
- •Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука Питання
- •Методичні рекомендації
- •Етапи становлення економічної науки (до XX ст.)
- •Зародження економічної думки
- •Розвиток економічної думки в епоху феодалізму Меркантилізм
- •Фізіократи
- •Класична політична економія
- •Значення теорії марксизму
- •Сучасний погляд на марксизм
- •Економічні вчення у Західній Європі та сша к.Хіх-поч. XX ст.
- •Неокласичний напрям
- •Математична школа
- •Кембриджська школа
- •Американська економічна школа
- •Кейнсіанство
- •Інституціоналізм
- •Монетаризм
- •Неолібералізм
- •Західна соціал-демократія
- •Повоєнна зарубіжна економічна думка
- •Завдання
- •Література
- •Тема 2. Виробництво і його основні чинники. Суспільний продукт Питання
- •Завдання
- •Література
- •Тема 3. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні Питання
- •Тема 4. Економіка суспільства як сукупність видів економічної діяльності
- •Завдання
- •Література
- •Тема 5. Відносини власності в економічному житті суспільства Питання
- •Тема 6» Товарне виробництво і товарно-грошові
- •Завдання
- •Література
- •Тема 7. Загальні основи ринку Питання
- •Література
- •Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки. Підприємництво Питання
- •Завдання
- •Література
- •Тема 9. Капіталістична економіка як вища форма ринкової економіки Питання
- •Завдання
- •Література
- •Тема 10. Перехідна економіка та її закономірності
- •Завдання
- •Література
- •Тема 11. Роль держави в ринковій економіці
- •Література
- •Тема 12. Суспільний продукт і його форми.
- •Питання
- •Умови реалізації ссп
- •2 Млрд.Ліврві готівка
- •Завдання
- •Тема 13. Економічне зростання і його чинники Питання
- •Завдання
- •Тема 14. Розподіл національного доходу. Споживання, заощадження і добробут людини Питання
- •Особливості діяльності суспільних фондів споживання в Україні
- •Завдання
- •Література
- •Тема 15. Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу Питання
- •Завдання
- •Література
Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука Питання
Зародження і розвиток політичної економії, її напрями та школи.
Методичні рекомендації
Питання. Зародження і розвиток політичної економії, її напрями та школи
Під час вивчення даного питання слід засвоїти, що у перекладі з грецької слово “економіка” означає “мистецтво ведення домашнього господарства” (“ойкос” - дім, домашнє господарство; “номос” - вчення, закон). Однак відтоді, як давньогрецький філософ Ксенофонт започаткував нову на той час економічну науку в працях “Економіка” та “Про доходи”, зміст її змінився.
Нині поняття “економіка” охоплює сім’ю, підприємство (фірму), народне господарство певної країни або його частину; сукупність взаємопов’язаних господарств груп країн, об’єднаних у різноманітних інтегральних організаціях; світове господарство.
Етапи становлення економічної науки (до XX ст.)
Первісний устрій: общинний розподіл праці - вміння вести господарство - передавання досвіду та навичок.
Рабовласницький устрій: Стародавня Греція - Аристо- тель, Платон (вводить термін “ойкономія” (економіка, домоведення) - вивчають проблему обміну як форму економічного зв’язку між людьми (зародження ринкових відносин).
Феодальний устрій: Франція - Антуан де Монкретьєн, книга якого “Трактат політичної економії-” (1615 р.) присвячена економічним проблемам держави. Наука отримує назву - “політична економія”.
8
Капіталістичний устрій: Англія, в якій політекономія бурхливо розвивається завдяки промисловій революції і стає самостійною наукою, починаючи з XVII ст.
Зародження економічної думки
Зародження економічної думки збігається із часом становлення людської цивілізації. Економіка - основа життя людей, тому вона стала об’єктом пильної уваги вже на ранніх стадіях розвитку людства. Однак на той час не існувало основи для наукового пізнання економічних явищ і процесів. І лише через тисячі років було відкрито закони господарського життя та економічного розвитку, тобто виникла економічна наука.
Перші уявлення про економіку почали складатися із зародженням приватної власності, додаткового продукту, а також рабовласницької держави. Вони знайшли своє відображення в економічних пам’ятках таких стародавніх країн: Єгипту, Месопотамії, Фінікії, Карфагену, Палестини, Індії, Китаю та інших країн, а також у великій “книзі книг” - Біблії - священній книзі християн та іудеїв.
Економічна думка стародавнього світу при всій її незрілості досягла певних цінних теоретичних результатів, що увійшли в скарбницю економічної спадщини людства.
Найбільший теоретичний вклад у становлення та розвиток політекономії зробили такі давньогрецькі мислителі: Ксено- фонт (430 - 354 рр. до н.е.), Платон (428 - 348 рр. до н.е.), Ари- стотель (384 - 322 рр. до н.е.).
Ксенофонт:
першим здійснив спробу аналізу поділу праці;
розумів міру залежності поділу праці від розмірів ринку;
розрізняв просту і складну працю;
уперше поставив питання про властивості товару: корисність (мінову вартість) і цінність (вартість);
був близьким до розуміння грошей як специфічного товару, виділяв дві їх функції - засіб обігу та засіб нагромадження (скарб).
9
Платон:
« підійшов до розуміння суті вартості товару;
» виділив ще одну функцію грошей - міру вартості;
поставив питання про основу та рівень ціни;
вважав, що ціни повинна регулювати держава;
різко засуджував лихварство;
вважав торгівлю заняттям недостойним;
виступав проти нагромадження великих багатств;
розробляв проекти ідеальної держави (одна з них - легендарна Атлантида), що регулює економічне життя.
Аристотель:
розширив уявлення про властивості товару (споживча та мінова вартість);
вважав, що гроші з’явилися в результаті домовленості
людей;
характеризував форми обміну (мінову торгівлю і товарний обіг);
« аналізував обіг грошей як капіталу;
розглядав шляхи досягнення багатства, розрізняючи сфери “економіки” і “хрематистики” (мистецтво наживати необмежене багатство через торгівлю і лихварство);
« засуджував заняття торгівлею та лихварством;
висував проекти створення ідеальної держави.
Проте й “великі греки” були дітьми свого часу. Вони виступали принциповими прихильниками рабства та натурального господарства. Поділ людей на рабів і вільних пояснювали законами природи, вважаючи рабство вічним станом речей, а суспільний прогрес вбачали у побудові ідеальної рабовласницької держави.
Економічна думка стародавнього Риму зосереджувалася
на:
в вирішенні аграрних питань; я використанні праці рабів;
в організації рабовласницького господарства (латифундій - сільських господарств і ергастеріїв - ремісничих господарств).
10
Ці проблеми розглядали такі римські аристократи: Катон
Старший (234 - 149 рр. до н.е.), Варрон (І ст. до н.е.) і Калумел- ла (І ст. н.е.).
Висновок. Об’єктом вивчення в період зародження економічної думки була економічна роль рабовласницької держави, а методом пізнання - найпростіший, емпіричний метод, що ґрунтується на власному досвіді дослідника.