
- •1. Стан ринку взуттєвих товарів у світі та в Україні. Раціональні норми споживання взуттєвих товарів.
- •2. Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •Антропометрична відповідність
- •Антропометрична відповідність
- •3. Вимоги до споживних властивостей взуття
- •Соціально-психологічні вимоги
- •4. Види та деталі взуття.
- •5. Види шкіряної сировини
- •6. Будова та топографія шкури
- •8. Хімічний склад шкіряної сировини.
- •9. Консервування та зберігання шкіряної сировини.
- •10. Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
- •11.Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •12. Класифікація дублячих речовин
- •13. Характеристика властивостей шкір різних видів дублення.
- •14. Мінеральне дублення
- •15. Дублення органічними сполуками.
- •16. Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •17. Особливості опоряджених шкір різного призначення (для деталей низу, юхтових, хромових деталей верху).
- •18. Покривне фарбування, сучасні методи оздоблення лицевої поверхні.
- •19. Номенклатура показників якості натуральних шкір
- •Показники хімічного складу
- •Показники фізичних властивостей
- •20. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
- •21. Мікроструктура натуральних шкір, її вплив на властивості
- •22. Фізичні властивості натуральних шкір
- •23. Механічні властивості натуральних шкір:
- •27. Харак-ка асортименту шорно-сідельних та одягово-галантерейних шкір.
- •29. Особливості сортування
- •30. Стан та перспективи розвитку виробництва штучних та синтетичних матеріалів
- •31. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.
- •32. Інгредієнти гумових сумішей, їхній вплив на формування споживних властивостей.
- •33. Асортимент, показники якості взуттєвих гум та деталей низу з пластмас.
- •34. Асортимент, показники якості штучних та синтетичних тканин шкір.
- •35. Текстильні взуттєві матеріали.
- •36. Моделювання та конструювання взуття. Сучасні напрямки моди взуття.
- •37. Взуттєві копили: види, розміри, повноти, фасони
- •38. Вплив технологічних процесів виробництва на формування споживних властивостей взуття
- •39. Операції розкроювання, обробки деталей.
- •40. Складання, декоративне оздоблення та оформлення заготовок
- •41. Кріплення деталей низу
- •42. Опоряджування взуття
- •43. 44. Особливості взуття залежно від методу кріплення підошви
- •45. Класифікаційні ознаки асортименту шкіряного взуття.
- •46. Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
- •48. Управління розмірно-повнотним асортиментом взуття.
- •50. Номенклатура показників якості
- •51. Методи оцінки якості взуття
- •52. Виявлення та нормативи показників ергономічних властивостей
- •53. Виявлення та нормативи показників надійності взуття
- •54. Визначення естетичних властивостей
- •Контроль якості взуття
- •56. Характеристика дефектів взуття
- •57.Сортування шкіряного взуття
- •61. Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей гумового та полімерного взуття.
- •1.Матеріали:
- •62. Матеріали для виготовлення взуття
- •63. Методи виготовлення гумового та полімерного взуття.
- •64. Класифікація та характеристика асортименту гумового та полімерного взуття
- •65. Контроль якості взуття
- •66. Вимоги до споживних властивостей валяного взуття.
- •67. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей валяного взуття
- •68. Сировина для валяного взуття
- •69. Технологія виготовлення взуття
- •70. Характеристика асортименту валяного взуття.
- •71. Контроль якості взуття
- •72. Стан ринку хутрової сировини в Україні
- •Хутрова:
- •Хутряна
- •73. Класифікація асортименту хутряної сировини
- •74. Будова і хімічний склад хутрової сировини
- •75. Мінливість волосяного і шкірного покриву
- •76. Первинна обробка шкурок
- •77. Вплив підготовчих процесів на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •78. Вплив операцій вичинювання на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •79. Вплив операцій обробки на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •80. Номенклатура споживних властивостей хутряних напівфабрикатів
- •81. Характеристика властивостей волосяного покриву
- •82. Характеристика властивостей шкірного покриву
- •83.Характеристика властивостей шкурки в цілому
- •84. Класифікація хутрово – хутряного напівфабрикату
- •85. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів хутрового напівфабрикату.
- •86. Характеристика асортименту та особливості сортування весняних видів хутрового напівфабрикату.
- •87. Характеристика асортименту та особливості сортування зимових видів свійських тварин.
- •88. Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.
- •89. Дефекти хутрово – хутряного напівфабрикату
- •90. Характеристика асортименту морського напівфабрикату
- •91. Особливості моделювання та конструювання хутряних виробів.
- •92. Формування споживних виробів у кушнірському виробництві
- •93. Пошивне виробництво
- •94. Методи розкрою
- •95. Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів
- •96. Характеристика асортименту верхнього хутрового одягу.
- •97. Характеристика асортименту хутряних деталей одягу
- •98. Характеристика асортименту жіночих хутряних уборів.
- •99. Характеристика асортименту хутряних головних уборів.
- •100. Оцінка якісті хутряних виробів
79. Вплив операцій обробки на формування властивостей хутряного напівфабрикату
Обробка хутряних напівфабрикатів необхідна для покращання властивостей шкірної тканини і волосяного покриву.
Обробка шкірної тканини. Після сушіння шкурки надходять до відкатки в глухих барабанах з тирсою. У результаті шкірна тканина стає більш м'якою, з неї видаляється надлишок жирових речовин.
Для видалення тирси з волоса шкурки протряхують у сітчастих барабанах.
Розбивку шкірної тканини роблять на розбивочних машинах або вручну на скобах. Шкірна тканина стає м'якою, пластичною.
Шкірну тканину деяких видів піддають шліфуванню на машинах і чистять.
Обробка овечих шкур "під велюр" використовується для виробів, що носяться шкірою назовні. Особливість цієї технології полягає в проведенні дублення при більш високих концентраціях оксиду хрому ("сите дублення"), повноцінного жирування, ретельної обробки шкірної тканини для утворення низького, однорідного ворсу, який імітує велюр. Велике значення в цій технології має знежирювання шкірної тканини, а також її обробка.
Плівкове покриття шубної овчини дозволяє покращати зовнішній вигляд шкірної тканини, підвищити експлуатаційні властивості, а також ефективність використання сировини.
У якості плівкоутворювача використовують найрітові, акрилові і поліуретанові латекси.
Обробка "наппалан" шубних овчин і каракулю. Це один з варіантів покривного фарбування шкірної тканини.
Специфічною особливістю схеми такої обробки є те, що після фарбування на шкірну тканину перед грунтуванням наносять препарати, які вирівнюють її всмоктуючі властивості.
Як плівкоутворювачі використовують сополімери на основі акрилатів, бутадієну, поліуретану, нітроцелюлози у вигляді водних дисперсій або розчинів у органічних сполуках.
Обробку волосяного покриву проводять з метою покращання зовнішнього вигляду шкурок.
Розчісування волосяного покриву роблять для видалення ділянок із сплутаним волосом вручну або на чесальних машинах.
Стрижці піддають шкурки при імітації і видаленні дефектів волосяного покриву. Стрижуть шкурки з густим волосяним покривом. При імітації висота волосяного покриву повинна бути 12 - 18 мм, при видаленні дефектів 5-10 мм. Стрижку проводять до фарбування і після нього.
Епілювання - видалення (зрізання) остьового і напрямного волоса на спеціальних машинах з метою отримання шовковистості поверхні, утвореної тільки пуховим волосом.
Щипання - використовують для тих видів тварин, які мають дуже жорсткий остьовий і напрямний волос. Грубий волос видаляють на спеціальній машині або вручну.
Особлива обробка волосяного покриву овечих шкур проводиться для покращання зовнішнього вигляду шляхом випрямлення волоса. Ефект досягається послідовною хімічною та термомеханічною обробкою: люструванням, прасуванням і дією формальдегіду.
Люстрування - обробка волосяного покриву намазним способом водним розчином гідролізного етилового спирту і мурашиної кислоти. Під дією люстру волос пластифікується і розм'якшується. При наступному прасуванні на прасувальній машині при температурі 170 - 190°С волос випрямляється. Таку обробку повторюють 2-3 рази. Для закріплення випрямленого волоса його обробляють формальдегідом і знову прасують.
Відбілюють шкурки для підвищення натуральної білості волосяного покриву (горностая, норки, песця та ін.), або шкурки, що будуть фарбуватись у світлі тони. Використовують перекис водню, перекис натрію, персульфіт, оптичні відбілювачі.
Фарбують хутро для того, щоб змінити або покращати натуральне забарвлення, а також імітувати дорогі види хутра.
Для фарбування хутра використовують окисні, кубові, протравні, кислотні, дисперсні, активні барвники, металокомплексні і вінілсульфонові.
Фарбують трьома способами: занурювальним, намазним і комбінованим.
Спосіб занурювання - шкурки повністю занурюють у розчин барвника, при цьому фарбується і волосяний покрив і шкірна тканина.
Намазний спосіб включає пробивку, поверхневе, аерографне, трафаретне і резервне фарбування.
Пробивку використовують для збереження натурального забарвлення шкірної тканини. Розчин фарби наносять за допомогою жорстких щіток.
Поверхневе фарбування використовують у сполученні з методом занурювання для наведення при імітаціях хребта. Розчин барвника наносять щітками або фарборозпилювачем на кінчики волоса попередньо пофарбованого.
Аерографне фарбування дозволяє отримати напівтони або тони при імітації цінних видів хутра за допомогою фарборозпилювача аерографної машини.
Трафаретне фарбування використовують для імітації малюнка на хутрі, а також для створення фантазійних плямистих малюнків.
Резервне фарбування дозволяє отримувати пофарбований в темні або сірі кольори хутряний напівфабрикат з білими кінчиками волоса. Досягається це шляхом нанесення на кінчики волоса перед фарбуванням спеціальної речовини (резерву), що захищає увесь волос від фарби. Після цього волосяний покрив фарбують способом занурювання або пробивки, а після промивання резерв видаляється.
При комбінованому фарбуванні використовують одночасно два або більше способів.