Тема 2. Походження письма. Матеріал та знаряддя письма.

1. Походження письма.

2. Розповсюдження письма у Давній Русі.

Первинна слов'янська писемність виникла в першій половині І тисячоліття нашої ери.

Створювачами упорядкованої слов'янської азбуки були слов'янські Кирило та Мефодій (ІХ ст.). Саме на честь Кирила слов'янська азбука носить назву «кирилиця». Форма кириличних букв відрізнялася геометричною простотою та була зручною для письма. Більшість букв кирилиці були запозичена з візантийської азбуки.

З прийняттям християнства на Русі розвивається писемність. Грамотність розповсюджується серед різних соціальних верств населення Давньої Русі.

Питання для самоперевірки:

1. Які знаряддя використовувалися для письма?.

2. Розкажіть про упорядників слов’янської азбуки.

Тема 3. Загальна характеристика книжкової справи.

1. Початок книгодрукування.

2. Пам’ятки книжкової писемності.

3. Тематика і типи перших рукописних книг.

Введення книгодрукування всередині ХVІ ст . – результат соціально-економічного розвитку феодального суспільства. В політичному плані ведення книгодрукування було одним із державних заходів який проводив Іван Грозний у 50-60-х рр. з метою укріплення держави.

Щодо виникнення друкарства на власне українських землях, то Огієнко окреслює 1569 рік і називає містечко Заблудів, де Іван Федоров, по дорозі до Львова через Литву і Білорусь, випускає “Учительне Євангеліє”. Заблудів на той час знаходився на мішаному українсько-білоруському пограниччі, де переважало українське населення. Це дало підстави ученому зарахувати цей твір до набутків української культури.

Рання поява друкарства в Україні, зокрема у Львові, дещо несподівана, адже друкарня Степана Дропана була другою в Європі після гутенбергівської. Але, якщо взяти до уваги високий рівень економічного і культурного розвитку Львова на той час, його тісні зв’язки з західними, зокрема безпосередньо з німецькими, містами, про що є багато свідчень (наприклад, до середини ХVІ століття папір до Львова доставлявся майже винятково з німецьких і польських паперових млинів), то стає зрозумілою поява книгодрукування уЛьвові раніше інших міст Європи.

Книги які відносяться до ХІ ст. обсягом становлять два десятка, більшість з них – богослужбові або релігійно-повчальні, шість Міней, чотири Євангелії, чотири Псалтирі, життя святих. Рідкісним і дорогоцінним пам’ятником давнього книгописання є Остромирово євангелія. Також знаменитим пам’ятником давнього книгописання збірник “ Святослава” 1073р.

Серед пам’ятків писемності ХІV - ХV ст. виділяється знаменитий Лаврентівський літопис, написаний монахом Лаврентієм в 1377 році в Нижньому Новгороді. В кінці ХV cт. був створений повний кодекс біблійних книг – Геннадіївська біблія, названа так по імені новгородського архиєпископа Геннадія який керував цією роботою.

Книги які були в побуті на Русі в домонгольський час, належать до трьох великих груп:

1.Богослужбові книги

2. Релігійні “четьї”

1. Світова література

З прийняттям християнства Київська Русь отримала порівняно велику літературу з Дунайської Болгарії. При Ярославі Мудрому починають перекладати літературу з грецької мови. Перекладаються перш за все богослужбові книги: службова місячна Мінея, Тріоди, Служебники, Требники, Часослови. Великою популярністю користувалися в ХІ – ХV ст. на Русі так названі “ палеї”, а також переводилась так звана “повчальна література”.

Питання для самоперевірки:

1. Розкажіть про початок книгодрукування.

2. Охарактеризуйте групи книг в період Х –ХVст.

3 Які пам’ятки книжкової писемності вважаються шедевром мистецтва.