5.2.5 Адвентивні види рослин

Масове поширення чужоземних видів після їх випадкового проникнення в окремі місцевості, де їх раніше не було, добре відоме. Деякі адвентивні рослини за короткий час поширюються на значні території, завдаючи великої шкоди сільському господарству.

Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і які контролюють спеціальними заходами. Такими заходами є: моніторинг вогнищ на території земельних угідь відповідних населених пунктів або адміністративних районів; локалізаційно-ліквідаційні заходи; контроль за переміщеннями об'єктів регулювання; інформування Облдержкарантину про хід виконання рішень щодо запровадження карантинного режиму, для забезпечення своєчасного контролю ефективності заходів; висвітлення результатів виконання розпоряджень та пропаганда знань в галузі карантину рослин; інформування населення через ЗМІ.

За останні роки не покращуються екологічні показники Чернігівщини, знижується культура землеробства, суб'єктами господарювання не виконуються рекомендації карантинної служби щодо дотримання агротехнічних, хімічних та фітоценотичних заходів з локалізації та ліквідації вогнищ амброзії полинолистої.

Переважаюча тенденція вирощування економічно вигідних культур та небажання дотримуватись науково – обґрунтованих систем сівозмін призводять до проникнення карантинних бур'янів в поля сівозмін.

При наявності в посівах кукурудзи 1-2-х рослин на 1м² амброзії впродовж вегетаційного періоду, в ґрунт попадає 250-500 тис. насінин, а в повітря більше 1 млрд. зерен пилку цього бур’яну. Втрати врожаю зерна кукурудзи при цьому становлять більше 7 ц/га. а при кількості шкідливих рослин до 3-5 шт/м² урожайність знижується на 35 % і більше.

Така висока агресивність цього небезпечного бур'яну зумовлена високим коефіцієнтом насіннєвого розмноження, потужно розвиненою кореневою системою та надземною масою, відсутністю природних ворогів і аллелопатичним впливом бур'яну.

Амброзія полинолиста поволі продовжує поширюватися та освоювати межі полів, узбіччя доріг, залізничні насипи, пустощі, подвір'я, смітники, вулиці, залізничні станції, займає береги річок, а інколи зустрічається навіть на поверхні залежів (в кар'єрах) піску та ін. Так, вогнища загальною площею 103,9 га, які були виявлені в 2002 році розширились до1327,4 га в 2011 році.

Аналіз фітосанітарного стану області по розповсюдженню амброзії полинолистої на території області

Рік	2007	2008	2009	2010	2011
Площа засмічення, га	1143,69	1296,4	1307,6	1315,2	1327,4

Кваліфіковане і ефективне здійснення заходів боротьби з амброзією можливе лише на основі глибокого знання біологічних особливостей цього бур'яну та умов, що сприяють зниженню швидкості його поширення і розвитку.

Вогнища амброзії полинолистої в області в основному зайняли неорані території з порушеним природним рослинним покривом, які являються джерелом поширення цього бур'яну. На них, просто неможливо застосувати хімічні заходи контролю амброзії. Багаторазове скошування бур'яну неефективне, тому що в період росту і розвитку рослини дуже швидко відростають, утворюючи велику кількість бокових пагонів, які буквально лежать на землі. Наступне скошування їм уже не заважає, бур'ян утворює насіння на низько розміщених стеблах і засмічує грунт.

Агротехнічні заходи боротьби (оранка вогнищ, культивація, дискування) лише покращує умови існування амброзії. На неораних розрихлених ділянках бур'ян має саму високу насіннєву продуктивність. З іншого боку, часті розпушування неораних ділянок заважають їх природному залуженню дикоростучими травами, приводять до посилення ерозії ґрунтів, скороченню розмаїття дикоростучих трав - кормової бази для комах-запилювачів і рослиноїдних тварин.

На обочинах автошляхів міжміських сполучень часто можна бачити вогнища амброзії полинолистої на ґрунті, нанесеному в притик до бровки доріг. В таких випадках досить ефективним буде механічна зачистка ґрунту, з його послідуючим вивезенням за межі доріг та пригортанням чи прикопуванням на неораних землях. Таку зачистку необхідно проводити з допомогою спеціальної техніки.

З вище викладеного очевидно що, в ситуації яка склалася на Чернігівщині, залуження, шляхом створення штучних фітоценозів із багаторічних трав, або суцільного травостою із однорічників, буде безпечним для навколишнього середовища та ефективним заходом контролю амброзії полинолистої. В результаті застосування вказаного методу, буде досягнуто значне пригнічення амброзії полинолистої в біоценозах, поступово запас насіння в ґрунті буде зменшуватись, тому що рослини які будуть відростати в коригованих біоценозах не зможуть утворити насіння.

Табл.5.2.5 Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів

Географо-генетичні групи антропофітів	Число антропофітів (археофітів)	% від всіх антропофітів	Число кcенофітів	% від всіх кcенофітів
Європейська	20	39,9	15	15,9
Південноєвропейсько-азіатська	15	29,9	12	12,8
Східноєвропейсько-азіатська	12	24,8	8	8,9
Азіатська	4	6,4	7	7,8
Американська	–	–	57	53,1
Африканська	–	–	1	0,98
Невизначеного походження	–	–	–	–