дозвільні документи на вилучення водних живих ресурсів на підконтрольних водоймах отримали 4 користувачі:
ФОП Чоботар А.М., м. Чернігів, Чернігівська область, р.Дніпро в межах Чернігівської області.
ПП «Трактородеталь», м. Чернігів, р. Десна з озерами та р.Дніпро в межах Чернігівської області.
ФОП Бєлік О.Ф., м. Мена, р. Десна з озерами в межах Чернігівської області.
ТОВ «Штиль», смт. Любеч, Ріпкинського району, р. Дніпро в межах Чернігівської області.
За перше півріччя 2011 року користувачами було виловлено на р. Дніпро - 2,752 т., що складає 8 % від виділеної квоти, на р. Десна було вилучено 1,377 т. риби, що складає 11,2 % від виділеної квоти.
На кінець 2011 року на р. Дніпро користувачами було використано: ПП «Трактородеталь» - 80,62 % від квоти, ТОВ «Штиль» - 76,69 % від квоти, ФОП Чоботар А.М. - 95,8 % від квоти. По видам риби загалом найбільше була використана загальна квота по підусту - 80 %, по лящу - 56,96%, плітка - 50,33 %, синець - 47 %, плоскирка - 35,77%, клепець - 32,5 % та інші. Зовсім не використовувалась квота на раки. На р. Десна з озерами використання квот користувачами склалося наступним чином: ФОП Бєлік О.Ф. було використано 81,49% від виділеної квоти, ПП «Трактородеталь» - 80,25 % від виділеної квоти. По видам риб було найбільше використана загальна квота по синцю - 86,78 %, підусту - 86,67 %, карасю - 69,52 %, чехоні - 61,67 %, білизні - 60,63 %, окуню - 50,18 % та інші. ПП Десна-Продукт, яке отримало квоти на р. Дніпро та р. Десну, та ФОП Шульга О.М. і ФОП Скоромець Г.І., які отримали квоти на р. Дніпро, за реєстрацією дозвільних документів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів до управління не зверталися і до промислу не приступали.
На р. Дніпро в межах Чернігівської області на кінець року переважну більшість склав лящ - 8,886 т. (52,47 % від загальної маси), плоскирки було вилучено - 3,398 т. (20,06 % від загальної маси), плітки вилучили - 2,265 т. (13,37 % від загальної маси), вилов щуки - 0,652 т. (3,85 % від загальної маси), вилов верховодки - 0,425 т. (2,5 % від загальної маси), інші водні живі ресурси складали - 1,309 т. (7,7 % від загальної маси).
На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області переважну більшість в уловах, згідно звітів про обсяги використання квот, займає лящ - 3,205 т. (36,01 % від загальної маси), потім йдуть синець - 1,51 т. (16,97 % від загальної маси), плоскирка - 1,405 т. (15,79 % від загальної маси), плітка - 0,834 т. (9,37 % від загальної маси), щука - 0,392 т. (4,4 % від загальної маси), інші види риб складали — 1,553 т. (17,4 % від загальної маси).
В звітному році було виявлено 3 порушення Правил промислового рибальства.
Рибницько-меліоративні роботи з метою поліпшення умов природного відтворення водних живих ресурсів у 2011 році не виконувались.
В 2011 році в Чернігівській області здійснювали штучне розведення та вирощування водних живих ресурсів за Режимом СТРГ 11 користувачів на 12 водних об'єктах (таблиця № 17).
Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області за 2011 рік було викрито 2955 порушень Правил рибальства, з них 563 справи зі збитками на загальну суму 227513,6 грн., затримано 2773 чоловік, які порушили Правила рибальства, 212 справ за незаконний продаж, скуповування риби.
За 2011 рік Чернігівдержрибоохороною було направлено 69 справ до слідчих органів з 99 особами.
Табл. 5.3.2.3. Динаміка вилову риби
Рік |
Водний об’єкт |
Затверджений ліміт вилову, т/рік |
Фактичний вилов, т/рік |
||
2000 |
р. Дніпро |
56,1 |
28,26 |
||
р. Десна та Деснянські озера |
130,7 |
7,19 |
|||
Разом по області |
186,8 |
35,45 |
|||
2007 |
р. Дніпро |
53,8 |
14,075 |
||
р. Десна та Деснянські озера |
57 |
9,898 |
|||
Разом по області |
110,8 |
23,973 |
|||
2008 |
р. Дніпро |
55,9 |
10,752 |
||
р. Десна та Деснянські озера |
51 |
5,19 |
|||
Разом по області* |
106,9 |
15,942 |
|||
2009 |
р. Дніпро |
55,4 |
14,579 |
||
р. Десна та Деснянські озера |
50,5 |
10,113 |
|||
Разом по області |
105,9 |
24,69 |
|||
2010 |
р. Дніпро |
48,8 |
20,723 |
||
р. Десна та Деснянські озера |
46,7 |
9,522 |
|||
Разом по області |
95,5 |
30,245 |
|||
2011 |
р. Дніпро |
|
|
||
р. Десна та Деснянські озера |
|
|
|||
Разом по області |
|
|
|||
