
- •Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», «магістр» для всіх напрямів підготовки
- •58002 М. Чернівці, Центральна площа, 7
- •Список загальних абревіатур
- •Розділ I. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів
- •1.1. Визначення розмірів і площі хімічного зараження
- •Розв'язання:
- •Розв'язання
- •1.3 Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування
- •1.7. Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор
- •Варіанти контрольної роботи на тему «Оцінка хімічної обстановки і захист населення після аварії на об’єкті з виливом (викидом) сдор»
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Час випаровування деяких сдор, год (швидкість вітру 1 м/с)
- •Можливі втрати робітників, службовців і населення від сдор в осередку ураження, %
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1. Радіаційна обстановка
- •2.2. Виявлення радіаційної обстановки за результатами моніторингу (вимірів)
- •2.3. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.3.1. Ситуаиійна задача 1. Визначення можливих доз опромінювання.
- •2.3.2. Ситуаційна задача 2. Визначення допустимого терміну перебування людей на зараженій місцевості.
- •2.3.3. Ситуаційна задача 3. Визначення режимів захисту робітників і службовців виробничого підприємства.
- •2.3.4. Ситуаційна задача 4. Визначення можливих радіаційних втрат робітників і службовців, а також складу формувань.
- •Втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Висновок
- •Коефіцієнт для перерахування рівнів радіації на різний час після вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації а місцевості, год, хв.
- •Коефіцієнт ослаблення дози радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами
- •Дози опромінення (р), одержані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 р/год, на першу годину після вибуху чи аварії
- •Допустимий термін перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, год, хв.
- •Типовий режим № 1
- •Типовий режим № 2
- •Типовий режим № 3
- •Типовий режим №5 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають у кам’яних будинках в
- •Типовий режим № 6 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають в кам’яних будинках
- •Типовий режим № 8 Ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах радіаційного зараження
- •Коефіцієнти перерахунку рівня радіації на будь-який час t після аварії на аес (для реактора типу ввер)
- •Варіанти вихідних даних для завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон.
- •Характеристика ступенів руйнування
- •3.2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення Основні поняття і критерії при оцінці пожежної обстановки.
- •3.3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд
- •За вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.3.1. Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •3.3.2. Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих та горючих рідин.
- •Значення коефіцієнта kh, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння
- •3.4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші
- •3.4.1. Методика оцінки стійкості об’єкту (цеху) до дії світлового (теплового) випромінювання.
- •3.4.2. Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі.
- •3.5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних,
- •Паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі
- •3.6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин
- •Уражаюча дія теплових імпульсів
- •Вагова швидкість вигоряння w (кг/м2хв)
- •Характеристика ступенів руйнувань ударною хвилею
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іv. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків нс
- •4.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ,
- •Заходи щодо запобіганню їх виникнення
- •Та інженерна підготовка території
- •4.1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •Заходи боротьби зі зсувами
- •4.1.2. Оцінка інженерного стану.
- •Вплив масштабу руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
- •Кількість осіб рятувальних загонів і техніки, необхідних для невідкладних і аварійних робіт
- •4.2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •4.2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні.
- •Параметри водосховищ Дніпровського каскаду гес і зон можливого катастрофічного затоплення
- •4.2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі, гідротехнічних споруд.
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
- •4.2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах.
- •4.3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •4.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення.
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •4.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції.
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)
- •Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим
- •Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел Основний
- •Додатковий
- •Internet-видання
4.2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі, гідротехнічних споруд.
Прогнозування часу прориву природних гідротехнічних споруд базується на прогнозі підйому рівнів води до 80-85% висоти перемички водосховища з урахуванням прогнозу найближчої метеостанції.
З метою завчасного планування проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах катастрофічного затоплення внаслідок можливого прориву гребель (штучних і природних) виконується завчасне прогнозування можливих хвиль прориву та розмірів катастрофічного затоплення.
Вихідними даними для проведення необхідних розрахунків є:
- відстань створу, який розглядається, від греблі (L, км);
- приведений розмір прориву (В = 1; 0,5; 0,25);
- схил водної поверхні (і);
- висота ділянки (hм, м);
- максимальна висота затоплення ділянки місцевості по створу (hз, м);
- висота прямокутника, еквівалентного по площі змоченому периметру в створі при максимальній глибині затоплення (hср, м);
- висота греблі (Н, м).
Розрахунки максимальної висоти хвилі прориву, максимальної швидкості потоку, середньої швидкості потоку води в точці створу та тривалості затоплення території здійснюється за допомогою формул і таблиць.
В результаті розрахунку повинні визначатися: максимальна висота хвилі прориву (h); максимальна швидкість потоку (V); середня швидкість потоку води у створі, який розглядається (Vср); тривалість затоплення території (t); час приходу гребеня хвилі прориву (tгр); час приходу фронту хвилі прориву (tфр).
Послідовність розрахунку:
1. Визначення висоти і швидкості хвилі прориву:
,
м
,
м/с
(4)
де: А1, B1, A2, B2 - коефіцієнти апроксимації, які залежать від висоти греблі (Н) - гідравлічною схилу водної поверхні (i) і розмірів очікуваного прориву (В) - значення коефіцієнтів наведені у табл. 6.
Таблиця 4.6.
Коефіцієнти апроксимації
В |
Н, м |
Значення коефіцієнтів при схилах
|
||||||||||||
i = 1·10 -4 |
i = 5·10 -4 |
i = 1·10 -3 |
||||||||||||
А1 |
В1 |
А2 |
В2 |
А1 |
В1 |
А2 |
В2 |
А1 |
В1 |
А2 |
В2 |
|||
1 |
20
|
100
|
90
|
9
|
7
|
70
|
50
|
13
|
10
|
40
|
18
|
16
|
21
|
|
40
|
280
|
150
|
20
|
9
|
180
|
76
|
34
|
12
|
110
|
30
|
32
|
24
|
||
80
|
720
|
286
|
39
|
12
|
480
|
140
|
52
|
16
|
300
|
60
|
62
|
29
|
||
150
|
1880
|
500
|
79
|
15
|
1240
|
234
|
100
|
21
|
780
|
106
|
116
|
34
|
||
250
|
4000
|
830
|
144
|
19
|
2600
|
370
|
174
|
25
|
1680
|
168
|
208
|
40
|
||
0,5 |
20
|
138
|
204
|
11
|
11
|
92
|
104
|
13
|
23
|
56
|
51
|
18
|
38
|
|
40
|
340
|
332
|
19
|
14
|
224
|
167
|
23
|
25
|
124
|
89
|
32
|
44
|
||
80
|
844
|
588
|
34
|
17
|
544
|
293
|
43
|
31
|
320
|
166
|
61
|
52
|
||
150
|
2140
|
1036
|
62
|
23
|
1280
|
514
|
79
|
38
|
940
|
299
|
113
|
62
|
||
250
|
4520
|
1976
|
100
|
28
|
2600
|
830
|
130
|
46
|
180
|
490
|
187
|
79
|
||
0,25 |
20
|
140
|
192
|
8
|
21
|
60
|
100
|
11
|
33
|
40
|
38
|
15
|
43
|
|
40
|
220
|
388
|
13
|
21
|
192
|
176
|
21
|
36
|
108
|
74
|
30
|
50
|
||
80
|
280
|
780
|
23
|
21
|
560
|
320
|
41
|
41
|
316
|
146
|
61
|
65
|
||
150
|
2420
|
1456
|
41
|
20
|
1393
|
572
|
77
|
51
|
840
|
172
|
114
|
89
|
||
250
|
4740
|
2420
|
67
|
16
|
2800
|
932
|
126
|
62
|
1688
|
452
|
191
|
116
|
2. Визначення середньої швидкості потоку води:
Vср=
, м/с
(5)
де: nэ – еквівалентний коефіцієнт шорсткості по створу
nэ=
, м/с
(6)
3. Визначення часу затоплення території:
tзат = β (tгр - tф) (1 - hм / h), (7)
де hm — висота ділянки місцевості від рівня моря у річці в межень, м;
β — коефіцієнт, який залежить від висоти греблі, гідравлічного схилу і інших параметрів. Значення коефіцієнта W визначається за допомогою табл. 7.
Таблиця 4.7.
Значення коефіцієнта β
· L : H |
Висота греблі в долях від середньої глибини ріки в нижньому б'єфі (hо) |
|
Н = 10 ho
|
Н = 20 ho
|
|
0,05
|
15,5
|
18,0
|
0,1
|
14,0
|
16,0
|
0,2
|
12,5
|
14,0
|
0,4
|
11,0
|
12,0
|
0,8
|
9,5
|
10,8
|
1,6
|
8,3
|
9,9
|
3,0
|
7,9
|
9,6
|
5,0
|
7,6
|
9,3
|
Величини tгр і tфр визначаються за допомогою табл. 4.8.
Таблиця 4.8.