Тема. Активи корпорації.

1. Сутність і класифікація активів корпорації.

2. Принципи формування активів корпорації.

3. Ліквідність активів корпорації. Оцінка ефективності їх використання.

4. Необоротні і оборотні активи акціонерних товариств: сутність, склад, оцінка ефективності використання.

5. Купівля, продаж, оренда, застава, безоплатна передача, списання, страхування майна корпорації.

6. Амортизація і депресіація. Методи нарахування.

7. Робочий капітал, його фінансування.

8. Активи, інвестиції, ефективність інвестування:

а) доходність капіталовкладень;

б) вплив структури витрат на ефективність інвестицій;

в) вплив структури капіталу на ефективність інвестицій.

1. Сутність і класифікація активів корпорації

Активи – це економічні ресурси корпорації у формі майнових цінностей, які використовуються для здійснення статутної діяльності з метою отримання прибутку, а відповідно приросту капіталу та підвищення добробуту її акціонерів.

Активи класифікуються за різними ознаками:

• в залежності від характеру участі в господарському процесі і швидкості обороту (об’єкту фінансового управління): необоротні (основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, нематеріальні активи, інші необоротні активи) та оборотні (поточні) активи (запаси товарно-матеріальних цінностей, дебіторська заборгованість, грошові активи, поточні фінансові інвестиції, інші оборотні активи). До оборотних (поточних) активів відносять ті види майнових цінностей, які споживаються за один виробничий цикл. Необоротні активи – сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у господарському процесі і переносять свою вартість на новостворений продукт певними частинами. В зарубіжній практиці розрізняють фіксовані активи (аналогом у вітчизняній практиці є основні засоби) та непоточні активи (нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершені капітальні вкладення), термін експлуатації яких більше одного року, поточні активи (термін використання до одного року);

• в залежності від речової форми об’єкту інвестування(від форм функціонування): реальні активи (матеріальні, нематеріальні) та фінансові активи. Реальні активи – це вкладення в матеріальні та нематеріальні ресурси. Матеріальні активи характеризують активи корпорації, які мають матеріальну форму (основні засоби, запаси товарно-матеріальних цінностей, запаси готової продукції). Нематеріальні активи характеризують активи, які не мають фізичного виміру, але приймають участь в господарській діяльності корпорації і приносять прибуток (патентні права, „ноу-хау”, товарний знак, товарна марка, гудвіл). Фінансові активи – вкладення в гроші, їх еквіваленти, цінні папери (грошові кошти в національній валюті, грошові кошти в іноземній валюті, дебіторська заборгованість, короткострокові та довгострокові фінансові вкладення). В зарубіжній практиці в залежності від ступеня відчутності на дотик розрізняють відчутні (аналогом у вітчизняній практиці є матеріальні активи) та невідчутні активи (нематеріальні активи);

• в залежності від строку отримання грошового потоку: короткострокові (до одного фінансового року) та довгострокові активи (більше одного року);

• за формою отримання доходу: активи, що приносять дохід в явній формі (рентні платежі, проценти по облігаціях, дивіденди по акціях) та активи, що приносять дохід в прихованій формі (різниця цін купівлі-продажу, гудвіл);

• за регулярністю отримання доходу: з одноразовим доходом, з періодичним доходом, з регулярним доходом;

• в залежності від ступеня ризику: активи з гарантованим грошовим потоком (безризикові) та активи з негарантованим грошовим потоком (ризикові);

• в залежності від характеру обслуговування видів діяльності: операційні та інвестиційні активи. Операційні активи – майнові цінності, які безпосередньо використовуються у виробничій (операційній) діяльності з метою одержання операційного прибутку (виробничі основні засоби, нематеріальні активи, які обслуговують виробничий процес, оборотні операційні активи). Інвестиційні активи – майнові цінності, які пов’язані з проведенням інвестиційної діяльності (незавершені капітальні вкладення, довгострокові та короткострокові фінансові вкладення);

• в залежності від характеру фінансових джерел формування: валові і чисті активи. Валові активи – майнові цінності, сформовані за рахунок власного та залученого капіталу. Чисті активи – майнові цінності, сформовані за рахунок власного капіталу;

• в залежності від характеру володіння: власні і орендовані активи. Власні активи належать корпорації на правах власності. Орендовані активи перебувають в тимчасовому володінні корпорації у відповідності із укладеними договорами оренди (лізингу).

• в залежності від оборотності: високооборотні (грошові кошти, короткострокова дебіторська заборгованість, запаси готової продукції), з нормальною оборотністю (оборотні операційні активи, що не відносяться до першої групи), з низькою оборотністю (основні засоби, нематеріальні активи), необоротні (основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, нематеріальні активи, інші необоротні активи);

• в залежності від рівня ліквідності: в абсолютно ліквідній формі, високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні, неліквідні. Активи в абсолютно ліквідній формі представляють собою готові засоби платежу (грошові кошти в національній валюті, грошові кошти в іноземній валюті). Високоліквідні активи характеризують групу активів, які швидко можуть бути конвертовані у грошову форму – до одного місяця (короткострокові фінансові вкладення, короткострокова дебіторська заборгованість); середньоліквідні активи – можуть бути конвертовані у грошову форму від одного до шести місяців (всі форми дебіторської заборгованості, крім короткострокової та безнадійної заборгованості, запаси готової продукції, призначеної для реалізації), низьколіквідні активи – від півроку і більше (запаси товарно-матеріальних цінностей, незавершене виробництво, основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення), неліквідні активи – не можуть бути самостійно реалізовані, а можуть бути продані тільки у складі цілісного майнового комплексу (безнадійна дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів, збитки минулих років).