Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності

Питання

1. Критерії класифікації ресурсів.

2. Ресурси, зумовлені науково-технічною революцією.

3. Умови ефективного використання ресурсів.

4. Крива виробничих можливостей.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Критерії класифікації ресурсів

Опрацьовуючи дане питання, слід усвідомити, що для вивчення економічних ресурсів послуговуються різними крите­ріями класифікації.

Крім особистого і речового факторів, можна виділити та­кож відтворювані і невідтворювані чинники. До відтворюваних належать ті, що створюються і відновлюються природою (ґрунт, водні басейни тощо) та суспільством (засоби виробництва, нау­ка, інформація); до невідтворювапих - корисні копалини, які ви­користовуються як сировина. Водночас існують і фактори, що спільно відновлюються у процесі взаємодії людини з природою, наприклад, трудові ресурси.

Ще одним варіантом класифікації ресурсів є їх поділ на природні, трудові, інвестиційні, наукові та інформаційні.

Враховуючи такий поділ, обмеженість, наприклад, інвес­тиційних ресурсів, також є умовною. Якщо інвестиційні ресурси вкладають в економіку іншої країни з метою отримання макси­мальних прибутків або завоювання ринків збуту тощо, то вони перетворюються на грошовий капітал. Цей процес називається експортом капіталу.

Питання 2. Ресурси, зумовлені науково-технічною ре­волюцією

Вивчаючи дане питання, потрібно засвоїти, що науку в економічній літературі кваліфікують як специфічну продуктив­ну силу. Причиною цього є перетворення науки у більшості га­лузей промисловості на початкову стадію безпосереднього ви­робництва, трансформація праці вченого у продуктивну силу сукупного працівника, перетворення результатів дослідження (патентів, ліцензій тощо) на товар та ін.

Ще складнішою для розуміння як окремого фактора еко­номічного розвитку є інформація. Конструктивним її визначен­ням, що допомагає з’ясувати дану проблему, є розуміння інфор­мації як невід’ємної властивості процесів управління в різних си­стемних об’єктах, зокрема економічних. Економічна інформація

є матеріальною основою аналізу, планування та управління на­родним господарством, що сприяє, насамперед, процесу приско­реного прийняття управлінських рішень. Основними видами економічної інформації є фінансова, комерційна, валютна, тор­говельна, банківська, техніко-технологічна, патентна та ін.

Кожний із названих ресурсів можна уявити у вигляді ре­сурсного ринку, що складається із кількох конкретніших ринків. Наприклад, ринок інвестицій формується у процесі взаємодії" внутрішнього та зовнішнього ринків, ринків довго та коротко­строкових кредитів тощо.

Поряд із цими факторами (ресурсами) в економічній лі­тературі ще називають науково-технічний прогрес (НТП), дер­жавне регулювання економіки та ін.

Питання 3. Умови ефективного використання ресурсів

Під час вивчення даного питання потрібно засвоїти, що найефективніше комбінування ресурсів (їх найраціональніше використання) є можливим за умови їх повної зайнятості та повних обсягів виробництва.

Похідним від поняття “економічна ефективність” є по­няття “зрівняльна перевага”, тобто здатність товаровиробника виготовляти товари з меншими альтернативними витратами. Відповідно до цього підприємець повинен обрати такий вид діяльності у певній галузі, де він мав би зрівняльну перевагу.

Проілюструвати механізм вибору альтернативних варіан­тів використання ресурсів доречно таким прикладом. Якщо ре­сурси використовуються для будівництва лікарень, шкіл, то їх вартісна (грошова) оцінка складається із витрат на матеріали, робочу силу, оренду або купівлю землі. Альтернативними ви­тратами щодо них є витрати на будівництво офісів, готелів, які можна збудувати за рахунок тих самих ресурсів. Уряд може спрямувати всі ресурси на будівництво лікарень, або частку цих коштів- на будівництво готелів. Це означає, що обсяги будів­ництва зазначених об’єктів є не лише альтернативними, а й взаємодоповнюваними.

Питання 4. Крива виробничих можливостей

Вивчаючи дане питання, слід пам’ятати, що для отри­мання чіткішого уявлення про значення альтернативних можли­востей об’єктів, потрібно побудувати графік меж виробничих можливостей, (див. рис. 1). Якщо нанести цифри на графік, то це будуть точки, що показують варіанти вибору ресурсів. Якщо їх з’єднати, буде отримано криву виробничих можливостей.

Рухаючись по кривій, можна спостерігати різні варіанти у комбінації ресурсів. Наприклад, у т. В ресурси поділяються так, що на них можна побудувати 55 лікарень, шкіл і 10 готелів. Як­що ресурси розподілити так, що виробництво здійснюватиметь­ся в межах виробничих можливостей (т. А, В, С, Д, Е, Р), то буде досягнуто найвищої ефективності економіки та правильності вибору. За таких умов т. К свідчитиме про недостатньо ефек­тивне використання виробничих можливостей, а т. N знаходи­тиметься поза межею таких можливостей, отже, є нереальною за даного рівня розвитку техніки, технології, організації виробниц­тва тощо. Тому зміщення кривої виробничих можливостей вліво свідчитиме про їх зростаюче невикористання. Максимального вияву дане явище може досягнути під час економічних криз.

Значення альтернативних можливостей

Можливості ви­користання ре­сурсів	Кількість побудованих лікарень, шкіл, од.	Кількість побудованих готелів, од.
А	60	0
В	55	10
С	45	20
Д	30	ЗО
Е	20	35
Р	0	40

О 10 20 30 40 50 Кількість готелів

Рис. 1. Крива виробничих можливостей