- •Методичні вказівки до виконання практичних та лабораторних робіт з курсу «основи картографії»
- •Лабораторна робота 1
- •Вихідні дані для самостійної роботи № 1
- •3) Усі отримані дані послідовно заносимо в табл. 2.
- •Вирахування координат х і у картографічної сітки рівнокутної азимутальної проекції (у сантиметрах побудови)
- •2.1. Визначення параметрів рівновеликої циліндричної проекції
- •Примітки. 1. Задля отримання координат х, у у сантиметрах і масштабі проекції в робочі формули (1.9) і (1.10) потрібно ввести відповідні додаткові коефіцієнти аналогічно формулам (1.5) і (1.6).
- •1) Визначаємо постійну складову формули (1.9) – r sec φк :
- •5) З метою компактності побудови проекції на папері проводимо перерахування координат х, у за умови початку системи координат у точці перетину південної паралелі і західного меридіана.
- •6) Результати обчислень зводимо в табл. 5.
- •Вирахування координат х і у картографічної сітки рівновеликої циліндричної проекції (у сантиметрах побудови)
- •2.2. Визначення параметрів рівнопроміжної за меридіанами циліндричної проекції
- •3. Конічні проекції
- •3.1. Визначення параметрів рівновеликої конічної проекції з двома стандартними паралелями φ1 і φ2 (січний конус)
- •(Беруть з дод. 1).
- •1) Визначаємо параметр α проекції.
- •3.2. Визначення параметрів рівнопроміжної за меридіанами конічної проекції з однією стандартною паралеллю φпівн (дотичний конус)
- •1) Визначаємо параметр α проекції.
- •Лабораторна робота 2
- •1. Перетворення координат із системи умовної у систему Гаусса-Крюгера
- •2. Визначення географічних координат середньої точки картографованої ділянки
- •Формуляр обчислення географічних координат середньої точки картографованої ділянки
- •1. Опорні пункти
- •2. Елементи гідрографії
- •3. Шляхи сполучення
- •4. Поселення
- •5. Грунтово-рослинний покрив
- •6. Рельєф
- •7. Рамки і зарамкове оформлення карт Розрізняють два види рамок:
- •Середні радіуси кривизни Землі r (у метрах)
- •Додаток 2 Радіуси паралелей земної кулі r (у метрах)
7. Рамки і зарамкове оформлення карт Розрізняють два види рамок:
1) в н у т р і ш н ю – обмежує картографічне зображення (викреслюється у вигляді суцільної тонкої лінії);
2) з о в н і ш н ю – елемент художнього оформлення карти (викреслюється або в одну чи кілька ліній строгого гатунку, або у вигляді художнього візерунка).
У проміжку між цими рамками зазвичай подають цифрові позначки паралелей та меридіанів координатної сітки – в градусах або хвилинах.
Для топографічних карт регламентується ще й побудова окремої г р а д у с н о ї рамки (поміж зовнішньою і внутрішньою). Це – дві близько розміщені паралельні лінії, формуючі шкалу ділення координатної сітки на градуси чи хвилини.
Форма рамок залежить від особливостей прийнятої картографічної проекції, характеру розграфки карти на окремі аркуші та конфігурації відкартованої території. Найрозповсюдженішими є прямокутна форма рамок, форма у вигляді трапецій (для топографічних карт), а також у вигляді кіл та овалів (карти світу, океанів, півкуль).
Зарамкове оформлення карт виконується за встановленими в інструкціях зразками. Приміром, зарамкове оформлення топографічних карт включає:
1) указання номенклатури аркуша згідно з прийнятою номенклатурною розграфкою;
2) назву головного об’єкта у межах цього аркуша (зазвичай населеного пункту);
3) указання адміністративної приналежності території картографування (країна, область);
4) рік зйомок чи рекогносцировок матеріалів, за якими складалася карта;
5) чисельний та лінійний масштаби;
6) указання номенклатури суміжних аркушів карти;
7) виходи координатної сітки;
8) схеми магнітного схилення та зближення меридіанів;
9) висоту перерізу рельєфу та шкалу закладення;
10) підписи осіб, відповідальних за складання, редакцію та коректуру карти.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Вахрамеева Л.А. Картография. – М.: Недра, 1981.
2. Вахрамеева Л.А., Бугаевский Л.М., Казакова З.Л. Математическая картография. – М.: Недра, 1986.
3. Гараевская Л.С. Картография. – М.: Недра, 1971.
4. Методичні вказівки і контрольні завдання до лабораторних робіт з курсу “Картографія” для студентів спеціальності 30.01 “Прикладна геодезія” усіх форм навчання / Укл. Т.Т.Чмчян, Л.І.Іванова. – К.: КІБІ, 1993.
Додаток 1
Середні радіуси кривизни Землі r (у метрах)
φ |
R |
φ |
R |
φ |
R |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
0º00´ 30´ 1º00 30 2º00 30 3º00 30 4º00 30 5º00 30 6º00 30 7º00 30 8º00 30 9º00 30 10º00 30 11º00 30 12º00 30 13º00 30 14º00 30 15º00 30 16º00 30 17º00 30 18º00 30 |
6 356 863 6 356 866 6 356 876 6 356 892 6 356 915 6 356 944 6 356 980 6 357 022 6 357 070 6 357 125 6 357 186 6 357 254 6 357 328 6 357 408 6 357 495 6 357 588 6 357 687 6 357 793 6 357 904 6 358 022 6 358 146 6 358 276 6 358 412 6 358 555 6 358 703 6 358 857 6 359 017 6 359 183 6 359 354 6 359 532 6 359 714 6 359 903 6 360 097 6 360 297 6 360 502 6 360 713 6 360 929 6 361 150 |
19º00´ 30´ 20º00 30 21º00 30 22º00 30 23º00 30 24º00 30 25º00 30 26º00 30 27º00 30 28º00 30 29º00 30 30º00 30 31º00 30 32º00 30 33º00 30 34º00 30 35º00 30 36º00 30 37º00 30 |
6 361 376 6 361 608 6 361 844 6 362 086 6 362 332 6 362 583 6 362 840 6 363 100 6 363 366 6 363 636 6 363 910 6 364 189 6 364 472 6 364 759 6 365 050 6 365 346 6 365 645 6 365 948 6 366 255 6 366 566 6 366 879 6 367 197 6 367 518 6 367 843 6 368 170 6 368 500 6 368 834 6 369 170 6 369 510 6 369 851 6 370 196 6 370 543 6 370 892 6 371 244 6 371 597 6 371 953 6 372 311 6 372 671 |
38º00´ 30´ 39º00 30 40º00 30 41º00 30 42º00 30 43º00 30 44º00 30 45º00 30 46º00 30 47º00 30 48º00 30 49º00 30 50º00 30 51º00 30 52º00 30 53º00 30 54º00 30 55º00 30 56º00 30 |
6 373 032 6 373 395 6 373 759 6 374 125 6 374 492 6 374 860 6 375 230 6 375 600 6 375 971 6 376 343 6 376 715 6 377 088 6 377 462 6 377 835 6 378 209 6 378 583 6 378 957 6 379 330 6 379 703 6 380 076 6 380 449 6 380 820 6 381 191 6 381 561 6 381 930 6 382 298 6 382 665 6 383 031 6 383 395 6 383 757 6 384 118 6 384 477 6 384 834 6 385 190 6 385 543 6 385 894 6 386 242 6 386 589 |
Продовження дод. 1
φ |
R |
φ |
R |
φ |
R |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
57º00´ 30´ 58º00 30 59º00 30 60º00 30 61º00 30 62º00 30 63º00 30 64º00 30 65º00 30 66º00 30 67º00 30 |
6 386 932 6 387 273 6 387 612 6 387 947 6 388 280 6 388 609 6 388 936 6 389 259 6 389 579 6 389 895 6 390 208 6 390 517 6 390 823 6 391 125 6 391 422 6 391 716 6 392 006 6 392 291 6 392 572 6 392 849 6 393 122 6 393 390
|
68º00´ 30´ 69º00 30 70º00 30 71º00 30 72º00 30 73º00 30 74º00 30 75º00 30 76º00 30 77º00 30 78º00 30 |
6 393 653 6 393 911 6 394 165 6 394 414 6 394 658 6 394 897 6 395 131 6 395 360 6 395 584 6 395 802 6 396 014 6 396 222 6 396 424 6 396 621 6 396 811 6 396 997 6 397 176 6 397 350 6 397 518 6 397 679 6 397 835 6 397 985 |
79º00´ 30´ 80º00 30 81º00 30 82º00 30 83º00 30 84º00 30 85º00 30 86º00 30 87º00 30 88º00 30 89º00 30 90º00 |
6 398 129 6 398 267 6 398 399 6 398 524 6 398 644 6 398 757 6 398 864 6 398 964 6 399 058 6 399 146 6 399 228 6 399 303 6 399 371 6 399 433 6 399 489 6 399 538 6 399 581 6 399 617 6 399 646 6 399 669 6 399 686 6 399 696 6 399 699 |