МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра теорії та історії держави і права

ЗАТВЕРДЖЕНО: Проректор з науково-педагогічної роботи ___________________Колот А.М. ____ ______________2013 р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ,

ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

" УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА ТА ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ"

для напряму підготовки 6401 “Правознавство”

(денної та заочної форми навчання)

УХВАЛЕНО:

на засіданні секції

(протокол №  від _________________________ р.)

на засіданні кафедри теорії та історії держави і права

протокол № від____________________________р.

Завідувач кафедри _____­­­­­­­­­­­_______Шульженко Ф.П.

ПОГОДЖЕНО:

Начальник науково-методичного відділу

___________________________________ Гуть Т.В.

КИЇВ 2013

1. ВСТУП

Обґрунтування необхідності вивчення навчальної дисципліни. Запровадження навчальної дисципліни “Університетська освіта та юридична деонтологія” спрямоване, зокрема, на формування вміння студента самостійно й ефективно навчатися в університеті з урахуванням сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу.

Освіта в Україні визнається основою інтелектуального, культурного, духовного, економічного, соціального розвитку суспільства і держави, ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами, пріоритетності загальнолюдських цінностей.

Система юридичної освіти складається з відповідних закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, баз навчальної юридичної практики, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Вища юридична освіта за змістом є системою світоглядних і громадянських якостей, професійних знань, умінь і навичок, що формуються в процесі навчання у вищих навчальних закладах. Залежно від домінування у змісті освіти інтелектуальних чи професійних якостей, вона поділяється на освітню та освітньо-кваліфікаційну складові; залежно від ступеня сформованості інтелектуальних чи професійних якостей – на відповідні освітні чи освітньо-кваліфікаційні рівні.

Необхідність докорінного вдосконалення якості підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог базується на використанні системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування вищої освіти.

Стандарти вищої освіти є складовою системи вищої освіти, а їх структурно утворюють: державний стандарт вищої освіти; галузеві стандарти вищої освіти; стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Виходячи із загальних та відмінних властивостей вищих навчальних закладів, у законодавстві України сформульовано їх основні ознаки, обов’язкові для визначення типу конкретного навчального закладу. Вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку юристів, в Україні класифікують за наступними типами: університет, академія, інститут, коледж, технікум.

У рамках навчальної дисципліни планується розкрити сутність і зміст вищої освіти, з’ясувати специфіку університетської освіти, визначити етапи становлення, сучасний стан і перспективи розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та основи організації у ньому навчального процесу. Останнє нерозривно пов’язане із необхідністю оволодіння студентами напряму підготовки 6401 основами юридичної деонтології як своєрідного вступу до юридичних спеціальностей.

Професіоналізм українських правників, культура юридичної діяльності загалом — нагальна вимога сьогодення. Від професійної майстерності юридичних кадрів значною мірою залежить успішне розв'язання актуальних проблем державотворення. Впровадження в національну юридичну практику моральних стандартів прав людини, які визнала і закріпила у Конституції та законах Україна, потребують не тільки створення відповідною юридичного механізму захисту прав та свобод людини, а й суворе додержання принципу верховенства права та закону в державі.

З одного боку, юридична деонтологія є вступом до юридичних спеціальностей, де предметом виступає культурологічна дія особи юриста. Мова йде про формування ставлення до службових обов'язків, почуття відповідальності за долю людей, розуміння обов'язковості покарання за вчинене діяння тощо. З іншого боку — це вступ до філософії права, де предметом є право в його відмінності та співвідношенні з законом.

Метою дисципліни є забезпечення адаптації студентів першого курсу юридичного факультету до процесу навчання у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відповідно до сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу, особливостей освітньої діяльності в галузевому університеті, а також ознайомлення студентів із системою загально-теоретичних та практично-орієнтованих знань, вмінь і навичок юридичного опосередкування юридичної діяльності: з її властивостями, змістом, формами та сферами здійснення.

Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі визначається специфікою досліджуваних проблем і її практичною спрямованістю, які нерозривно пов′язані з юридичною наукою і практикою. Предмет вивчається на основі знань, які студенти засвоїли з курсу середньої школи "Основи правознавства", має структурно-логічні зв'язки з науками "Теорія держави і права", "Історія держави та права України", "Історія держави і права зарубіжних країн", "Філософія", "Етика ділового спілкування", "Соціологія" тощо.

Завданням навчальної дисципліни є формування у студентів фахових юридичних знань з теоретичних та методологічних засад юридичної деонтології, зокрема, ознайомлення студентів з особливостями юридичної практичної діяльності, визначення стандартів, яким повинен відповідати кожен майбутній юрист-практик, вироблення основних установок на якісне вивчення юридичних дисциплін, на розвиток професійних умінь та навичок, а також формування вміння самостійно й ефективно навчатися в галузевому університеті з урахуванням сучасних освітніх тенденцій, вимог Болонського процесу.

Предметом дисципліни є, з одного боку, процес професійної підготовки та ознайомлення майбутніх юристів із майбутньою професією, розкриття деонтологічних вимог, які ставляться до фахівця, викладення загальних уявлень про принципи, норми, уміння та навички, якими він повинен володіти, щоб відповідати своєму професійному призначенню, а з іншого боку – процес особистісного становлення студентів в університеті, розгляд проблеми нормативно-правового та морального регулювання професійної юридичної діяльності, міжнародні стандарти цієї діяльності, особливості юридичних наукових досліджень, організації навчального процесу на юридичному факультеті.

Предмет юридичної деонтології має відмінності від предметів інших наук, що входять в одну групу історико-теоретичних. Теорія держави і права в певній мірі також є уведенням до галузевих наук – конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального права тощо. Проте, на відміну від юридичної деонтології, вона – загальнотеоретична і така, що виробляє загальні поняття і принципи, на які спираються інші науки. Юридична деонтологія має свою цільову спрямованість. Вона має на меті узагальнити інформацію про якість юридичної практики і надати майбутньому юристу систему дозвільних, заборонних, зобов’язуючих і рекомендаційних норм, яких він повинен дотримувати у суспільстві.

Методи навчання:

• лекції;

• семінарські заняття;

• самостійна робота студентів;

• індивідуально-консультативні заняття (перевірка рефератів (есе), аналітичний огляд наукових публікацій, підготовка аналітичного звіту власних наукових досліджень, підготовка презентацій, переклад літературних джерел іншомовного походження тощо).

Засоби навчання: робота з рекомендованими літературними джерелами (підручниками, навчальними посібниками), нормативно-правовими актами, міжнародними документами, використання комп’ютерних технологій.

У процесі вивчення дисципліни студенти повинні: отримати теоретичні знання про навчальну дисципліну “Університетська освіта та юридична деонтологія”; сформувати уявлення про знання та уміння, що формують професійну компетентість майбутніх юристів; навчитися правильно розуміти професійний обов’язок юриста; виробити практичні навички самостійного наукового дослідження; сформувати реальне уявлення про майбутню професію, її місце та роль в сучасному суспільстві; навчитись сформувати власний погляд на ту чи іншу проблему; ознайомитись з етичними, есетичними, політичнх, психологічних ном, що визначають професійну поведінку юриста; з’ясувати специфіку університетського навчання, дізнатись про сучасні тенденції в освіті (Болонський процес), законодавчо-нормативні вимоги до учасників навчального процесу; познайомитися з структурою університету та навчитись вільно орієнтуватись в його організаційних умовах; ознайомитись з правами та обов’язками студентів в університеті та навчитись діяти відповідно до них.

Студенти повинні знати: на понятійному рівні - основні тенденції розвитку юридичної деонтології, місце і роль юриста у суспільстві; на фундаментальному рівні -зміст юридичної деонтології, її принципи, функції та компоненти; співвідношення між юридичною деонтологією, правничою етикою та професійною культурою юриста; мотиви виникнення внутрішнього імперативу службового обов'язку; чинники, які визначають модель сучасного юриста; на практично-творчому рівні – вимоги, які ставляться до особи юриста в Україні; причини професійної деформації юристів; професіограми юридичних професій.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати: основні категорії деонтології, що мають особливо важливе значення у професійній діяльності юристів; завдання і функції юридичної деонтології, етапи її виникнення, становлення та розвитку; специфіку взаємодії морального та правового регулювання діяльності правників; національні та міжнародні стандарти юридичної професії.

Студенти повинні вміти: керуватись нормами моралі у процесі здійснення юридичної діяльності, виявляти, аналізувати та розв’язувати конкретні проблеми морального характеру, що виникають у роботі правників.

Студенти повинні оволодіти: уміннями виявлення у сфері юридичної діяльності соціальних конфліктів та їх попередження й вирішення; знаннями щодо основних напрямів юридичної практичної діяльності.

Контроль знань студентів:

Поточний контроль: опитування на семінарських заняттях, вирішення конкретних ситуаційних вправ, проведення модульного контролю та індивідуальних консультацій. Підсумковою формою контролю знань з даної дисципліни є проміжний модульний контроль (більш детально у розділі 9).

2. Тематичний план дисципліни:

Денна форма навчання

№	Назва теми	Всього годин	Лекція	Семінари/ практичні	Індиві- дуальні заняття	Самостійна робота
1	Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна		-	2	2	4
2	Організація юридичної освіти в Україні		-	2	-	4
3	Навчальний процес в університеті		-	2	-	6
4	Юридична наукова діяльність		-	2	-	2
5	Юридична діяльність		2	4	2	4
6	Професійна культура юриста		-	2	2	8
7	Стандарти юридичної професії		2	2	2	8
	Всього	72	4	16	8	44

Заочна форма навчання

№	Назва теми	Всього годин	Лекція	Семінари/практичні	Індиві- дуальні заняття	Самостійна робота
1	Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна		2	-	-	8
2	Організація юридичної освіти в Україні		2	-	-	6
3	Навчальний процес в університеті		-	-	-	4
4	Юридична діяльність		-	-	-	10
5	Професійна культура юриста		-	-	-	6
6	Стандарти юридичної професії		2	-	-	4
	Всього	36	6	-	-	30

3. Зміст за темами Модуль і

Тема 1. Університетська освіта та юридична деонтологія як навчальна дисципліна.

Виникнення деонтології як науки. Становлення та розвиток юридичної деонтології. Функції та принципи юридичної деонтології. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна. Завдання, мета, значення та структура навчальної дисципліни «Університетська освіта та юридична деонтологія». Сучасні підходи до викладання курсу.

Тема 2. Організація юридичної освіти в Україні.

Основні засади освіти в Україні. Система вищої юридичної освіти в Україні: поняття та її структура. Особливості правової освіти в Україні. Система стандартів вищої освіти. Суб′єкти освітньої діяльності. Загальна характеристика закладу вищої юридичної освіти. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти. Структура вищого закладу юридичної освіти. Права студентів, слухачів, магістрів, аспірантів. Права та обов′язки педагогічних та науково-педагогічних працівників. Сутність і соціальний зміст вищої освіти. Відмінності вищої і середньої освіти. Світова і вітчизняна система вищої освіти. Специфіка університетської освіти. Юридична освіта в Україні. Юридичний факультет у Державному вищому навчальному закладі «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: етапи становлення, сучасний стан, перспективи розвитку.