
- •Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», «магістр» для всіх напрямів підготовки
- •58002 М. Чернівці, Центральна площа, 7
- •Список загальних абревіатур
- •Розділ I. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів
- •1.1. Визначення розмірів і площі хімічного зараження
- •Розв'язання:
- •Розв'язання
- •1.3 Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування
- •1.7. Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор
- •Варіанти контрольної роботи на тему «Оцінка хімічної обстановки і захист населення після аварії на об’єкті з виливом (викидом) сдор»
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Час випаровування деяких сдор, год (швидкість вітру 1 м/с)
- •Можливі втрати робітників, службовців і населення від сдор в осередку ураження, %
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1. Радіаційна обстановка
- •2.2. Виявлення радіаційної обстановки за результатами моніторингу (вимірів)
- •2.3. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.3.1. Ситуаиійна задача 1. Визначення можливих доз опромінювання.
- •2.3.2. Ситуаційна задача 2. Визначення допустимого терміну перебування людей на зараженій місцевості.
- •2.3.3. Ситуаційна задача 3. Визначення режимів захисту робітників і службовців виробничого підприємства.
- •2.3.4. Ситуаційна задача 4. Визначення можливих радіаційних втрат робітників і службовців, а також складу формувань.
- •Втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Висновок
- •Коефіцієнт для перерахування рівнів радіації на різний час після вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації а місцевості, год, хв.
- •Коефіцієнт ослаблення дози радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами
- •Дози опромінення (р), одержані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 р/год, на першу годину після вибуху чи аварії
- •Допустимий термін перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, год, хв.
- •Типовий режим № 1
- •Типовий режим № 2
- •Типовий режим № 3
- •Типовий режим №5 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають у кам’яних будинках в
- •Типовий режим № 6 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають в кам’яних будинках
- •Типовий режим № 8 Ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах радіаційного зараження
- •Коефіцієнти перерахунку рівня радіації на будь-який час t після аварії на аес (для реактора типу ввер)
- •Варіанти вихідних даних для завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон.
- •Характеристика ступенів руйнування
- •3.2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення Основні поняття і критерії при оцінці пожежної обстановки.
- •3.3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд
- •За вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.3.1. Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •3.3.2. Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих та горючих рідин.
- •Значення коефіцієнта kh, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння
- •3.4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші
- •3.4.1. Методика оцінки стійкості об’єкту (цеху) до дії світлового (теплового) випромінювання.
- •3.4.2. Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі.
- •3.5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних,
- •Паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі
- •3.6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин
- •Уражаюча дія теплових імпульсів
- •Вагова швидкість вигоряння w (кг/м2хв)
- •Характеристика ступенів руйнувань ударною хвилею
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іv. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків нс
- •4.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ,
- •Заходи щодо запобіганню їх виникнення
- •Та інженерна підготовка території
- •4.1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •Заходи боротьби зі зсувами
- •4.1.2. Оцінка інженерного стану.
- •Вплив масштабу руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
- •Кількість осіб рятувальних загонів і техніки, необхідних для невідкладних і аварійних робіт
- •4.2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •4.2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні.
- •Параметри водосховищ Дніпровського каскаду гес і зон можливого катастрофічного затоплення
- •4.2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі, гідротехнічних споруд.
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
- •4.2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах.
- •4.3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •4.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення.
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •4.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції.
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)
- •Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим
- •Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел Основний
- •Додатковий
- •Internet-видання
3.2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення Основні поняття і критерії при оцінці пожежної обстановки.
Техногенні пожежі, які виникають на пожежонебезпечних об’єктах, призводять до виникнення таких факторів ураження, як теплове випромінювання, конвективний перенос тепла, дія продуктів згоряння (задимлення, загазованність). Масштаби і характер пожеж залежать об’ємів займання, характеристик забудови, пожежної небезпеки об’єктів, метеорологічних умов та ін. Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який викликає загоряння і пожежі, може бути імпульс в 100÷150 кДж/м2. При виникненні пожежі на об’єкті господарювання, особливо на промисловому об’єкті, поширення пожежі здійснюється часто за рахунок теплового випромінювання.
Пожежна небезпека виробництва, в основному, визначається щільністю забудови, технологічним процесом і властивостями готової продукції.
Щільність забудови оцінюється відносною величиною Щ:
Щ=Sп/ST * 100%, (2)
де Sп – сумарна площа, яку займають всі споруди ОГД;
ST – сумарна площа території ОГД.
При Щ до 7% пожежі практично не розповсюджуються. При Щ від 7% до 20% можуть розповсюджуватися окремі пожежі, а більше 20% – виникають суцільні пожежі. Під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, а також на організацію і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Попередня оцінка (прогнозування) пожежної обстановки має на меті виявити можливі осередки виникнення пожеж. При оперативній оцінці пожежної обстановки визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежних сил, необхідних для ліквідації пожежі. Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить у собі вивчення технологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних властивостей речовин, виявлення можливих причин виникнення і запобігання пожеж.
Для прогнозування пожежної обстановки необхідно провести такі заходи:
визначити вид, масштаб і характер можливої пожежі;
провести аналіз впливу пожежі на стійкість роботи окремих елементів і об’єктів у цілому, а також на життєдіяльність населення;
вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.
Вихідні дані для прогнозування пожежної обстановки:
відомості про найбільш ймовірні стихійні лиха, аварії, катастрофи;
дані про пожежонебезпеку та вибухонебезпечність об’єкта і його елементів, навколишнього середовища, особливо лісів і населених пунктів;
метеоумови і рельєф місцевості, наявність різних перешкод, водойм тощо;