
- •Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», «магістр» для всіх напрямів підготовки
- •58002 М. Чернівці, Центральна площа, 7
- •Список загальних абревіатур
- •Розділ I. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів
- •1.1. Визначення розмірів і площі хімічного зараження
- •Розв'язання:
- •Розв'язання
- •1.3 Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування
- •1.7. Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор
- •Варіанти контрольної роботи на тему «Оцінка хімічної обстановки і захист населення після аварії на об’єкті з виливом (викидом) сдор»
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Час випаровування деяких сдор, год (швидкість вітру 1 м/с)
- •Можливі втрати робітників, службовців і населення від сдор в осередку ураження, %
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1. Радіаційна обстановка
- •2.2. Виявлення радіаційної обстановки за результатами моніторингу (вимірів)
- •2.3. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.3.1. Ситуаиійна задача 1. Визначення можливих доз опромінювання.
- •2.3.2. Ситуаційна задача 2. Визначення допустимого терміну перебування людей на зараженій місцевості.
- •2.3.3. Ситуаційна задача 3. Визначення режимів захисту робітників і службовців виробничого підприємства.
- •2.3.4. Ситуаційна задача 4. Визначення можливих радіаційних втрат робітників і службовців, а також складу формувань.
- •Втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Висновок
- •Коефіцієнт для перерахування рівнів радіації на різний час після вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації а місцевості, год, хв.
- •Коефіцієнт ослаблення дози радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами
- •Дози опромінення (р), одержані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 р/год, на першу годину після вибуху чи аварії
- •Допустимий термін перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, год, хв.
- •Типовий режим № 1
- •Типовий режим № 2
- •Типовий режим № 3
- •Типовий режим №5 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають у кам’яних будинках в
- •Типовий режим № 6 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають в кам’яних будинках
- •Типовий режим № 8 Ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах радіаційного зараження
- •Коефіцієнти перерахунку рівня радіації на будь-який час t після аварії на аес (для реактора типу ввер)
- •Варіанти вихідних даних для завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон.
- •Характеристика ступенів руйнування
- •3.2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення Основні поняття і критерії при оцінці пожежної обстановки.
- •3.3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд
- •За вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.3.1. Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •3.3.2. Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих та горючих рідин.
- •Значення коефіцієнта kh, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння
- •3.4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші
- •3.4.1. Методика оцінки стійкості об’єкту (цеху) до дії світлового (теплового) випромінювання.
- •3.4.2. Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі.
- •3.5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних,
- •Паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі
- •3.6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин
- •Уражаюча дія теплових імпульсів
- •Вагова швидкість вигоряння w (кг/м2хв)
- •Характеристика ступенів руйнувань ударною хвилею
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іv. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків нс
- •4.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ,
- •Заходи щодо запобіганню їх виникнення
- •Та інженерна підготовка території
- •4.1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •Заходи боротьби зі зсувами
- •4.1.2. Оцінка інженерного стану.
- •Вплив масштабу руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
- •Кількість осіб рятувальних загонів і техніки, необхідних для невідкладних і аварійних робіт
- •4.2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •4.2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні.
- •Параметри водосховищ Дніпровського каскаду гес і зон можливого катастрофічного затоплення
- •4.2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі, гідротехнічних споруд.
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
- •4.2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах.
- •4.3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •4.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення.
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •4.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції.
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)
- •Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим
- •Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел Основний
- •Додатковий
- •Internet-видання
Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
L¸ км |
Н= 20 м
|
Н = 40 м
|
Н = 80 м
|
||||||||||
i=1·10 -4 |
i=1·10 -3 |
i=1·10 -4 |
i=1·10 -3 |
i=1·10 -4 |
i=1·10 -3 |
||||||||
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
tгр |
tфр |
||
5
|
0,2
|
1,8
|
0,2
|
1,2
|
0,1
|
2
|
0,1
|
1,2
|
0,1
|
1,1
|
0,1
|
0,1
|
|
10
|
0,6
|
4
|
0,6
|
2,4
|
0,3
|
3
|
0,3
|
2
|
0,2
|
1,7
|
0,1
|
0,4
|
|
20
|
1,6
|
7
|
2
|
5
|
1
|
6
|
1
|
4
|
0,5
|
3
|
0,4
|
1
|
|
40
|
5,0
|
14
|
4
|
10
|
3
|
10
|
2
|
7
|
1,2
|
5
|
1
|
2
|
|
80
|
13
|
30
|
11
|
21
|
8
|
21
|
6
|
14
|
3
|
9
|
3
|
4
|
|
150
|
33
|
62
|
27
|
43
|
18
|
40
|
15
|
23
|
7
|
17
|
6
|
9
|
Очікувані параметри, які характеризують зону затоплення, залежать не тільки від розмірів водосховища, величини напору та інших характеристик гідровузла, але, більшою мірою, визначаються геодезичними і топографічними особливостями території.
Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком) подані в табл. 4.9.
Для оцінки можливих наслідків прориву гребель можливо скористатися атласами, які розроблені проектними інститутами відповідних відомств (Міненерго і Мінводгоспу), що мають необхідні розрахунки та схеми можливого катастрофічного затоплення з урахуванням технічних характеристик гідровузлів і топографічних особливостей території.
Таблиця 4.9.
Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
№ пп. |
Найменування об'єктів |
Сильні руйнування |
Середні руйнування |
Слабкі руйнування |
||||||
Гли-бина пото-ку, м |
Швид-кість потоку, м/сек |
Питоме наванта-ження, тс/ м2 |
Гли-бина пото-ку, м |
Швид-кість потоку, м/сек |
Питоме наванта-ження, тс/ м2 |
Гли-бина пото-ку, м |
Швид-кість потоку, м/сек |
Питоме наванта-ження, тс/ м2 |
||
1. |
Стіни на залізо-бетонних і ме-талевих палях |
6,0
|
5,0
|
7,5
|
3,0
|
3,0
|
1,35
|
1,0
|
2,0
|
0,2
|
2. |
Стіни на дерев'я них палях |
4,0 |
5,0 |
5,0 |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
3. |
Стіни, моли, водоломи із масивної кладки |
7,0
|
5,0
|
8,75
|
4,0
|
3,0
|
1,8
|
2,0
|
2,9
|
0,4
|
4. |
Кранове облад-нання портів |
6-10 |
4 -9 |
4,8-4,5 |
6,0 |
2-3 |
1,2-2,7 |
2,0 |
1,5-2 |
0,2-0,4 |
5. |
Дерев'яні 1-2по-верхові будинки |
3,5 |
2,0 |
0,7 |
2,5 |
1,5 |
0,28 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
6. |
Цегляні малопо-верхові будинки |
4,0 |
2,5 |
1,25 |
3,0 |
2,0 |
0,6 |
2,0 |
1,0 |
0,1 |
7. |
Промислові бу-динки з легким метал.каркасом |
5,0 |
2,5 |
1,56 |
3,5 |
2,0 |
0,7 |
2,0 |
1,5 |
0,2 |
8. |
Промислові бу-дови з важким металевим або з/б каркасом |
7,5 |
4,0 |
6,0 |
6,0 |
3,0 |
2,7 |
3,0 |
1-5 |
0,34 |
9. |
Залізничні колії |
2,0 |
2,0 |
0,4 |
1,0 |
1,0 |
0,05 |
0,5 |
0,5 |
0,06 |
10. |
Шосейні дороги з твердим покриттям |
4,0
|
3,0
|
1,8
|
2,0
|
1,5
|
0,22
|
1,0
|
1,0
|
0,05
|
11. |
Залізничні мости (бетонні) |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
2,0 |
0-2 |
- |
- |
- |
12. |
Металеві мости з прогоном 30-100 м |
2,0 |
3,0 |
0,9 |
1,0 |
2,0 |
0,2 |
- |
- |
- |
13. |
Залізничний рухомий склад |
3,5 |
3,0 |
1,6 |
3,0 |
1,5 |
0,34 |
1,5 |
1,0 |
0,12 |
Примітки: 1. За критичні параметри хвилі прориву, при яких наступає загибель, або тяжке поранення людей, приймається h >1,5 м і V>2,5 м/сек.
2. Швидкість хвилі прориву коливається від 3 до 25 км/год, а іноді і більше.
ПРИКЛАД 1.
У результаті весняного водопілля відбувся підйом рівня води в річці, через яку прокладений металевий міст. Біля річки розташоване селище. Недалеко від нього є водосховище з греблею. Після переповнення водосховища і прориву греблі через проран в ній з приведеним розміром прориву – В=0,5 почалося різке збільшення рівня води в річці і гідропотік води спрямувався до селища. Відомі висота рівня води у верхньому б'єфі греблі Н0 = 80 м, віддалення створу об'єкта від греблі L = 5 км, гідравлічний схил водяної поверхні річки i = 1 • 10-3, а також висота розташування об'єкта hм = 2 м, максимальна висота затоплення ділянки місцевості (селища) по створу об'єкта hзат = 8 м і висота прямокутника, еквівалентного за площею змоченому периметру в створі об'єкта, hср = 5 м. Об'єкт економіки: будівлі - каркасні панельні, склади - цегляні; обладнання - підземні кабелі електромережі. У селищі 57 одноповерхових цегляних будинків, їх підвали – кам'яні. До кожного будинку підведені труби газопостачання. У селищі проходить дорога з асфальтобетонним покриттям. Визначити параметри хвилі прориву - висоту, швидкість і ступінь можливих руйнувань на об'єкті і в селищі.
Розв'язок:
1. Висота хвилі прориву:
З табл.6 для В=0,5, Н0 = 80 м, i = 1· 10-3, знаходимо А1=320, В1=166. Тоді
=
=
4,45 (м).
2. Швидкість хвилі прориву:
.
З табл.6 для В=0,5, Н0 = 80 м, i = 1 · 10-3 знаходимо А2=61, В2=52. Тоді
=
=
0,858 (м/с).
3. Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву визначаємо за табл. 8 при Н0 = 80 м, L = 5 км, i = 1 · 10-3 , тоді:
tгр = 0,2 год = 12 хв та tфр = 0,1 год = 6 хв.
4. Час (тривалість) затоплення території об'єкту:
tзат = β(tгр - tфр)(1-hм / h).
Коефіцієнт β знаходимо за табл. 7 при Н0/h0 = 80/8 = 10, тобто при H0=10h0 і відношені iL/H0 = 10-3 ·5000/80 = 0,0625. Отже, при iL/H0 = 0,0625 и H0 =10h0 за табл.7 коефіцієнт β знаходимо методом інтерполяції:
β = 14 + (15,5-14)(0,0625 – 0,05) / (0,1-0,05) = 14 + 1,5 · 0,0125/0,05 = 14,375.
Тоді tзат = 14,375 · (0,2 – 0,1)(1-2 / 4,45) = 0,79 (год) = 47,4 (хв).
5. Можливі руйнування хвилі прориву знаходять за табл. 9 при h = 4,45 м і V = 0,858 м/с = 0,9 м/с.
а) На об'єкті: будівлі отримають слабкі руйнування, а склади – сильні руйнування.
б) В селищі будинки, міст, дорога – отримають сильні руйнування.