
- •Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт з курсу «основи картографії»
- •Лабораторна робота 1
- •Вихідні дані для самостійної роботи № 1
- •3) Усі отримані дані послідовно заносимо в табл. 2.
- •Вирахування координат х і у картографічної сітки рівнокутної азимутальної проекції (у сантиметрах побудови)
- •2.1. Визначення параметрів рівновеликої циліндричної проекції
- •Примітки. 1. Задля отримання координат х, у у сантиметрах і масштабі проекції в робочі формули (1.9) і (1.10) потрібно ввести відповідні додаткові коефіцієнти аналогічно формулам (1.5) і (1.6).
- •1) Визначаємо постійну складову формули (1.9) – r sec φк :
- •5) З метою компактності побудови проекції на папері проводимо перерахування координат х, у за умови початку системи координат у точці перетину південної паралелі і західного меридіана.
- •6) Результати обчислень зводимо в табл. 5.
- •Вирахування координат х і у картографічної сітки рівновеликої циліндричної проекції (у сантиметрах побудови)
- •2.2. Визначення параметрів рівнопроміжної за меридіанами циліндричної проекції
- •3. Конічні проекції
- •3.1. Визначення параметрів рівновеликої конічної проекції з двома стандартними паралелями φ1 і φ2 (січний конус)
- •(Беруть з дод. 1).
- •1) Визначаємо параметр α проекції.
- •3.2. Визначення параметрів рівнопроміжної за меридіанами конічної проекції з однією стандартною паралеллю φпівн (дотичний конус)
- •1) Визначаємо параметр α проекції.
- •Лабораторна робота 2
- •1. Перетворення координат із системи умовної у систему Гаусса-Крюгера
- •2. Визначення географічних координат середньої точки картографованої ділянки
- •Формуляр обчислення географічних координат середньої точки картографованої ділянки
- •1. Опорні пункти
- •2. Елементи гідрографії
- •3. Шляхи сполучення
- •4. Поселення
- •5. Грунтово-рослинний покрив
- •6. Рельєф
- •7. Рамки і зарамкове оформлення карт Розрізняють два види рамок:
- •Середні радіуси кривизни Землі r (у метрах)
- •Додаток 2 Радіуси паралелей земної кулі r (у метрах)
1. Перетворення координат із системи умовної у систему Гаусса-Крюгера
Координати перетворюють на основі польової прив’язки кількох пунктів зйомочного обгрунтування до державної геодезичної сітки. Кількість таких пунктів має бути не меншою за три. При цьому бажано, щоб вони розміщувалися більш-менш рівномірно в межах картографованої ділянки (з різних її сторін).
Знаючи координати Гаусса-Крюгера Хi, Уi пунктів прив’язки місцевої системи, можна обчислити координати Х0, У0 деякої середньої точки Q картографованої ділянки як середньоарифметичні величини відповідно Хi та Уi. Наприклад, за трьох відомих пунктів
,
. (2.1)
Аналогічно визначають координати Х0´ , У0´ деякої середньої точки Q´ у місцевій системі координат.
Беручи до уваги, що помилки польових геодезичних вимірювань і викривлень довжин у проекції Гаусса-Крюгера в межах шестиградусної зони не перевищують 1:10 000, можна вважати, що точкам Q і Q´ на місцевості відповідає одна і та ж точка. На підставі цього подвійним розв’язанням обернених геодезичних задач у трьох радіальних напрямках із середньої точки Q на пункти прив’язки визначають радіальні відстані S1, S2, S3 і S1´, S2´, S3´ та дирекційні кути α1, α2, α3 і α1´, α2´, α3´ .
;
. (2.2)
За отриманими даними обчислюють значення коефіцієнтів масштабного перетворення mi , значення кутів повороту координатних осей φі та середні значення m і φ даного об’єкта.
Розрахункові формули:
;
;
(2.3)
;
. (2.4)
Безпосередньо перетворення координат місцевої системи встановлюваних пунктів зйомочного обгрунтування зводиться до таких чотирьох подальших кроків:
1) розв’язання обернених геодезичних задач за радіальними напрямками із середньої точки Q´ на ці пункти;
2) масштабного перетворення відстаней до пунктів, що визначаються;
3) розрахунку дирекційних кутів відповідних напрямків у проекції Гаусса-Крюгера;
4) розв’язання прямих геодезичних задач на встановлювані пункти, тобто обчислення їх координат Х, У у державній системі.
Розрахункові формули – (2.2) та
α n = α´n + φ ; S n = m × S´n ; (2.5)
∆Хn = S n × cos α n ; ∆Уn = S n × sin α n ; (2.6)
Хn = Х0 + ∆Хn ; ∆Уn = У0 + ∆Уn , (2.7)
де n – номер пункту.
П р и к л а д о б ч и с л е н ь
У прикладі обчислень пунктами прив’язки зйомочного обгрунтування є пункти 6, 7 і 8. Координати цих пунктів Х´ , У´ у місцевій системі наведені в табл. 9, а в рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гаусса-Крюгера – Х, У – на початку табл. 10.
Таблиця 10
Формуляр
обчислення параметрів середніх точок місцевої (Q´) та державної (Q) систем координат і величин m і φ картографованої ділянки
|
Формула |
|
1. Обчислення координат точки Q (проекція Гаусса-Крюгера) |
||
Пункт 6 7 8 Точка Q |
Х1 = 5663493.41 У1 = 71829.95 Х2 = 5662800.30 У2 = 72031.17 Х3 = 5663068.70 У3 = 73476.15 Х0 = 5663120.80 У0 = 72445.76 |
2.1 |
2. Обчислення величин S і і α i |
||
Q → 6
Q → 7
Q → 8 |
∆Х1 = + 372.61 ∆У1 = - 615.81 α 1 = (- 58.82300) = 301.17700° S 1 = 719.76 ∆Х2 = - 320.50 ∆У2 = - 414.59 α 2 = (52.29408) = 232.29408° S 2 = 524.03 ∆Х3 = - 52.10 ∆У3 = + 1030.39 α 3 = (- 87.10540) = 92.89460° S 3 = 1031.71 |
2.2 |
3. Обчислення координат точки Q´ (місцева система) |
||
Пункт 6 7 8 Точка Q´ |
Х´1 = 5451.22 У´1 = 4405.03 Х´2 = 4854.23 У´2 = 4810.52 Х´3 = 5555.89 У´3 = 6101.80 Х´0 = 5287.11 У´0 = 5105.78 |
2.1 |
4. Обчислення величин S´і і α´i |
||
Q´ → 6
Q´ → 7
Q´ → 8 |
∆Х´1 = + 164.11 ∆У´1 = - 700.75 α´1 = (- 76.81933) = 283.18067° S´1 = 719.71 ∆Х´2 = - 432.88 ∆У´2 = - 295.26 α´2 = (34.29723) = 214.29723° S´2 = 523.99 ∆Х´3 = + 268.78 ∆У´3 = + 996.02 α´3 = (74.89822) = 74.89822° S´3 = 1031.65 |
2.2 |
5. Обчислення величин m і φ |
||
Пункт 6 7 8 Середнє |
m 1 = 1.0000695 φ 1 = 17.99633° m 2 = 1.0000763 φ 2 = 17.99685° m 3 = 1.0000582 φ 3 = 17.99638° m = 1.0000680 φ = 17.99652° |
2.3
2.4 |
Таблиця 11
Формуляр
перетворення координат пунктів зйомочного обгрунтування із системи умовної у систему Гаусса-Крюгера
(Х0 = 5 663 120.80 ; У0 = 72 445.76 ; Х´0 = 5 287.11 ; У´0 = 5 105.78 ;
m = 1.0000680 ; φ = 17.99652°)
|
Формула |
|
Пункт 9 |
Х´ = 5585.45 У´ = 4915.12 ∆Х´ = + 298.34 ∆У´ = - 190.66
α´ = (- 32.58141) = 327.41859° S´ = 354.06 α = 345.41511° S = 354.08 ∆Х = + 342.67 ∆У = - 89.16 Х = 5 663 463.47 У = 72 356.60 |
Х´ – Х´0 , У´ – У´0 2.2 2.5 2.6 2.7 |
Пункти 15,16,17,22 |
а н а л о г і ч н о |
|
Примітка. Для контролю правильності виконаного перетворення до складу пунктів, координати яких визначаються, як правило, додають один із прив’язаних пунктів і здобуті значення координат цього пункту порівнюють з вихідними даними.
Результати обчислень Х, У пунктів зйомочного обгрунтування у системі Гаусса-Крюгера заносимо в табл. 9.