- •Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», «магістр» для всіх напрямів підготовки
- •58002 М. Чернівці, Центральна площа, 7
- •Список загальних абревіатур
- •Розділ I. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів
- •1.1. Визначення розмірів і площі хімічного зараження
- •Розв'язання:
- •Розв'язання
- •1.3 Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування
- •1.7. Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор
- •Варіанти контрольної роботи на тему «Оцінка хімічної обстановки і захист населення після аварії на об’єкті з виливом (викидом) сдор»
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Час випаровування деяких сдор, год (швидкість вітру 1 м/с)
- •Можливі втрати робітників, службовців і населення від сдор в осередку ураження, %
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1. Радіаційна обстановка
- •2.2. Виявлення радіаційної обстановки за результатами моніторингу (вимірів)
- •2.3. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.3.1. Ситуаиійна задача 1. Визначення можливих доз опромінювання.
- •2.3.2. Ситуаційна задача 2. Визначення допустимого терміну перебування людей на зараженій місцевості.
- •2.3.3. Ситуаційна задача 3. Визначення режимів захисту робітників і службовців виробничого підприємства.
- •2.3.4. Ситуаційна задача 4. Визначення можливих радіаційних втрат робітників і службовців, а також складу формувань.
- •Втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Висновок
- •Коефіцієнт для перерахування рівнів радіації на різний час після вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації а місцевості, год, хв.
- •Коефіцієнт ослаблення дози радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами
- •Дози опромінення (р), одержані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 р/год, на першу годину після вибуху чи аварії
- •Допустимий термін перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, год, хв.
- •Типовий режим № 1
- •Типовий режим № 2
- •Типовий режим № 3
- •Типовий режим №5 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають у кам’яних будинках в
- •Типовий режим № 6 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають в кам’яних будинках
- •Типовий режим № 8 Ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах радіаційного зараження
- •Коефіцієнти перерахунку рівня радіації на будь-який час t після аварії на аес (для реактора типу ввер)
- •Варіанти вихідних даних для завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон.
- •Характеристика ступенів руйнування
- •3.2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення Основні поняття і критерії при оцінці пожежної обстановки.
- •3.3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд
- •За вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.3.1. Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •3.3.2. Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих та горючих рідин.
- •Значення коефіцієнта kh, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння
- •3.4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші
- •3.4.1. Методика оцінки стійкості об’єкту (цеху) до дії світлового (теплового) випромінювання.
- •3.4.2. Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі.
- •3.5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних,
- •Паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі
- •3.6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин
- •Уражаюча дія теплових імпульсів
- •Вагова швидкість вигоряння w (кг/м2хв)
- •Характеристика ступенів руйнувань ударною хвилею
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іv. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків нс
- •4.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ,
- •Заходи щодо запобіганню їх виникнення
- •Та інженерна підготовка території
- •4.1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •Заходи боротьби зі зсувами
- •4.1.2. Оцінка інженерного стану.
- •Вплив масштабу руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
- •Кількість осіб рятувальних загонів і техніки, необхідних для невідкладних і аварійних робіт
- •4.2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •4.2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні.
- •Параметри водосховищ Дніпровського каскаду гес і зон можливого катастрофічного затоплення
- •4.2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі, гідротехнічних споруд.
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
- •4.2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах.
- •4.3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •4.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення.
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •4.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції.
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)
- •Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим
- •Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел Основний
- •Додатковий
- •Internet-видання
Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
Найменування СДОР |
Кількість СДОР в ємностях, т |
|||||
|
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
За інверсії |
||||||
Хлор, фосген |
23 |
49 |
80 |
Більше 80 |
||
Аміак |
3,5 |
4,5 |
6,5 |
9,5 |
12 |
15 |
Сірчистий ангідрид |
4 |
4,5 |
7 |
10 |
12,5 |
17,5 |
Сірководень |
5,5 |
7,5 |
12,5 |
20 |
25 |
61,6 |
За ізотермії |
||||||
Хлор, фосген |
4,6 |
7 |
11,5 |
16 |
19 |
21 |
Аміак |
0,7 |
0,9 |
1,3 |
1,9 |
2,4 |
3 |
Сірчистий ангідрид |
0,8 |
0,9 |
1,4 |
2 |
2,5 |
3,5 |
Сірководень |
1,0 |
1,5 |
2,5 |
4 |
5 |
8,8 |
За конвекції |
||||||
Хлор, фосген |
1 |
1,4 |
1,96 |
2,4 |
2,85 |
3,15 |
Аміак |
0,21 |
0,27 |
0,39 |
0,5 |
0,62 |
0,66 |
Сірчистий ангідрид |
0,24 |
0,27 |
0,42 |
0,52 |
0,65 |
0,77 |
Сірководень |
0,33 |
0,45 |
0,65 |
0,88 |
1,1 |
1,5 |
ДОДАТОК 1.5.
Таблиця 1.2.
Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
СДОР |
Кількість СДОР в ємності, т |
|||||
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
|
За інверсії |
||||||
Хлор, фосген |
6,57 |
14 |
22,85 |
41,14 |
48,85 |
54 |
Аміак |
1 |
1,28 |
1,85 |
2,71 |
3,42 |
4,28 |
Сірчистий ангідрид |
1,14 |
1,28 |
2 |
2,85 |
3,57 |
5 |
Сірководень |
1,57 |
2,14 |
3,57 |
5,71 |
7,4 |
17,6 |
За ізотермії |
||||||
Хлор, фосген |
1,31 |
2 |
3,28 |
4,57 |
5,43 |
6 |
Аміак |
0,2 |
0,26 |
0,37 |
0,54 |
0,68 |
0,66 |
Сірчистий ангідрид |
0,23 |
0,26 |
0,4 |
0,57 |
0,71 |
1,1 |
Сірководень |
0,31 |
0,43 |
0,71 |
1,4 |
1,43 |
2,51 |
За конвекції |
||||||
Хлор, фосген |
0,4 |
0,52 |
0,72 |
1 |
1,2 |
1,32 |
Аміак |
0,06 |
0,08 |
0,11 |
0,16 |
0,2 |
0,26 |
Сірчистий ангідрид |
0,07 |
0,08 |
0,12 |
0,17 |
0,21 |
0,3 |
Сірководень |
0,093 |
0,13 |
0,21 |
0,34 |
0,43 |
0,65 |
Примітки до табл. 1.2:
За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, які мають такі значення :
Швидкість вітру, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Поправочний коефіцієнт: за інверсії за ізотермії за конвекції |
1 1 1 |
0,6 0,71 0,7 |
0,45 0,55 0,62 |
0,38 0,5 0,55 |
– 0,45 – |
– 0,41 – |
Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 раза.
ДОДАТОК 1.6.
Таблиця 1.3.