Фази діагностування

Процес діагностування, друга фаза другого етапу сестринського процесу, є складною інтелектуальною функцією. Існує чотири фази процесу діагностування:

• обробка даних;

• формулювання сестринського діагнозу;

• підтвердження сестринського діагнозу;

• сестринська документація.

Результат процесу діагностування, формулювання сестринського діагнозу, є основою для наступних фаз сестринського процесу — планування, здійснення й оцінки.

Компетентність медсестри визначається тими сестринськими функціями, які вона може виконувати самостійно. Ці функції можуть включати в себе:

• профілактичний підхід, наприклад, освітній, визначення потенційних ускладнень;

• коректний підхід, наприклад, підсилення інтенсивності струминного введення лікарських засобів, догляд за шкірою, рекомендації.

Обробка даних.

Інформація, зібрана медсестрою про пацієнта, є надзвичайно важливою для розвитку сестринського діагнозу і відповідного планування сестринського догляду. Перед плануванням зібрані дані повинні бути опрацьовані, класифіковані, інтерпретовані і підтверджені.

Обробляючи дані, слід враховувати, що в процесі співбесіди з пацієнтом могло виявитись неадекватне ставлення пацієнта до стану свого здоров'я: негативне (ігнорування факту наявності проблеми, впливу факторів ризику); зверхнє — недооцінка важкості стану, факторів ризику; поринання в проблему; іпохондричне ставлення — безпідставний страх за здоров'я і життя (при неврозах); утилітарне — одержання певної вигоди від виниклих проблем, матеріальної чи моральної. Тому до слів пацієнта завжди треба ставитися критично, розглядати їх в комплексі з об’єктивними даними.

Обробка даних розглядається як перший крок фази діагностування, вона не є ізольованим чинником. Ця діяльність відбувається безперервно протягом усього сестринського процесу.

Класифікація.

Під час фази визначення медсестра накопичує багато даних, які вкрай складно використати в такому вигляді, в якому вони були зібрані. Процес класифікації дозволяє медсестрі розробити інформаційні поняття, якими легше оперувати. Це також виявляє різницю між даними, що допомагає медсестрі зосередитися на даних стосовно до потреб пацієнта.

Класифікація є групуванням інформації за особливими категоріями. Як приклад можна навести системи організму, функціональні моделі здоров'я, історичні дані або важливі симптоми.

Розміщення даних за категоріями також допомагає медсестрі визначити пропущені дані, які вимагають подальшого обговорення, спостереження або фізичного огляду.

Інтерпретація.

Другим кроком обробки даних є інтерпретація, яка включає в себе визначення важливих даних, порівняння зі стандартами або нормами і виявлення тенденцій. Висновки, розроблені науковою базою знань сестринства, допомагають медсестрі в інтерпретації даних. Сигнал — це інформація про пацієнта, отримана під час процесу визначення. Це сприйняття медсестрою, яке відбувається на основі суб'єктивних і об'єктивних даних, отриманих від пацієнта та інших джерел інформації. Сигнали включають в себе ознаки, які є об'єктивними даними (кров'яний тиск, вага), і симптоми, які є суб'єктивними даними (біль).

Приклади сигналів:

• температура 36 °С;

• ріст 186 см;

• вага 80 кг.

Висновок є судженням, яке зробила медсестра на основі обстеження і досвіду.

Підтвердження.

Останнім кроком обробки даних є підтвердження. В цій фазі медсестра намагається підтвердити точність інтерпретації даних. Найбільш часто це виконується шляхом прямої взаємодії з пацієнтом або іншими особами.