Приклад

Підприємство випустило в обіг прості акції з фіксованим темпом приросту дивідендів5% в рік. Поточна ціна акції становить 60 грн., очікуваний розмір дивіденду на найближчий період – 10 грн. на одну акцію, витрати на емісію – 3%.

Визначимо вартість капіталу, залученого за рахунок випуску простих акцій:

K_p2=

4. Варість капіталу, залученого за рахунок нерозподіленого прибутку

Нерозподілений прибуток можна розглядати як відкладений до виплати прибуток, що свідомо направляється власниками на поповнення резервних фондів або розширення виробництва. Найчастіше вартість капіталу, сформованого за рахунок нерозподіленого прибутку, прирівнюється до вартості звичайних акцій без поправки на емісійні витрати:

K_н.п.=

де:

K_н.п – вартість капіталу за рахунок реінвестування прибутку;

Д – прогнозований дивіденд по простій акції (в грошових одиницях);

РЦ – ринкова ціна простої акції;

ТПД – постійний темп приросту дивідендів.

Рідше ціна капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку приймається на рівні рентабельності власного капіталу.

Загальна вартість залученого підприємством капіталу визнача­ться як середньозважена вартість фінансових ресурсів з окремих джерел:

СВК =

де:

СВК – середньозважена вартість капіталу;

ВК_і – вартість капіталу, залученого за рахунок і-того джерела, %;

Ч_і – частка і-того джерела у загальній сумі постійного капіталу.

Середньозважена вартість капіталу характеризує середній рівень витрат для підтримки економічного потенціалу підприємства при існуючій структурі джерел коштів, вимогах інвесторів і креди­торів та прийнятій дивідендній політиці. Середньозважена вартість капіталу порівнюється з внутрішньою нормою прибутковості інвестиційного проекту. Для того щоб проект було доцільно реалізовува­ти, середньозважена вартість капіталу не повинна перевищувати його внутрішню норму прибутковості.

Середньозважена вартість капіталу використовується для оцінки ціни вже задіяного підприємством капіталу. У випадку, коли необхідно обгрунтувати доцільність майбутнього нарощення капіталу, може визначатися гранична вартість капіталу за формулою се­редньозваженої. При цьому замість фактичного значення вартості капіталу з і-того джерела береться нова прогнозна ціна його залучення, а частка і-того джерела береться у відповідності з цільовою (бажаною для підприємства) структурою.

Приклад

Використовуючи вихідні дані, наведені в таблиці 7.2, визначити фактичну середньозважену вартість капіталу та граничну вартість його майбутнього нарощення.

Таблиця 7.2

Структура капіталу підприємства та вартість його окремих джерел

Джерела фінансування	Структура капіталу, %		Вартість капіталу, %
	фактична	цільова	поточна	прогнозна
Прості акції Привілейовані акції Довгострокові кредити Облігації Нерозподілений прибуток	30,0 10,0 35,0 10,0 15,0	35 10 20 10 25	20,5 18,0 22,2 19,0 20,0	20,5 19,0 23,0 20,0 20,0
Разом	100	100	х	х

Фактична середньозважена вартість капіталу:

Гранична вартість майбутнього капіталу:

Як свідчать розрахунки, приведення структури капіталу підприємст­ва у відповідність з цільовими стратегічними орієнтирами дозволить під­приємству утримати середньозважену ціну капіталу, незважаючи на очі­куване підвищення вартості окремих фінансових ресурсів.

Середньозважена вартість капіталу є одночасно мінімальною нормою прибутку, яку очікують інвестори від вкладення капіталу. Для визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестиційного об'єкта ставку дисконту, як правило, встановлюють на рівні середньозваженої ціни капіталу. Основними елементами формування середньозваженої вартості капіталу є безризикова частина норми прибутку на інвестиційний капітал, премія за ризик та інфляційна премія.