Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів

Розрахунково-пояснювальна записка складається зі вступу, розрахунків і пояснень до них, а також графічної частини – карти (схеми) хімічної обстановки.

У вступі до розділу пояснювальної записки необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи для локалізації і ліквідації осередків ураження.

1.1. Визначення розмірів і площі хімічного зараження

Приклади розрахунків робимо за вихідними даними варіанта "0" (Додаток. 1.2). Спільна для всіх варіантів ситуація полягає в тому, що на об'єкті "Б" сталося руйнування ємності СДОР. Від зруйнованої ємності на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Під час аварії виникла хмара СДОР. Вона складається з повітря, зараженого внаслідок переходу в атмосферу частини СДОР із зруйнованої ємності, а також внаслідок його випаровування з площі розлиття.

Розв'язання:

1. З а графіком (Додаток 1.3.) знайдемо ступінь вертикальної стійкості повітря, якщо , швидкість вітру :

2. За табл. 1.2 (Додаток 1.5.) визначимо глибину Г – поширення зони хімічного зараження (ємність, де зберігалася СДОР, не обвалована), при V= 1 м/с.

А оскільки швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 1.2, знаходимо поправочний коефіцієнт,

тоді фактична глибина ЗХЗ становитиме:

,

де K_v – поправочний коефіцієнт, який враховує швидкість вітру, тоді .

Знайдемо ширину Ш ЗХЗ з формули Ш = 0,03 Г для інверсії;

(Ш = 0,15 Г для ізотермії; Ш = 0,8 Г для конвекції): у нашому випадку – .

Визначимо площу ЗХЗ як площу трикутника:

.

1.2. Визначення часу підходу зараженого повітря до населеного пункту на відстані L = 9 км від зони розлиття СДОР

Розв'язання

1. З табл. 1.2. (Додаток 1.6.) для інверсії знаходимо середню швидкість перенесення хмари зараженого повітря:

2. Час подолання зараженим повітрям відстані 9 км (L) знаходимо за формулою:

,

де, W – швидкість перенесення зараженого повітря;

60 – коефіцієнт переводу секунд у хвилини;

L (R) – відстань від населеного пункту до місця аварії.

.

Таким чином, через 37,5 хв. у населеному пункті виникне загроза ураження людей.

1.3 Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування

Розв'язання:

За умови зберігання СДОР – ємність не обвалована

А у нашому випадку для V = 2 м/с знаходимо поправочний коефіцієнт (див. Додаток 1.7., примітка до табл. 1.4.):

Тоді t уражаючої дії = t випаровування.

.

Уражаюча дія отруйної речовини (хлору, у нашому випадку) буде діяти протягом майже однієї години.

1.4. Визначення можливих втрат людей

Розв'язання:

За табл. 1.5. (Додаток 1.8.) втрати робітників і службовців становитимуть:

Т оді осіб, тобто 13 осіб.

Згідно з приміткою до додатка 1.8:

• легкий ступінь ураження отримають особи;

• середній і тяжкий осіб;

• загинуть, незворотні втрати осіб.

1.5. Визначення режиму хімічного захисту

Оскільки за мирного часу режим хімічного захисту №1 не застосовується, а викиди (розлиття) СДОР на хімічно небезпечних підприємствах не мають нервово-паралітичної дії, для захисту робітників і службовців застосовується режим захисту №2 (надіти протигази і продовжувати працювати).

1.6. Визначення заходів для локалізації й ліквідації осередків ураження

Роботи з ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах виконують в основному аварійно-технічні групи підприємств. При цьому перекриваються ушкоджені комунікації, СДОР із пошкоджених ємностей по можливості перекачують у неушкоджені, а ділянки розлиття обваловують. Для зменшення глибини поширення зараженого повітря формування, що беруть участь у знезаражуванні, ставлять відсічні вертикальні водяні завіси, які розсіюють хмару парів СДОР на шляху її поширення. Водяні завіси ставлять на кількох рубежах перпендикулярно до осі поширення хмари зараженого повітря. Перший рубіж визначають у зоні зі смертельними концентраціями СДОР.

При цьому також відбувається часткова нейтралізація СДОР. Дегазація (знезаражування) СДОР в місцях аварії провадиться розчинами речовин, які вступають з ними в хімічну реакцію з утворенням нетоксичних продуктів.

Основний принцип знезаражування СДОР полягає в тому, що речовини кислотного характеру дегазуються речовинами, що мають лужну реакцію (гашене вапно, розчин соди, їдкого натру), і навпаки.

Такі речовини, як хлор, аміак, знезаражуються великою кількістю води (1:10). Роботи провадяться з навітряного боку з використанням поливальних і пожежних машин, засобів захисту органів дихання та шкіри.

Після закінчення робіт провадиться спеціальна обробка техніки і санітарна обробка людей, що брали участь у знезаражуванні СДОР. Дегазація одягу, засобів індивідуального захисту здійснюється на станціях знезаражування одягу.