6.Позитивні та негативні сторони брекет-системи.

Чи є в брекет-системи недоліки?

Брекети розташовуються на передній поверхні зубів і тому видно при усмішці. Це недолік? Якщо так, то він єдиний.

Брекет-система або демінералізація емалі?

Стрімке впровадження брекет-системи у вітчизняну ортодонтію відбулося кілька років тому й провело справжню революцію. З'явилася можливість корпусного переміщення зубів, що дає контроль за їх положенням. Незаперечні й інші переваги брекет-системи:

 відсутність дискомфорту й болю під час лікування;

 можливість корекції аномалії в дорослих пацієнтів;

 мінімальна кількість відвідин лікуючого лікаря.

Проте не все так безхмарно, як здається на перший погляд. Апарат складається із спеціальних мініатюрних металевих пристосувань - брекетів, які фіксуються безпосередньо на вестибулярну поверхню зубів за допомогою клейових композицій. Ортодонтичне лікування іноді продовжується до 2-3 років, і брекети, приклеєні на зуби протягом всього цього періоду, стають механічною перешкодою для природної самоочистки порожнини рота .

Крім того, список негативних сторін при використанні брекет-системи доповнюють катаральні гингивіти, періодонтит, випадки гіперплазії ясен і резорбції верхівок коріння зубів у результаті передозування ортодонтичних сил.

Однією із загальновизнаних небезпек в ортодонтичній практиці є демінералізація емалі, яка виявляється під час лікування й після зняття апаратів].

Ця проблема надзвичайно актуальна не тільки для вітчизняної ортодонтії, але й за кордоном.

Переважна більшість ортодонтичних хворих - це підлітки, емаль у яких ще повністю не сформувалася. За даними літератури, стан гігієни порожнини рота в підлітків 12-15 років, що мають дезокклюзії, по гігієнічному індексу ОHY-S складає 3,06 (дуже поганий рівень гігієни). Відсутність стійких навиків по догляду за порожниною рота є основою для збільшення кількості м'якого зубного нальоту навколо підстав брекетів, особливо в пришийкових областях і контактних пунктах. Крім природних ретенційних пунктів для бактерійної флори під час ортодонтичного лікування незнімною апаратурою з'являється безліч інших. Доведено, що змінюється й кількісний склад мікробної флори - вона достовірно збільшується у всіх пацієнтів з брекет-системою.

Тривала ретенція мікробної бляшки в таких пацієнтів приводить до осередкової демінералізації, оскільки починається дифузія кислоти через міжпризматичний простір емалі й дисоціація кальцію й фосфатів у поверхневому шарі. Клінічно це виявляється у вигляді білих плям і смужок, що повторюють контури підстав брекетів.

Грунтуючись на наших спостереженнях, до демінералізації схильні також моляри, що є опорними зубами протягом всього періоду. Особливо багато проблем виникає між кільцем й ясенним краєм у пришийковій області, оскільки ця ділянка поверхні зуба стає труднодоступною при чищенні зубів, і скупчення залишків їжі й мікробного нальоту приводити до появи демінералізації.

У зв'язку з вищесказаним, ми переконані, що перед ортодонтом стоїть найважливіше завдання - попередження виникнення демінералізації під час лікування незнімною технікою. Відносним протипоказанням для фіксації незнімної апаратури є поганий гігієнічний статус, відсутність стійких навиків по догляду за порожниною рота.

Ми вважаємо, що при виявленні незадовільного догляду за порожниною рота необхідно довіртись, але в цей же час дуже переконливо пояснити пацієнту важливість гігієнічних заходів, навчивши його правильній техніці чищення зубів. Через 2-3 тижні під час контрольного уроку гігієни ви побачите плоди ваших зусиль, адже часто погано очищені зуби наших співвітчизників - це результат неуцтва в питаннях гігієни, а зовсім не відсутність бажання їх очищати.

Але одна лише гігієна порожнини рота не дає гарантії того, що ортодонтичне лікування закінчиться без ускладнень. Серйозна небезпека розвитку початкового карієсу, викликаного ортодонтичним втручанням, вимагає, щоб лікар вжив всі можливі заходи для його запобігання.

Дослідження, проведені зарубіжними авторами, доводять, що під час ортодонтичного лікування “ШВИДКІСТЬ ДЕМІНЕРАЛІЗАЦІЇ КЛІНІЧНО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ НЕ ВІДРАЗУ?, тому дуже важливі своєчасні превентивні заходи.

Ризик вірогідності виникнення карієсу під час ортодонтичного лікування можливо спрогнозувати, використовуючи метод визначення функціональної резистентності емалі, так званий Тэр-тест. Лікарі у своїй практиці використовують експрес-метод Тэр-тесту. Ця методика незвичайно легка й доступна на клінічному прийомі. Тимчасові витрати на проведення одного дослідження з урахуванням огляду й бесіди з пацієнтом, підготовки матеріалів й інструментів, складають у середньому 5 хвилин. Враховуючи це, а також велику інформативність ТЭР- тесту, хотілося б рекомендувати його до ширшого застосування.

На очищену від нальоту, висушену від слини вестибулярну поверхню центрального різця верхньої щелепи на відстані 2 мм від ріжучого краї по центральній лінії наноситися крапля хлористоводневої кислоти в концентрації 1 ммоль/л діаметром 2 мм. Через 5 секунд краплю змивають, емаль висушують ватяним тампоном. Потім на 1 хвилину наносять краплю 1% розчину метиленового синього. Далі фарбник знімають ватяним тампоном. Місце протрави забарвлюється від ледве помітного блакитного до інтенсивно-синього. Колір ділянки, що забарвилася, порівнюють із стандартною шкалою синього кольору.

При даних Тэр-тесту до ЗО% - вірогідність виникнення карієсу практично відсутня. Якщо результат склав від 30 до 60% - є ризик виникнення карієсу, резистентність емалі низька. При даних понад 60% -дуже низька резистентність емалі.

Використання цього методу разом з іншими методиками обстеження ми вважаємо принципово важливим для пацієнтів, що потребують ортодонтичного лікування незнімною технікою. Оскільки цей тест прогностичний, він допомагає ортодонту визначитися в термінах початку лікування, а в деяких випадках відкласти лікування, віддаючи пріоритети підготовці й зміцненню емалі зубів.

Розроблена схема підготовки пацієнтів з карієссприйнятливою емаллю до ортодонтичного лікування. У випадках значення ОН-S нижче 0,7 балів і Тэр-тесту вище 30 балів, фіксація ортодонтичної апаратури повинна бути відкладена. Комплекс лікувально-профілактичних заходів, що призначаються в таких випадках, включає:

1.Урок гігієни порожнини рота з контрольними відвідинами через 2 тижні (до нормалізації показників ОНY-індексу);

2. Санація порожнини рота;

3. Корекція дієти - по можливості щоденне вживання морських продуктів, риби в будь-якому вигляді, молочних виробів, у тому числі й молока, яку ми рекомендуємо пити поволі, з метою контакту його із зубною емаллю, заздалегідь очистивши зуби від м'якого зубного нальоту.

4. Призначення всередину порошку ( Словенія) протягом 1 місяця, у вікових дозуваннях 2 рази на день. 30 м грануляту містить: F - 0,5 міліграм, Са - 300 міліграм, Р - 232 міліграм, vit А -1000 МЕ, vit D3 - 100 МЕ, vit В6 - 0,5 МЕ. Співвідношення Са/Р - 1,29:1.

5. Використання кальційфосфатвмістимого гелю (КФГ) моделі в домашніх умовах як мінімум одного місяця, 2 рази на день, після двохвилинного чищення зубів зубною пастою. КФГ є світлою масою щільнуватої консистенції, р=6,5-7,5. Склад КФГ - 2,5% розчин агар-агару, Са - 0,5%, Р - 2% .

По вищезгаданій схемі проводилася профілактична, підготовка до фіксації ортодонтичної апаратури 65 пацієнтам у віці від 11 до 23 років. Вже через 1 місяць ми відзначали редукцію показників Тэр-тесту до 60,3+1,75, тоді як при первинному огляді він був рівний 75,4+3,09 (р < 0,05).

Зниження показників Тэр-тесту супроводжувалося деякими клінічними змінами (емаль візуально набувала живого блиску). У переважній більшості випадків повторно призначали 1-2 курси КФГ практично до повної нормалізації значення Тэр-тесту (через 6 місяців від початку профілактичних заходів цей показник був рівний 44,44+7,47 (р < 0,05).

Відповідно відбувалася статистично достовірна зміна ОН-S індексу - 1.4+0,13 й 0,78+0,12 (р < 0,05). Але не було виявлено достовірних змін індексу КПІ (комплексний пародонтальний індекс) - 1,53+0,14 й 1,46+0,18 (р < 0,05) відповідно при обстеженні й через півроку.

Безумовно, мрія пацієнтів про красиву й рівну усмішку відсовувалася на 3-6 місяців, але, усвідомивши необхідність підготовки зубів і побачивши на численних фотографіях можливі ускладнення, що виявляються на емалі, пацієнти беззастережно погоджувалися на профілактичні заходи. Розставляючи пріоритети, пацієнти свідомо й сумлінно виконували необхідні маніпуляції.

Окрім очевидних переваг такого підходу до лікування зубо-щелепних аномалій незнімною технікою, миможемо відзначити наступне:

 по-перше, накопичивши достатній досвід очищення зубів на етапі підготовки емалі, пацієнти, як правило, старанно очищали зуби й у період активного ортодонтичного лікування. Гарна гігієна, багато в чому є застава успішного результату;

 по-друге, різко знизилася кількість випадків падіння брекетів, а це значно зменшує час, витрачений на прийом пацієнта в кабінеті в ортодонта.

Крім того, не відзначено жодного випадку відламу емалі під час дебондінга брекетів, що поза сумнівом також вказує на поліпшення прочностних характеристик емалі.

Таким чином, пропонований комплекс профілактичних заходів дозволяє добитися редукції показників резистентності емалі, значно знижує ризик виникнення вогнищ демінералізації на етапах лікування незнімною апаратурою. Такий союз профілактики й ортодонтії є основним при плануванні виправлення зубо-щелепних аномалій з використанням незнімних технологій.

7.Матеріали активізації студентів під час викладення лекції:

1.Незнімні ортодонтичні апарати функціональної, механічної та комбінованої дії.

2.Показання, протипоказання до застосування незнімних профілактичних, лікувальних та ретенційних ортодонтичних апаратів. 3.

3.Конструктивні особливості незнімних апаратів: коронок, кілець, кап, трубок, дуг, пружин, похилих площин тощо.

4. Призначення, характеристика, принцип дії та огляд  клінічних і лабораторних етапів виготовлення ортодонтичних апаратів: профілактичних (розпірок), лікувальних (коронки Катца, Коркгауза, Позднякової, капи Шварца, дуг Енгля) та ретенційних.

8.Матеріали для самопідготовки студентів:

а) по темі, що викладена в лекції.

Література: Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.

Власенко А.З., Стрелковський К.М. Технологія виготовлення зубних протезів з використанням керамічних і композитних матеріалів. — К.: Здоров’я, 2005.

Удовицька О.В. Дитяча стоматологія. — К.: Здоров’я, 2000.

Стрелковський К.М., Філіпчик Й.С., Варава Г.М. Ортодонтія і технологія виготовлення ортопедичних конструкцій для дітей. — К.: Здоров’я, 1997.

Стрелковський К.М., Варава Г.М. Техніка виготовлення щелепно-лицьових протезів. — К.: Вища школа, 1992.

Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001

Допоміжна

1. Інформація для стоматологів. Москва, 1997-1998.

2. Кисельникова Л.П., Рамм Н.Л., Бімбас Е.С., Дащенко Е.А. Резистентність твердих тканин за даними ТЭР-тесту і її корекція у осіб із ЗЧА / Вісник УГМА, вип.2, Єкатеринбург, 1996, С.49-51.

3. Окушко В.Р. Клінічна фізіологія емалі зубів / Здоров'я, Київ, 1981.

4. Простакова Т.Б. Ефективність професійної гігієни порожнини рота в профілактиці захворювань пародонту у дітей з дисокклюзіямі / Дисс. канд. мед. наук, Москва, 1995.

5. Тулегенова Ф.А., Рамм Н.Л. Коренева резорбція як ускладнення ортодонтичного лікування / Доктор Лендінг, N 3, 1996, с. 57-59.

6. Liebenberg W. Розширене профілактичне покриття зубних фіссур: додатковий засіб для попередження демінералізації навколо ортодонтичних кілець / Квінтесенція, N 4, 1994, с.3-12.

7. Scheie А.А., Агnеbегg Р. Збільшення Stгерtососсus mutans у нальоті та слині як ефект ортодонтичного лікування. Sсаnd. J.Dent Res, 1984, 92:221.

б) по темі наступної лекції

Література: Фліс П.С. Ортодонтія. — Київ-Вінниця: Нова книга, 2007.

Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. — К.: Книга плюс, 2001.

Мастеров Ю.І., Скрипнікова Т.П., Семенець В.Г. Захворювання зубів і порожнини рота. — Полтава, 2002.