Тема 11. Трафаретний друк в Україні.

1. Сучасний стан.

2. Перспективи розвитку.

У трафаретному друці шар фарби чи іншої речовини можна наносити на різні матеріали та готові вироби навіть зі значною шорсткістю й нерівністю поверхні. Цей спосіб друку використовується у багатьох галузях виробництва для декорування різних виробів, а також для виготовлення продукції спеціального призначення. Він займає свою нішу на теренах друкарства та не потребує зайвої реклами. У розвинутих країнах питома вага продукції, видрукуваної траферетним друком, сягає сьогодні близько 10% від загального обсягу друкованої продукції. В Україні траферетний друк став особливо популярним останнім часом (при переході до ринкових відносин). Нові фірми й малі підприємства належним чином оцінили його позитивні характеристики, а саме:

• високу якість відбитків;

• простоту технологічного процесу ;

• дешевизну устаткування.

УкрНДІСВД та заводом «Поліграф – техніка» (м. Олександрія) розроблений і випускається невеликими партіями повний комплект устаткування для виготовлення форм малого і середнього форматів: різноманітні пристрої для розтягування сітки, копіювальні установки для сушіння і проявлення форм. Усі пристрої непогано виконують свої технологічні функції й можуть складати основу для виготовлення конкурентноспроможного обладнання для потреб вітчизняного замовників.

Питання для самоперевірки:

1. Розкажіть про розробки у галузі трафаретного друку.

2. Охарактеризуйте сучасний стан трафаретного друку в Україні.

Тема 12. Організація і структура сучасного видавництва.

1. Класифікація видавництв.

2. Структури видавництв різних типів.

Структура будь-якого видавничого підрозділу, як і видавництва в цілому, залежить від багатьох чинників. Але найперше – від типу до якого видавництво відноситься. Тип цей визначається характером і змістом діяльності видавця.

На основі вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду книговидання визначити типологію сучасних видавництв та їхніх систем можна за такими головними ознаками:

• масштаб діяльності; тематичний діапозон літератури;

• вікова специфіка адресатів видавничої продукції;

• знаковий принцип творення видання;

• форма власності;

• економічна природа діяльності.

• Структура підпорядкованості.

Оптимальна структура сучасного видавництва має бути такою:

• У ринкових умовах, коли конкуренція серед видавців дедалі загострюватиметься, свою дієздатність і результативність можуть довести лише гнучкі, невеликі, здатні до видозмін, пристосування й наступальності видавничої системи, очолюваної професіоналами.

• Структура й підпорядкованість підрозділів видавництва залежить, насамперед, від його типологічних ознак, змісту розробленої програми, складності обраних для видання текстів, способів промоції ( просування на ринок книжкової продукції), професіоналізму кожного члена колективу.

• Незалежно від кількості працюючих і наявності конкретних підрозділів, у видавництві мають працювати фахівці таких спеціальностей: редактор, спеціаліст комп’ютерних технологій, художник - дизайнер, спеціаліст з маркетингу, спеціаліст з фінансів та економіки.

• У невеликих за обсягом діяльності видавництвах важливо, аби штатні працівники могли поєднувати в собі кілька функцій. Які є наближеними до сфери їхньої професійної діяльності.

Питання для самоперевірки:

1. Розкрийте головні ознаки структури видавничого підрозділу та видавництва в цілому.

2. Якими можуть бути висновки щодо оптимальної структури сучасного видавництва.