7. Сукупність фізичних та духовних якостей, якими володіє організм і які пускаються нею в хід кожного разу, коли вона виробляє будь-які споживчі вартості — це:

а) робоча сила;

б) людський капітал;

в) трудовий капітал;

г) праця.

8. Сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних сил, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їх власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів (заробітків) свого власника та національного доходу — це:

а) робоча сила;

б) людський капітал;

в) трудовий капітал;

г) праця.

9. Реалізований трудовий потенціал, тобто сукупність використовуваних факторів праці, підприємницького хисту, використовуваної інформації у формі отриманих знань, досвіду, поточної інформації, що приносять індивіду додаткову вартість у вигляді заробітної плати, відсотків та прибутку — це:

а) робоча сила;

б) людський капітал;

в) трудовий капітал;

г) праця.

10. До елементів ринку праці відносять:

а) товар — він виступає у формі робочої сили;

б) ціна, яка виступає у формі заробітної плати;

в) попит, який визначає потребу країни, галузі, регіону, фірми в робочої силі;

г) пропозиція, тобто чисельність і структура наявних трудових ресурсів."

11. Платоспроможна потреба суспільства в робочій силі — це:

а) попит на ринку праці;

б) пропозиція праці;

в) індивідуальний попит на працю;

г) індивідуальна пропозиція праці.

12. Обсяг і структуру загальної потреби на робочу силу, яка забезпечена реальними робочими місцями, фондом оплати праці й життєвих благ визначає:

а) попит на ринку праці;

б) пропозиція праці;

в) індивідуальний попит на працю;

г) індивідуальна пропозиція праці.

13. Обсягом і структурою виробництва, рівнем продуктивності праці, ціною робочої сили, кон'юнктурою ринків капіталів, товарів, послуг та правовими нормами, визначається кількістю та якістю робочих місць, які існують в економіці та функціонують або потребують заповнення визначається:

а) попит на ринку праці;

б) пропозиція праці;

в) індивідуальний попит на працю;

г) індивідуальна пропозиція праці.

14. Кількістю економічно доцільних робочих місць визначається:

а) ефективний попит;

б) сукупний попит;

в) пропозиція праці;

г) індивідуальний попит на працю.

15. Контингент працездатного населення, яке пропонує свою робочу силу в обмін на життєві цінності — це:

а) попит на ринку праці;

б) пропозиція праці;

в) індивідуальний попит на працю;

г) індивідуальна пропозиція праці.

16. Демографічна ситуація, характер і зміст праці, інтенсивність вивільнення робочої сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовки працівників, система оплати праці визначає:

а) попит на ринку праці;

б) пропозицію праці;

в) індивідуальний попит на працю;

г) індивідуальну пропозицію праці.

17. В залежності від співвідношення між попитом та пропозицією розрізняють такі типи кон'юнктури ринку праці:

а) працедефіцитна;

б) праце надлишкова;

в) рівноважна;

г) ступенева.

18. Звужений підхід до визначення ринку праці включає такі складові пропозиції на ринку праці:

а) ті, хто не має роботи, але хоче працювати та шукає роботу;

б) особи, що вперше вступають у трудову діяльність та особи, що шукають роботу після перерви;

в) ті, хто має роботу, але не задоволений нею і підшуковує інше місце основної чи додаткової праці, а також ті, що зайняті, але мають ризик втратити роботу;

г) зайняті.

19. До суб'єктів ринку праці відносяться:

а) наймані працівники та представники їх інтересів — профспілки;

б) безробітні та представники їх інтересів— державна служба зайнятості, комерційні бюро працевлаштування;

в) роботодавці та представники їх інтересів — спілки та об'єднання підприємців;

г) держава.

20. Держава на ринку праці виконує такі основні функції:

а) виступає в якості роботодавця;

б) виступає в якості підприємця;

в) встановлює "правила гри" на ринку праці, регулює його за допомогою законодавчих та нормативних актів;

г) являється посередником між роботодавцями і найманими робітниками та безробітними в якості інфраструктури ринку праці (Міністерство праці та соціальної політики, Державна служба зайнятості, науково-дослідні інститути з питань праці, фонди, профорієнтаційні центри, заклади профпідготовки тощо);

21. Відносини з приводу наймання працівників відповідної професії та спеціальності продавцями і покупцями робочої сили в масштабах країни, регіону, галузі охоплює:

а) зовнішній ринок;

б) відкритий ринок;

в) прихований ринок;

г) внутрішній ринок.