
- •Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», «магістр» для всіх напрямів підготовки
- •58002 М. Чернівці, Центральна площа, 7
- •Список загальних абревіатур
- •Розділ I. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів
- •1.1. Визначення розмірів і площі хімічного зараження
- •Розв'язання:
- •Розв'язання
- •1.3 Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування
- •1.7. Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор
- •Варіанти контрольної роботи на тему «Оцінка хімічної обстановки і захист населення після аварії на об’єкті з виливом (викидом) сдор»
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Час випаровування деяких сдор, год (швидкість вітру 1 м/с)
- •Можливі втрати робітників, службовців і населення від сдор в осередку ураження, %
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1. Радіаційна обстановка
- •2.2. Виявлення радіаційної обстановки за результатами моніторингу (вимірів)
- •2.3. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.3.1. Ситуаиійна задача 1. Визначення можливих доз опромінювання.
- •2.3.2. Ситуаційна задача 2. Визначення допустимого терміну перебування людей на зараженій місцевості.
- •2.3.3. Ситуаційна задача 3. Визначення режимів захисту робітників і службовців виробничого підприємства.
- •2.3.4. Ситуаційна задача 4. Визначення можливих радіаційних втрат робітників і службовців, а також складу формувань.
- •Втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Висновок
- •Коефіцієнт для перерахування рівнів радіації на різний час після вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації а місцевості, год, хв.
- •Коефіцієнт ослаблення дози радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами
- •Дози опромінення (р), одержані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 р/год, на першу годину після вибуху чи аварії
- •Допустимий термін перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, год, хв.
- •Типовий режим № 1
- •Типовий режим № 2
- •Типовий режим № 3
- •Типовий режим №5 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають у кам’яних будинках в
- •Типовий режим № 6 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають в кам’яних будинках
- •Типовий режим № 8 Ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах радіаційного зараження
- •Коефіцієнти перерахунку рівня радіації на будь-який час t після аварії на аес (для реактора типу ввер)
- •Варіанти вихідних даних для завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон.
- •Характеристика ступенів руйнування
- •3.2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення Основні поняття і критерії при оцінці пожежної обстановки.
- •3.3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд
- •За вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.3.1. Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •3.3.2. Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих та горючих рідин.
- •Значення коефіцієнта kh, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння
- •3.4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші
- •3.4.1. Методика оцінки стійкості об’єкту (цеху) до дії світлового (теплового) випромінювання.
- •3.4.2. Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі.
- •3.5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних,
- •Паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі
- •3.6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин
- •Уражаюча дія теплових імпульсів
- •Вагова швидкість вигоряння w (кг/м2хв)
- •Характеристика ступенів руйнувань ударною хвилею
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іv. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків нс
- •4.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ,
- •Заходи щодо запобіганню їх виникнення
- •Та інженерна підготовка території
- •4.1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •Заходи боротьби зі зсувами
- •4.1.2. Оцінка інженерного стану.
- •Вплив масштабу руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
- •Кількість осіб рятувальних загонів і техніки, необхідних для невідкладних і аварійних робіт
- •4.2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •4.2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні.
- •Параметри водосховищ Дніпровського каскаду гес і зон можливого катастрофічного затоплення
- •4.2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі, гідротехнічних споруд.
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
- •4.2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах.
- •4.3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •4.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення.
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •4.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції.
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)
- •Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим
- •Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел Основний
- •Додатковий
- •Internet-видання
Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
Проводиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогоспо-дарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим:
Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2 , (15)
де Рс/г1 - збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користування:
Рс/г1 = Н ∙ П, (16)
Рс/г2 - збитки від порушення сільськогосподарських угідь розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності:
Рс/г2 = (1-k) ∙ Н ∙ П, (17)
де Н - норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному виміру унеможливлення використання продуктивності землі) для різних видів сільськогосподарських угідь по областях і Автономній Республіці Крим (табл. 14); П - площа сільськогосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з користування, у гектарах; k - коефіцієнт зниження продуктивності угіддя.
ДОДАТОК 4.3.
Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
Проводиться для груп лісів з урахуванням коефіцієнта продуктивності лісів за типами лісорослинних умов за формулою:
Рл/г = Рл/г1 + Рл/г2 + Рл/г3 , (18)
де Рл/г1 - збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лісового фонду для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, тис. гривень:
Рл/г1 = Н ∙ К ∙ П , (19)
Рл/г2 - збитки від пошкодження лісів, які розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності угідь, тис. гривень:
Рл/г2 = (1-k) ∙ Н ∙ П (20)
Рл/г3 збитки від переведення лісів у менш цінну групу:
Рл/г3 = (Н2-Н1) ∙ К ∙ П (21)
Н – норматив збитків (узагальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, яка умовно відповідає вартісному виміру втрат внаслідок неможливості господарського використання лісів чи іншої корисності, пов'язаний з природними властивостями деревини та іншої лісової продукції) для груп лісів по областях та Автономній Республіці Крим (табл.14); К – коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарських умов областей та Автономної Республіки Крим; П – площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, у гектарах; k – коефіцієнт зниження продуктивності угіддя. Н2 та Н1 – нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкідливого впливу НС (табл. 14).
Таблиця 4.14.
Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим
(тис. гривень/гектар)
Регіон |
Види сільськогосподарських угідь
|
Нормативи збитків для груп лісових угідь |
|||
|
рілля і багаторічні насадження |
пасовища |
сіножаті |
для лісів 1 групи |
для лісів 2 групи |
АР Крим |
495,5 |
182,1 |
158,5 |
123,1 |
- |
Області: |
|
|
|
|
|
Вінницька |
502,3 |
261,3 |
228,3 |
84,7 |
50,2 |
Волинська |
466,5 |
226,5 |
198,8 |
77,7 |
46,0 |
Дніпропетровська |
537,6 |
225,6 |
198,4 |
145,0 |
- |
Донецька |
509,1 |
215,6 |
188,9 |
163,0 |
- |
Житомирська |
424,4 |
215,1 |
188,4 |
75,0 |
44,4 |
Закарпатська |
368,2 |
124,6 |
108,7 |
29,8 |
17,9 |
гірська частина області |
|
|
|
123,1 |
123,1 |
Запорізька |
587 |
269 |
235,5 |
250,9 |
- |
Івано-Франківська |
374,6 |
175.3 |
153,5 |
31,9 |
19,9 |
гірська частина області |
|
|
|
123,1 |
123,1 |
Київська |
481 |
225,6 |
198,8 |
80,5 |
47,7 |
Кіровоградська |
516,3 |
241,9 |
212,9 |
159,1 |
94,3 |
Луганська |
481 |
225,6 |
198,8 |
118,6 |
- |
Львівська |
424,4 |
220,1 |
192,5 |
70,1 |
41,6 |
гірська частина області |
|
|
|
123,1 |
123,1 |
Миколаївська |
473,8 |
173,9 |
152,6 |
241,6 |
- |
Одеська |
459,7 |
165,3 |
142,2 |
141,8 |
- |
Полтавська |
502,3 |
240,5 |
211,1 |
135,0 |
- |
Рівненська |
445,7 |
231,5 |
202,5 |
74,1 |
43,9 |
Сумська |
495,5 |
276,7 |
241,4 |
79,6 |
47,1 |
Тернопільська |
481 |
267 |
234,6 |
100,4 |
59,5 |
Харківська |
523,1 |
250,9 |
220,6 |
91,9 |
- |
Херсонська |
445,7 |
199,3 |
174,4 |
167,3 |
- |
Хмельницька |
509,1 |
247,8 |
218,3 |
93,2 |
55,2 |
Черкаська |
551,7 |
324,8 |
283,5 |
75,8 |
44,9 |
Чернівецька |
424,4 |
233,3 |
203.4 |
31,1 |
18,7 |
гірська частина області |
|
|
|
123,1 |
123,1 |
Чернігівська |
523,1 |
286,3 |
253,6 |
75 |
44,4 |
ДОДАТОК 4.4.