Список загальних абревіатур

АЕС – атомні електростанції

АТО – адміністративно-територіальна одиниця

ВКГ – водопровідно-каналізаційне господарство

ГРС – газорозподільна станція

ДІВ – джерело іонізуючого випромінювання

ДСМК – державна служба медицини катастроф

ДР – доза радіації

ДТП – дорожньо-транспортна пригода

ЄДСНС – єдина державна система надзвичайних ситуацій

ЗЗК – загальновійськовий захисний костюм

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

ЗКЗК – загальновійськовий комплекс захисних костюмів

ЗМЗ – зброя масового знищення

ЗМУ – зброя масового ураження

ЗПМ – загони першої медичної допомоги

ЗС – захисна споруда

ІТЗ – інженерно технічні заходи

ППІ – індивідуальний перев’язочний пакет

ЛЕП – лінія електропередачі

МГП – міжнародно-гуманітарне право

МК ЧХ – міжнародний комітет Червоного Хреста

МНС – міністерство надзвичайних ситуацій

МСК – міжобласні спеціалізовані комбінати

МОЗ – міністерство охорони здоров’я

НРБУ – Норми радіаційної безпеки України

НС – надзвичайна ситуація

НФ – невоєнізовані формування

НЦО – начальник цивільної оборони

ОГД – об’єкти господарської діяльності

ООН – організація об’єднаних націй

ОР – отруйні речовини

ОЯУ – осередок ядерного ураження

ПЕП – приймальний евакуаційний пункт

ПЛ – профільні лікарні

ПНО – потенційно небезпечні об’єкти

ППЕ – проміжні пункти евакуації

ППХ – пересувні пункти харчування

ППХР – малі автоматичні прилади хімічної розвідки

ПР – проникаюча радіація

ПРУ – протирадіаційні укриття

ПХР – прилади хімічної розвідки

РЗ – радіаційне зараження

РІНР – рятувальні та інші невідкладні роботи

РНО – радіаційно-небезпечні об’єкти

РР – радіоактивні речовини

СВ – світлове випромінювання

СД – санітарні дружини

СДОР – сильнодіючі отруйні речовини

СЕС – санітарно епідеміологічна станція

СДОР – сильнодіючі отруйні речовини

ССК – середня смертельна токсодоза

ТЕБ – техніко-економічна безпека

ТЕЦ – тепло-електро центр

УФ – уражаючий фактор

УХ – ударна хвиля

ХНО – хімічно небезпечний об’єкт

ХР – хімічні речовини

ЦЗ – цивільний захист

ЦО – цивільна оборона

Розділ I. Оцінка хімічної обстановки

Небезпечна хімічна обстановка може створитися в результаті аварій з викидом (розливом) отруйних та сильнодіючих отруйних речовин або при застосуванні хімічної зброї з утворенням зон хімічного зараження й осередків хімічного ураження.

Хімічна обстановка – це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними чи сильнодіючими отруйними речовинами, які негативно впливають на населення, формування ЦО і діяльність підприємств.

Для визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослини, воду, а також для розробки доцільних дій формувань ЦО і населення під час ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об’єкті проводять оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

• район і час застосування хімічної зброї або потрапляння в навколишнє середовище ОР;

• тип і кількість ОР або СДОР;

• ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування, кормів;

• умови зберігання і характер потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин;

• топографічні умови місцевості, характер забудови, наявність лісових насаджень на шляху поширення зараженого повітря;

• метеоумови: швидкість і напрямок вітру в приземному шарі, температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.

Є три види вертикальної стійкості повітря: інверсія, ізотермія і конвекція.

Інверсія виникає у ясну погоду за малої швидкості вітру (до 4 м/с), у вечірній час, приблизно за 1 год до заходу сонця і припиняється протягом години після сходу сонця. За інверсії нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає розсіюванню його по висоті і створює найсприятливіші умови для збереження високих концентрацій зараженого повітря.

Конвекція виникає у ясну погоду за малих швидкостей вітру (до 4 м/с), приблизно через 2 год пісня сходу сонця і припиняється десь за 2-2,5 год, до заходу сонця. За конвекції нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні і це сприяє швидкому розсіюванню зараженої хімічною речовиною хмари і зменшенню її уражаючої дії.

Ізотермія спостерігається у хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20-30 м від земної поверхні. Ізотермія, так само як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР і СДОР на місцевості, в лісі, населених пунктах.

Оцінка хімічної обстановки на об’єктах, які мають СДОР, включає визначення:

• основних параметрів зони хімічного зараження: глибини, ширини і площі;

• часу підходу зараженого повітря до зазначеного об’єкта;

• часу уражаючої дії СДОР;

• меж можливих осередків хімічного ураження;

• можливих втрат людей у осередках хімічного ураження;

• напрямку евакуації;

• заходів щодо запобігання та мінімізації втрат.

Втрати населення внаслідок дії отруйних та сильнодіючих отруйних речовин залежать від:

• щільності населення (кількість людей, які проживають на 1 км² території);

• токсичності ОР, СДОР чи БОР;

• глибини поширення хімічних речовин та площі осередку ураження;

• ступеня захищеності населення;

• метеоумов (швидкість вітру, ступінь вертикальної стійкості повітря тощо).

Втрати серед населення залежать від часу, протягом якого зберігаються уражаючі концентрації отруйних хімічних речовин, а також термінів ліквідації аварії.

Під час перебування людей в осередку хімічного ураження на відкритій місцевості без протигазів ураження отримають практично 100% населення. У разі повного забезпечення населення засобами індивідуального захисту втрати не перевищать 4,10-12%. Зазначені втрати можуть бути пов’язані з несвоєчасним застосуванням засобів захисту, закінченням терміну придатності засобів захисту, значним часом перебування у зараженій зоні, коли захисні (поглинаючі) властивості засобів захисту дихання вичерпуються.

Для розрахунку можливих розмірів осередку хімічного ураження і втрат людей проводиться оцінка хімічної обстановки.