2. Стан поверхневих та морських вод України.

Оцінка якості поверхневих та прибережних морських вод України здійснювалася на основі аналізу інформації щодо величин гідрохімічних показників, які порівнювалися з відповідними значеннями їх гранично допустимих концентрацій чи рівнів (ГДК). Аналіз проведено на основі матеріалів, надісланих до територіальних підрозділів Мінприроди суб’єктами моніторингу. Проаналізовані такі гідрохімічні та гідрофізичні показники:

- компоненти сольового складу: (сума іонів, гідрокарбонати, хлориди, сульфати, іони магнію, кальцію, натрію);

- показники трофо-сапробіологічного стану: завислі речовини, розчинений кисень, рН, розчинені органічні речовини (за показниками БСК₅ та ХСК), сполуки головних біогенних елементів (азот амонійний, азот нітратний, азот нітритний, фосфати);

- специфічні речовини: нафтопродукти, СПАР, феноли; важкі метали (залізо загальне, цинк, хром загальний, свинець, нікель, кадмій).

У таблиці 2.1 наведено нормативи для гідрохімічних показників, за якими здійснювалася оцінка.

Таблиця 2.1. Гранично допустимі величини (ГДК) гідрохімічних показників

та гранична межа 3 категорії за екологічною оцінкою.

№	Гідрохімічний показник	ГДК			Гранична межа 3 категорії екологічної оцінки (досить чисті води, добрий екологічний стан)****
		Для водойм рибогосподарського призначення (ГДКРГ)*	Для водойм господарсько-побутового використання (ГДКГП) **	У внутрішніх морських водах та територіальному морі України (ГДКМ)***
1	Розчинений кисень, мг/дм3	>6,0	>4,0	>4,0	≥7,1
2	Показник рН, од. pH	6,5 - 8,5	6,5 - 8,5	6,5-8,5	6,6-8,1
3	БСК5, мгО2/дм3	--------	3,0	3,0	2,1
4	ХСК, мгО/дм3	--------	15,0	--------	25
5	Сума іонів, мг/дм3	--------	1000	--------	1000 (прісні води)
6	Хлориди, мг/дм3	300	350	11900	75 (прісні води)
7	Сульфати, мг/дм3	100	500	3500	100 (прісні води)
8	Іони магнію, мг/дм3	40	50	--------	--------
9	Іони кальцію, мг/дм3	180	--------	--------	--------
10	Іони натрію, мг/дм3	120	200	--------	--------
11	Азот амонійний, мг/дм3	0,39	1,5	0,39	0,3
12	Азот нітратний, мг/дм3	9,0	10,0	9,0	0,5
13	Азот нітритний, мг/дм3	0,02	1,0	0,02	0,01
14	Фосфати, мг/дм3	--------	3,5	--------	0,153 (0,05 мг Р / дм3)
15	Цинк, мг/дм3	0,01	1,0	--------	0,02
16	Марганець, мг/дм3	0,01	0,1	--------	0,05
17	Хром VI, мг/дм3	0,001	0,05	--------	--------
18	Свинець, мг/дм3	0,1	0,03	--------	0,01
19	Нікель, мг/дм3	0,01	0,1	--------	0,01
20	Кадмій, мг/дм3	0,005	0,001	--------	0,002
21	Залізо загальне, мг/дм3	0,1	0,3	0,05	0,1
22	Нафтопродукти, мг/дм3	0,05	0,3	0,05	0,05
23	СПАР, мг/дм3	0,2	--------	--------	0,02
24	Феноли, мг/дм3	0,001	0,001	--------	0,001

* Обобщенный перечень предельно допустимых концентраций (ПДК) и ориентировочно безопасных уровней (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов. Москва, 1990 г.

** Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения СанПиН № 4630–88. Министерство здравоохранения СССР, Москва, 1988 г.

*** Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 431.

**** Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П. та ін., Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями К.: Символ-Т, 1998.- 28 с. (затверджено наказом Мінекобезпеки України № 44 від 31.03.98, погоджено з Держкомгідрометом та Держводгоспом України, надано чинності з 1 січня 1999 р.).

Наведені у таблиці 1 нормативні рівні показників для граничної межі 3 категорії екологічної оцінки відносяться (таблиця 2.2) до переходу між водами, що розглядаються як чисті та такими, що вважаються забрудненими. Повні таблиці діапазонів усіх категорій якості вод не наводяться через їх великий обсяг. Здійснювалася загальна екологічна оцінка стану вод у середньому по басейну. Для цього отримувалися блокові індекси екологічної оцінки по кожному пункту за двома варіантами: шляхом усереднення категорій показників у блоці та шляхом вибору найгіршої у блоці категорії. Індекс загальної екологічної оцінки знаходився, як середнє блокових індексів по кожному пункту. Після цього отримані індекси осереднювалися по всіх пунктах басейну. Таким чином, оцінка проводилася за середніми величинами й за середніми з найгірших величин по пунктах басейну. Характеристики стану й забрудненості вод наведені у таблиці 2.2. Усереднені значення індексів екологічної оцінки, на відміну від категорій якості за окремими показниками, можуть бути дробовими, отже на їх основі кожну категорію можна додатково поділити на кілька субкатегорій за принципом, наведеним у таблиці 2.3.

Таблиця 2.2. Класи та категорії якості поверхневих вод України

за “Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод ...”

Клас якості вод	І	II		III		IV	V
Категорія якості вод	1	2	3	4	5	6	7
Назва класів і категорій якості вод за їх станом	Відмінні	Добрі		Задовільні		Погані	Дуже погані
	Відмінні	Дуже добрі	Добрі	Задовільні	Посередні	Погані	Дуже погані
Назва класів і категорій якості вод за ступенем їх чистоти (забрудненості)	Дуже чисті	Чисті		Забруднені		Брудні	Дуже брудні
	Дуже чисті	Чисті	Досить чисті	Слабо забруднені	Помірно забруднені	Брудні	Дуже брудні

Таблиця 2.3 Принцип визначення субкатегорій за індексами екологічної оцінки

Значення індексів	Позначення субкатегорій	Назва субкатегорії
1,9 — 2,2	2	Друга
2,3 — 2,4	2(3)	Друга з переходом у третю
2,5 — 2,6	2-3	Між другою та третьою
2,7 — 2,8	3(2)	Третя з переходом у другу
2,9 — 3,2	3	Третя
3,3 — 3,4	3(4)	Третя з переходом у четверту
3,5 — 3,6	3-4	Між третьою та четвертою
3,7 — 3,8	4(3)	Четверта з переходом у третю
3,9 — 4,2	4	Четверта

Стан поверхневих вод України

Аналіз якості поверхневих вод суші здійснювався за басейновим принципом. Розглядалися такі головні річкові басейни: рр. Сян, Західний Буг, Дунай, Дністер, Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець, а також групи річок Криму та Приазов’я.

Кількісні характеристики гідрохімічних показників поверхневих вод у досліджених басейнах наведено на рис. 2.1 – 2.3.

Рис. 2.1. Середні рівні показників сольового складу у водах основних річкових басейнів України

Рис. 2.2. Середні рівні гідрофізичних показників та показників кисневого режиму і вмісту органічних речовин у водах основних річкових басейнів України

Рис. 2.3. Середні значення вмісту сполук біогенних елементів у водах основних річкових басейнів України

Рис. 2.4. Середні значення вмісту специфічних речовин у водах основних річкових басейнів України

Басейн р. Сян.

Протягом звітного періоду, за наявною інформацією, максимальні концентрації у водах річок басейну спостерігалися:

- сульфатів (2,1 ГДКрг, 6 категорія) і органічних речовин (1,3 ГДКгп за БСК₅, 4 категорія і 1,4 ГДКгп за ХСК, 3 категорія) – у р. Шкло, с. Краковець;

- азоту нітритного (2 ГДКрг, 5 категорія) і заліза загального (2,4 ГДКрг, 4 категорія) – у р. Вишня, с. Чернево;

- нафтопродуктів (6 ГДКрг, 6 категорія) – у р. Вирва, м. Добромиль.

Басейн р. Західний Буг.

Води басейну, в цілому за 4 квартал, за середніми рівнями показників (рис. 2.5) відносилися до досить чистих (3 категорія), а за осередненими з найгірших до слабко забруднених із переходом у помірно забруднені (3 категорія із переходом у 4). Найгірший стан вод було відзначено за показниками трофо-сапробіологічного блоку. Порівняно із попереднім місяцем якість вод незначно покращилася (рис. 2.6). У водах басейну в середньому відзначено (рис. 2.7) перевищення верхньої межі 3 категорії по БСК₅, вмісту заліза та мінеральних форм азоту.

А В С

Рис. 2.5. Індекси екологічної оцінки якості води басейну р Західний Буг

А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

Рис. 2.6. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Західний Буг

Рис. 2.7. Динаміка екологічної оцінки якості води, басейн р Західний Буг

Максимальні перевищення гранично допустимих концентрацій компонентів сольового складу спостерігалися по вмісту сульфатів (1,3 ГДКрг, 4 категорія) у р. Полтва, м. Львів, 500 м від КОС, а також по вмісту кальцію (1,1 ГДКрг) у р. Західний Буг, с. Грабове.

Води басейну характеризувалися підвищеним середнім вмістом органічних речовин (1,7 ГДКгп за БСК₅ і 1,3 ГДКгп за ХСК); максимальний вміст цього компоненту (5,5 ГДКгп за БСК₅ і 4,7 ГДКгп за ХСК, 7 категорія) відзначений у р. Полтва, м. Львів, 500 м від КОС. Відзначено також підвищений середній вміст азоту амонійного (2 ГДКрг) і нітритного (1,2 ГДКрг). Максимальні концентрації мінеральних форм азоту було зафікчсовано:

- амонійного (9,3 ГДКрг, 2,4 ГДКгп, 7 категорія) – у гирлі р. Рата;

- нітритного (10 ГДКрг, 7 категорія) та нітратного (1,7 ГДКрг, 1,5 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Кийський Потік, с. Павлів.

Спостерігався підвищений середній вміст заліза загального (3,1 ГДКрг), хрому загального (22,4 ГДКрг), свинцю (3,4 ГДКгп), нікелю (3,1 ГДКрг), нафтопродуктів (1,3 ГДКрг). Максимальні концентрації зафіксовано:

- заліза загального (24,6 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 8,2 ГДКгп, 6 категорія) – у оз. Тисобул;

- хрому загального (39,9 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 6 категорія) – у р. Західний Буг, м. Литовеж;

- свинцю (5 ГДКрг, 16,7 ГДКгп, 7 категорія, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами), нікелю (60 ГДКрг, 6 ГДКгп, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 категорія), нафтопродуктів (6 ГДКрг, 6 категорія) – у р. Кийський Потік, с. Павлів.

Басейн р. Дунай.

За середніми рівнями показників (рис. 2.8), води річок басейну Дунаю у 4 кварталі характеризувалися, як чисті з переходом у достатньо чисті (2 категорія з переходом у 3), а за середніми з найгірших як достатньо чисті-слабко забруднені (між 3 і 4 категоріями). Найгірший стан вод басейну відзначений за показниками трофо-сапробіологічного блоку. У 4 кварталі найкраща якість води, за екологічною оцінкою як за середніми, так і за середніми з найгірших рівнів, спостерігалася у грудні (рис. 2.9). Верхню межу 3 категорії екологічної оцінки перевищували (рис. 2.10) середньобасейнові концентрації заліза загального, нітритного й нітратного азоту та органічних речовин (за БСК₅.

А В С

Рис. 2.8. Індекси екологічної оцінки якості води басейну р Дунай

А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

Рис. 2.9. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Дунай

Рис. 2.10. Динаміка екологічної оцінки якості води, басейн р Дунай

Максимальні концентрації компонентів сольового складу (крім хлоридів) було зафіксовано у р. Киргиж-Китай, с. М.Ярославець: 9,8 ГДКрг 2 ГДКгп сульфатів, 3,8 ГДКрг 3 ГДКгп магнію, 1,6 ГДКрг кальцію, 4 ГДКрг 2,4 ГДКгп натрію. Максимальна концентрація хлоридів (2,1 ГДКрг) спостерігалася у каналі Верке, м. Берегове.

Води басейну характеризувалися підвищеними середніми концентраціями органічних речовин по БСК₅ (1,2 ГДКгп,) і азоту нітритного (1,3 ГДКрг). Максимальний вміст органічних речовин спостерігався у р. Киргиж-Китай, с. М.Ярославець: 7 категорія, 20,3 ГДКгп по БСК₅, (високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами), 9,4 ГДКгп по ХСК. У цьому ж пункті відзначений найнижчий вміст кисню і максимальний вміст фосфатів (1,4 ГДКгп, 7 категорія). Максимальні концентрації мінеральних форм азоту відзначені у каналі Верке, м. Берегове: 10,7 ГДКрг, 2,8 ГДКгп амонійного та 12,5 ГДКрг нітритного азоту (7 категорія, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами).

Спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (2,9 ГДКрг) цинку (4,7 ГДКрг), хрому загального (4,2 ГДКрг). Максимальні величини показників групи вмісту специфічних речовин було зафіксовано:

- заліза загального (23 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7,7 ГДКгп, 6 категорія) – у р. Тиса, м. Виноградів;

- цинку (32,1 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 категорія) у р. Боржава, с. Бене;

- хрому загального (10 ГДКрг, 4 категорія) і нікелю (3 ГДКрг, 5 категорія) – у р. Прут, с. Тарасівці.

- нафтопродуктів (9,8 ГДКрг, 1,6 ГДКгп, 7 категорія) і СПАР (1,6 ГДКрг, 7 категорія) у р. Киргиж-Китай, с. М.Ярославець.

Басейн р. Дністер.

За середніми рівнями показників (рис. 2.11), води басейну характеризувалася як достатньо чисті (3 категорія), а за середніми з найгірших як помірно забруднені з переходом у слабко забруднені (5 категорія з переходом у 4). Найнижчою якість води була за показниками трофо-сапробіологічного блоку. Протягом четвертого кварталу найгірша якість води за середніми рівнями показників була відзначена у жовтні, а за середніми з найгірших у листопаді (рис. 2.12). Істотне перевищення верхньої межі 3 категорії відзначене за середніми рівнями БСК₅, вмісту заліза загального та сполук біогенних елементів (рис. 2.13).

А В С

Рис. 2.11. Індекси екологічної оцінки якості води басейну р Дністер

А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

Рис. 2.12. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Дністер

Рис. 2.13. Динаміка екологічної оцінки якості води, басейн р Дністер

Максимальні рівні показників сольового складу відзначені у Кучурганському водосховищі: 1,7 ГДКрг 1,4 ГДКгп хлоридів, 7,3 ГДКрг 1,5 ГДКгп сульфатів, 4,9 ГДКрг 3,9 ГДКгп магнію, 1,2 ГДКрг кальцію.

У водах басейну спостеріглися підвищені середні рівні БСК₅ (1,3 ГДКгп), ХСК (1,1 ГДКгп), а також вмісту азоту амонійного (2 ГДКрг) і нітритного (7,6 ГДКрг). Максимальні значення показників трофо-сапробіологічного блоку було зафіксовано:

- БСК₅ (9,5 ГДКгп, 7 категорія) та вмісту азоту амонійного (26,7 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Солониця, м. Стебник;

- ХСК (6,3 ГДКгп), 7 категорія – у р. Мукша, с. Мала Слобідка;

- вмісту азоту нітритного (90 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 1,8 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Коропець, м. Монастирськ;

- вмісту азоту нітратного (4,1 ГДКрг, 3,7 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Серет, с.м.т. Залісці.

У водах басейну спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (3,2 ГДКрг, 1,1 ГДКгп), цинку (1,4 ГДКгп), хрому загального (2,9 ГДКрг) та нафтопродуктів (1,4 ГДКрг). Максимальні концентрації відмічено:

- заліза загального (21,8 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7,3 ГДКгп, 6 категорія) – у р. Дністер, нижче впадіння р. Нічлава;

- цинку (40 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 категорія) – у р. Серет, с. Більче-Золоте;

- хрому загального (30,2 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 6 категорія) – у р. Тисмениця, нижче м. Дрогобич;

- свинцю (7 категорія, 5 ГДКрг, 16,7 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами) – у р. Бережниця, м. Моршин.

- нікелю (6,7 ГДКрг, 6 категорія) та кадмію (1,4 ГДКрг, 7,2 ГДКгп, 5 категорія) – у р. Луг, м. Ходорів;

- нафтопродуктів (10,8 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 1,8 ГДКгп, 7 категорія) – у р Стрий, м. Стрий;

- СПАР (2,6 ГДКрг, 7 категорія) – у р. Солониця, м. Стебник.

Басейн . Дніпро

Води басейну Дніпра (рис. 2.14) за середніми рівнями показників характеризувалися, як достатньо чисті (3 категорія), а за середніми з найгірших як слабко забруднені з переходом до помірно забруднених (4 категорія з переходом у 5). Найгірша якість вод спостерігалася за показниками трофо-сапробіологічного блоку. Протягом кварталу середня по басейну якість води знаходилася в цілому на доволі стабільному рівні; незначне покращення спостерігалося у грудні (рис. 2.15). Перевищення верхньої межі 3 категорії спостерігалися за середніми рівнями БСК₅, вмісту заліза загального та сполук біогенних елементів (рис. 2.16).

А В С

Рис. 2.14. Індекси екологічної оцінки якості води басейну р Дніпро

А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

Рис. 2.15. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Дніпро

Рис. 2.16. Динаміка екологічної оцінки якості води, басейн р Дніпро

Максимальний вміст хлоридів (13,3 ГДКрг 11,4 ГДКгп) зафіксовано у р. Інгулець, с. Андріївка. Максимальні концентрації сульфатів (21,8 ГДКрг, 4,4 ГДКгп) і магнію (7,8 ГДКрг, 6,2 ГДКгп) відзначені у гирлі р. Висунь. Найбільша концентрація натрію (3,6 ГДКрг, 2,1 ГДКгп) спостерігалася у р. Конка, с. Григорівка. Максимальний вміст кальцію (2,3 ГДКрг) відзначено у р. Гуска, м. Шепетівка.

Відзначені випадки низького вмісту кисню; мінімальна концентрація (0,6 мг/дм³, у 10 разів нижче ГДКрг, 7 категорія) спостерігалася у р. Вірьовчана, м. Херсон. Середній вміст органічних речовин у водах басейну був підвищеним (1,2 ГДКгп за БСК₅ і 1,9 ГДКгп за ХСК). Найбільший рівень за цими показниками відзначений у р. Єзуч, м. Конотоп (8,8 ГДКгп за БСК₅ і 9,3 ГДКгп за ХСК, 7 категорія). У водах басейну відзначено підвищені середні концентрації азоту амонійного (1,4 ГДКрг) та нітритного (2,6 ГДКрг). Максимальний вміст сполук біогенних елементів зафіксовано:

- амонійного азоту (53,8 ГДКрг, 14 ГДКгп, 7 категорія, високий рівень забруднення) – у Дніпровському водосховищі, поблизу м. Запоріжжя;

- нітритного азоту (80 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 1,6 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Норинь, м. Овруч;

- нітратного азоту (4,8 ГДКрг, 4,3 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Острівка, с.м.т. Лопатин;

- фосфатів (3 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Сула, м. Ромни.

Води басейну характеризувалися підвищеними середніми концентраціями заліза загального (3 ГДКрг), цинку (1,4 ГДКрг) хрому загального (4,8 ГДКрг), нікелю (1,4 ГДКрг) і фенолів (1,7 ГДКрг та ГДКгп). Найбільші концентрації відзначено:

- заліза загального (103 ГДКрг, екстремально високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 34,3 ГДКгп, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами, 7 категорія) – у оз. Тельбін (за відомостями ДЕІ м. Київ);

- цинку (16 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 6 категорія) – у р. Стрижень, м. Чернігів;

- хрому загального (50 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 6 категорія) – у р. Тетерів, с. Перлявка;

- свинцю (5 ГДКрг, 16,7 ГДКгп, 7 категорія, високий рівень забруднення за господарсько-побутовими нормативами) та нікелю (60 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 6 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Острівка, с.м.т. Лопатин;

- нафтопродуктів (7,1 ГДКрг, 1,2 ГДКгп, 7 категорія) – у озері Харківського масиву, м. Київ;

- СПАР (3,5 ГДКрг, 7 категорія) – у р. Устя, м. Рівне;

- фенолів (60 ГДКрг і ГДКгп, 7 категорія, високий рівень забруднення) – у р Борзенка, м. Борзна.

Басейн р. Південний Буг

Води басейну (рис. 2.17) за середніми рівнями показників відносилися до достатньо чистих (3 категорія), а за середніми з найгірших до помірно забруднених (5 категорія). Протягом четвертого кварталу найгірша середня по басейну якість води спостерігалася у жовтні (рис. 2.18). Найгіршою була середня якість води за показниками трофо-сапробіологічного блоку. Якість води Бузького лиману (рис. 2.19 і 2.20 В) істотно відрізнялася від середньої по басейну по компонентах сольового складу. Істотні перевищення верхньої межі 3 категорії (рис. 2.20 А) відзначені за вмістом фосфатів, нітритного й нітратного азоту.

А В С

Рис. 2.17. Індекси екологічної оцінки якості води басейну р Південний Буг (окремо поверхневі води) А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

Рис. 2.18. Динаміка екологічної оцінки якості води, басейн р Південний Буг

А В С

Рис. 2.19. Індекси екологічної оцінки якості води басейну р Південний Буг (разом із Бузьким лиманом) А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

А В

Рис. 2.20. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Південний Буг

А – поверхневі води окремо, В – разом із Бузьким лиманом

Окремо по поверхневих водах басейну спостерігалися підвищені середні концентрації сульфатів (1,6 ГДКрг) і магнію (1,2 ГДКрг). При цьому, максимальний вміст компонентів сольового складу відзначено:

- хлоридів (10,8 ГДКрг, 9,3 ГДКгп) і магнію (27,7 ГДКрг, 22,1 ГДКгп) – у р. Інгул, м. Миколаїв;

- сульфатів (16,9 ГДКрг, 3,4 ГДКгп) – у гирлі р. Березівка;

- кальцію (1,8 ГДКрг) – у р. Південний Буг, с. Холодець.

У водах басейну зустрічалися випадки низького вмісту кисню; найнижча концентрація (7 категорія, 0,5 мг/дм³) зафіксована у р. Південний Буг, м. Гайворон, нижче впадіння р. Ташличка. Спостерігався підвищений середній вміст органічних речовин (1,1 ГДКгп за БСК₅ і 1,8 ГДКгп за ХСК), азоту нітритного (2 ГДКрг) та амонійного (1,1 ГДКрг). За показниками трофо-сапробіологічного блоку найгіршу якість води відзначено:

- по БСК₅ (2,9 ГДКгп 6 категорія) – у р. Інгул, м. Миколаїв;

- по ХСК (5,5 ГДКгп 7 категорія) і вмісту азоту нітратного (6,2 ГДКрг, 5,6 ГДКгп, 7 категорія) – у Бузькому лимані;

- по вмісту азоту амонійного (8,9 ГДКрг, 2,3 ГДКгп 7 категорія) – у р. Південний Буг, м. Хмельницький;

- по вмісту азоту нітритного (21 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 7 категорія) – у р. Інгул, м. Кіровоград;

Спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (1,6 ГДКрг) і фенолів (1,4 ГДКрг та ГДКгп). Найбільші концентрації зафіксовано:

- заліза загального (6 ГДКрг, 2 ГДКгп, 5 категорія) – у р. Мертвовод;

- цинку (5 ГДКрг, 4 категорія) – у р. Південний Буг, с. Холодець;

- хрому загального (7 ГДКрг, 4 категорія) – у р. Південний Буг, с.м.т. Брацлав;

- нафтопродуктів (8,2 ГДКрг, 1,4 ГДКгп) – у Сутиському водосховищі;

- фенолів (6 ГДКрг та ГДКгп, 6 категорія) – у р. Південний Буг, м. Хмельницький.

Басейн р. Сіверський Донець.

Якість вод басейну (рис. 2.21) за середніми рівнями показників відповідала 4 категорії з переходом у 3 (слабко забруднені води з переходом у достатньо чисті), а за середніми з найгірших – характеризувалася 5 категорією (помірно забруднені води). За середніми рівнями показників найгіршою виявилася якість вод по блоку сольового складу, а за середніми з найгірших – по трофо-сапробіологічному блоку. У грудні, відносно рівнів, відзначених у інші місяці кварталу, спостерігалося покращення середньої по басейну якості води (рис. 2.22). Найбільші перевищення верхньої межі 3 категорії спостерігалися за середнім вмістом сполук біогенних елементів (рис. 2.23).

А В С

Рис. 2.21. Індекси екологічної оцінки якості води басейну р Сіверський Донець

А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

Рис. 2.22. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, басейн р Сіверський Донець

Рис. 2.23. Динаміка екологічної оцінки якості води, басейн р Сіверський Донець

Серед показників сольового складу відзначено підвищену середню концентрацію сульфатів (2,1 ГДКрг). Максимальні рівні вмісту компонентів сольового складу відзначені:

- сульфатів (6,5 ГДКрг, 1,3 ГДКгп) – у р. Сухий Торець, с. Гусарівка;

- магнію (2,3 ГДКрг, 1,9 ГДКгп) – у р. Казенний Торець, с. Рай городок;

- хлоридів (1,1 ГДКрг) і кальцію (1,3 ГДКрг) відзначено у р. Верхньо-Біленька, м Лисичанськ.

Води басейну характеризувалися підвищеним середнім вмістом органічних речовин (1,1 ГДКгп за БСК₅ і 2,1 ГДКгп за ХСК), азоту амонійного (1,7 ГДКрг) та нітритного (4,3 ГДКрг). Максимальні концентрації органічних речовин (4,3 ГДКгп за БСК₅ і 5 ГДКгп за ХСК), азоту амонійного (11,8 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 3,1 ГДКгп), азоту нітритного (24,6 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами) і фосфатів (1,3 ГДКгп), 7 категорія за всіма означеними показниками, спостерігалися у р. Уди, с. Жихарь

Із групи специфічних речовин спостерігалися підвищені середні концентрації заліза загального (1,3 ГДКрг), цинку (1,8 ГДКрг), хрому загального (3,4 ГДКрг), нікелю (1,4 ГДКрг), нафтопродуктів (2,4 ГДКрг) та фенолів (1,1 ГДКрг та ГДКгп). Найбільші концентрації зафіксовано:

- заліза загального (4 ГДКрг, 1,3 ГДКгп, 4 категорія), цинку (15 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 6 категорія), нікелю (6,2 ГДКрг, 6 категорія) нафтопродуктів (28 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 4,7 ГДКгп, 7 категорія) і СПАР (2,3 ГДКрг, 7 категорія) – у р. Лопань у межах м. Харків;

- хрому загального (8 ГДКрг, 4 категорія) – у р. Уди, у межах с. Жихарь;

- фенолів (3 ГДКрг та ГДКгп, 5 категорія) – у р. Сіверський Донець, нижче м. Зміїв.

Річки Криму.

Кримські річки (рис. 2.24) за середніми рівнями показників характеризувалися, як достатньо чисті (3 категорія), а за середніми з найгірших як слабко забруднені з переходом до помірно забруднених (4 категорія з переходом у 5). Найгірша якість води спостерігалася за показниками трофо-сапробіологічного блоку. Перевищення верхньої межі 3 категорії відзначалися за середніми рівнями вмісту нітритного та нітратного азоту (рис. 2.25).

А В С

Рис. 2.24. Індекси екологічної оцінки якості води кримських річок

А – середні рівні, В – середні з найгірших, С – порівняння блокових індексів

Рис. 2.25. Кратності перевищення показників якості води граничної межі 3 категорії екологічної оцінки, річки Криму

Води кримських річок у середньому характеризувалися підвищеним вмістом нітритного азоту (11,3 ГДКрг) і хрому загального (1,5 ГДКрг). Максимальні рівні показників трофо-сапробіологічного блоку було відзначено: БСК₅ (3,1 ГДКгп, 6 категорія) у р. Салгір, с.м.т. Гвардейське; ХСК (3 ГДКрг, 6 категорія) у р. Байдарка, с. Озерне; вмісту амонійного азоту (11,5 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 3 ГДКгп, 7 категорія) у р. Кача, с. Вишневе; вмісту нітритного азоту (170 ГДКрг, екстремально високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 3,4 ГДКгп, 7 категорія) у р. Чорна, с. Чорноріченськ, г/у №2 (за інформацією севастопольського підрозділу МОЗ). Максимальний вміст хрому загального (4 ГДКрг, 3 категорія) спостерігався у р. Чурук-Су, м. Бахчисарай; заліза загального (1,7 ГДКрг, 4 категорія) у р. Кача, с. Вишневе; нафтопродуктів (3 ГДКрг, 5 категорія) у р. Байдарка, с. Озерне.

Річки Приазов’я.

Річки цієї групи характеризувалися значними концентраціями компонентів сольового складу. В середньому за цією групою показників було відзначено: 1,5 ГДКрг, 1,3 ГДКгп хлоридів; 19,5 ГДКрг, 3,9 ГДКгп сульфатів; 3,2 ГДКрг, 2,5 ГДКгп магнію; 2,1 ГДКрг кальцію; 3,2 ГДКрг, 1,9ГДКгп натрію. Максимальний вміст сульфатів (30,5 ГДКрг, 6,1 ГДКгп, 7 категорія для солонуватих вод), магнію (6,2 ГДКрг, 4,9 ГДКгп) і кальцію (2,8 ГДКрг) зафіксовано у р. Обіточна, м. Приморськ. Максимальні концентрації хлоридів (1,9 ГДКрг, 1,7 ГДКгп) і натрію (3,6 ГДКрг, 2,2 ГДКгп) спостерігалися у р. Молочна, м. Мелітополь.

У річках Приазов’я спостерігався підвищений середній вміст органічних речовин (1,1 ГДКгп за БСК₅ і 1,5 ГДКгп за ХСК), амонійного азоту (2,5 ГДКрг), заліза загального (1,4 ГДКрг), цинку (1,2 ГДКрг), хрому загального (1,3 ГДКрг) та нафтопродуктів (2 ГДКрг). Максимальні концентрації відзначено:

- органічних речовин за БСК₅ (2,2 ГДКгп, 5 категорія) – у р. Молочна, м. Мелітополь;

- органічних речовин за ХСК (2 ГДКгп, 4 категорія) – у р. Обіточна, м. Приморськ;

- азоту амонійного (13,1 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 3,4 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Кальчик, м. Маріуполь;

- заліза загального (2,2 ГДКрг, 4 категорія) і хрому загального (2 ГДКрг) – у гирлі р. Кальміус;

- цинку (3,8 ГДКрг, 4 категорія) – у Грабовському водосховищі;

- нафтопродуктів (19,7 ГДКрг, високий рівень забруднення за рибогосподарськими нормативами, 3,3 ГДКгп, 7 категорія) – у р. Кальміус, м. Маріуполь, нижче скиду №4 ВАТ МК “Азовсталь”.

Водосховища Дніпровського каскаду

Показники якості води водосховищ Дніпровського каскаду представлені окремо на рис. 2.26 – 2.29.

Рис. 2.26. Показники сольового складу води дніпровських водосховищ

Рис. 2.27. Показники трофо-сапробіологічного стану вод дніпровських водосховищ (завислі речовини, кисень, органічні речовини)

Рис. 2.28. Показники трофо-сапробіологічного стану вод дніпровських водосховищ (сполуки біогенних елементів)

Рис. 2.29. Показники вмісту специфічних речовин у воді дніпровських водосховищ

Найбільшими середніми рівнями вмісту сполук біогенних елементів характеризувалися Канівське й Дніпровське водосховища. У Київському водосховищі спостерігався найнижчий по каскаду середній вміст кисню у воді; не дуже високими середніми рівнями цього показника відзначалися також Канівське та Дніпродзержинське водосховища. Найбільші по Дніпровському каскаду середні рівні вмісту заліза загального спостерігалися у Київському та Кременчуцькому водосховищах. У Кременчуцькому водосховищі відзначений найбільший середній вміст нафтопродуктів.

Транскордонні водні об’єкти

Оцінка стану поверхневих вод на кордонах України здійснювалась на основі аналізу даних спостережень за вмістом гідрохімічних показників на транскордонних створах. На рис. 2.30-2.32. наведено узагальнені показники якості вод по окремих групах пунктів на кордонах із різними країнами.

Рис. 2.30. Середні показники якості вод транскордонних пунктів