Запитання для самоконтролю

1. Що ми розуміємо під оцінкою хімічної обстановки?

2. Що називається зоною хімічного зараження?

3. Що називається осередком хімічного ураження?

4. Поясніть сутність вертикальної стійкості повітря.

5. Який порядок визначення параметрів зони хімічного зараження?

6. Яким чином швидкість руху повітря впливає на параметри зони хімічного зараження?

7. Дайте визначення терміна "хімічна обстановка".

8. Які вихідні дані необхідні для оцінки хімічної обстановки?

9. Які бувають види вертикальної стійкості повітря?

10. Як впливає вертикальна стійкість повітря на поширення токсичних речовин у атмосфері?

11. За яких умов спостерігається інверсія, ізотермія, конвекція?

12. Від чого залежить ступінь ураження людей під час хімічних катастроф?

13. Наведіть методику розрахунку площі хімічного зараження.

14. Поясніть, які показники потрібно врахувати для визначення часу підходу зараженого повітря до певної точки місцевості.

15. Як визначити час уражаючої дії отруйних речовин?

16. Розрахуйте, за який час токсичні речовини досягнуть підприємства, та визначте, чи матимуть вони уражаючу концентрацію, якщо зруйновано 50-тонну ємкість з аміаком; відстань до підприємства 7 км; метеоумови: конвекція, швидкість вітру 5 м/с.

Розділ іі. Оцінка радіаційної обстановки

2.1. Радіаційна обстановка

Серед уражаючих факторів ядерної аварії і вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення. При цьому на великих площах може створюватися забруднення, яке буде небезпечним для населення протягом тривалого часу.

За цих умов необхідно організувати захист населення на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.

Для визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на населення та особовий склад формувань ЦО при проведенні рятувальних і невідкладних робіт виявляють і оцінюють радіаційну обстановку.

Радіаційна обстановка – це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що впливають на людей, які перебувають у забруднених зонах, та роботу об’єктів господарювання.

Оцінка радіаційної обстановки полягає у визначенні:

• розмірів меж зон зараження;

• рівнів радіації;

• доз опромінення людей;

• впливу опромінення на людей, тварин та матеріальні цінності.

Радіаційна обстановка може визначатися на основі теоретичних розрахунків або даних радіаційної розвідки.

Теоретичне прогнозування радіаційної обстановки проводиться з огляду на наслідки можливих аварій на радіаційно небезпечних об'єктах на основі встановлених закономірностей залежності масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від виду ядерного об'єкта, можливої потужності вибуху чи викиду радіоактивних речовин за певних метеорологічних умов. Завчасно проведені розрахунки дозволяють створити карти можливого ураження населення та оптимізувати сили і засоби для ліквідації вірогідних наслідків.

У прогнозуванні радіаційної обстановки розрізняють два періоди: «йодної небезпеки», що триває 1,5-2 місяці, та «цезієвий», який може тривати довгі роки.

Під час реальної аварії чи вибуху оцінку обстановки проводять на основі розрахунків, для чого необхідно знати:

• час ядерної аварії (вибуху);

• потужність (для вибуху);

• кількість радіоактивних речовин, що надійшли у навколишнє

• середовище;

• ізотопний склад радіоактивних речовин;

• дисперсність часток хімічних речовин;

• тривалість та інтенсивність викиду радіоактивних речовин;

• метеорологічні умови.

Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної хмари, час її підходу до будь-якої точки місцевості, час випадання радіоактивних речовин, визначити розміри зон радіоактивного забруднення і найбільш імовірне їх розміщення на місцевості.

Найчастіше при приблизній оцінці обстановки користуються поняттям середнього вітру.

Середнім вітром називається вітер, який за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери, від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин, є середнім. Напрям середнього вітру визначається в градусах.

При точних розрахунках необхідно враховувати напрям руху всіх атмосферних потоків від поверхні Землі і до висоти підйому радіоактивних речовин.

При аваріях, на зразок Чорнобильської, коли процес викиду радіоактивних речовин триває досить довго, розрахунки, зроблені на основі середнього вітру, не дають бажаних результатів і можуть призвести до серйозних прорахунків в оцінці обстановки.

Процес поширення радіоактивних речовин у атмосфері може мати дуже складний характер, тому з метою уточнення радіаційної обстановки проводять радіаційну розвідку на місцевості, що полягає у визначенні рівнів радіації у точках з відомими координатами з обов'язковою фіксацією часу вимірювання.

Своєчасна оцінка та моніторинг радіаційної обстановки, зважаючи, що час підходу радіоактивної хмари та початок і сам процес випадання радіоактивних речовин може тривати кілька годин або днів, дозволяє структурам ЦО своєчасно провести комплекс заходів для захисту населення й особового складу формувань ЦО і підготовку до проведення рятувальних та аварійних робіт.

До таких заходів належать: оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення, підготовка об'єктів до переходу на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, підготовка сховищ та протирадіаційних укриттів для розміщення в них людей, підготовка індивідуальних засобів захисту, захист продовольства, сировини, джерел питної води та інше.

За результатами прогнозування радіаційної обстановки проводять оцінку можливих наслідків впливу радіоактивного забруднення на людей та навколишнє середовище, тобто визначають:

• необхідний комплекс рятувальних та аварійних робіт;

• можливі дози опромінення людей, які знаходилися на забрудненій території;

• необхідність захисних, евакуаційних, лікувальних та інших заходів для населення, що постраждало;

• допустимий час роботи рятувальних формувань у конкретних точках забрудненої території;

• ступінь зараження споруд, техніки, устаткування, ґрунту;

• ступінь зараження та придатність продуктів харчування і води;

• необхідність введення спеціального режиму роботи підприємств, робота на яких не може бути припинена у короткі строки — у комунальних_і підприємствах енергетики, сільському господарстві тощо.