
- •Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», «магістр» для всіх напрямів підготовки
- •58002 М. Чернівці, Центральна площа, 7
- •Список загальних абревіатур
- •Розділ I. Оцінка хімічної обстановки
- •Оцінка хімічної обстановки показана на ряді прикладів
- •1.1. Визначення розмірів і площі хімічного зараження
- •Розв'язання:
- •Розв'язання
- •1.3 Визначення терміну уражаючої дії сдор (хлору) або випаровування
- •1.7. Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор
- •Варіанти контрольної роботи на тему «Оцінка хімічної обстановки і захист населення після аварії на об’єкті з виливом (викидом) сдор»
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Середня швидкість перенесення хмари w, зараженої сдор, м/с
- •Час випаровування деяких сдор, год (швидкість вітру 1 м/с)
- •Можливі втрати робітників, службовців і населення від сдор в осередку ураження, %
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іі. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.1. Радіаційна обстановка
- •2.2. Виявлення радіаційної обстановки за результатами моніторингу (вимірів)
- •2.3. Оцінка радіаційної обстановки
- •2.3.1. Ситуаиійна задача 1. Визначення можливих доз опромінювання.
- •2.3.2. Ситуаційна задача 2. Визначення допустимого терміну перебування людей на зараженій місцевості.
- •2.3.3. Ситуаційна задача 3. Визначення режимів захисту робітників і службовців виробничого підприємства.
- •2.3.4. Ситуаційна задача 4. Визначення можливих радіаційних втрат робітників і службовців, а також складу формувань.
- •Втрати людей при зовнішньому опромінюванні
- •Висновок
- •Коефіцієнт для перерахування рівнів радіації на різний час після вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації а місцевості, год, хв.
- •Коефіцієнт ослаблення дози радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами
- •Дози опромінення (р), одержані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 р/год, на першу годину після вибуху чи аварії
- •Допустимий термін перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, год, хв.
- •Типовий режим № 1
- •Типовий режим № 2
- •Типовий режим № 3
- •Типовий режим №5 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають у кам’яних будинках в
- •Типовий режим № 6 Радіаційного захисту робітників і службовців в умовах радіаційного забруднення місцевості, які проживають в кам’яних будинках
- •Типовий режим № 8 Ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах радіаційного зараження
- •Коефіцієнти перерахунку рівня радіації на будь-який час t після аварії на аес (для реактора типу ввер)
- •Варіанти вихідних даних для завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон.
- •Характеристика ступенів руйнування
- •3.2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення Основні поняття і критерії при оцінці пожежної обстановки.
- •3.3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд
- •За вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •3.3.1. Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •3.3.2. Розрахунок надмірного тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих та горючих рідин.
- •Значення коефіцієнта kh, який враховує негерметичність приміщення і неадіабатичність процесу горіння
- •3.4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші
- •3.4.1. Методика оцінки стійкості об’єкту (цеху) до дії світлового (теплового) випромінювання.
- •3.4.2. Методика оцінки стійкості до дії ударної хвилі.
- •3.5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних,
- •Паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі
- •3.6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин
- •Уражаюча дія теплових імпульсів
- •Вагова швидкість вигоряння w (кг/м2хв)
- •Характеристика ступенів руйнувань ударною хвилею
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ іv. Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків нс
- •4.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ,
- •Заходи щодо запобіганню їх виникнення
- •Та інженерна підготовка території
- •4.1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ.
- •Заходи боротьби зі зсувами
- •4.1.2. Оцінка інженерного стану.
- •Вплив масштабу руйнування населеного пункту на ступінь руйнування об'єктів
- •Кількість осіб рятувальних загонів і техніки, необхідних для невідкладних і аварійних робіт
- •4.2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •4.2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні.
- •Параметри водосховищ Дніпровського каскаду гес і зон можливого катастрофічного затоплення
- •4.2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі, гідротехнічних споруд.
- •Коефіцієнти апроксимації
- •Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву до створу, який розглядається
- •Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)
- •4.2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах.
- •4.3. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •4.3.1. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення.
- •Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва
- •4.3.2. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції.
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань населеного пункту
- •Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)
- •Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •Нормативи збитків для різних видів сільськогосподарських угідь та для груп лісових угідь областей та Автономної Республіки Крим
- •Розрахунок збитків від знищення або погіршення якості рекреаційних зон
- •Розрахунок збитків від забруднення атмосферного повітря
- •Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованих джерел Основний
- •Додатковий
- •Internet-видання
2.3. Оцінка радіаційної обстановки
Після виявлення радіаційної обстановки і нанесення її на карту проводиться її оцінка, яка складається з:
визначення можливих доз опромінювання Д;
визначення допустимого терміну перебування на ураженій місцевості 7;
визначення режимів захисту N;
визначення можливих радіаційних втрат П.
Таким чином, під оцінкою радіаційної обстановки розуміється вирішення основних завдань за різними варіантами найбільш доцільних дій людей на виробництві і формувань ЦО в умовах радіаційного ураження.
2.3.1. Ситуаиійна задача 1. Визначення можливих доз опромінювання.
Визначаємо можливі дози опромінювання при діях на місцевості, ураженій радіаційними речовинами. Для виключення опромінювання людей під час їхнього перебування на забрудненій місцевості, необхідно спочатку розрахувати дозу, яку вони можуть отримати за термін роботи на цій території, а потім приймати рішення про подальші дії.
Вихідними даними для визначення доз опромінювання є:
рівень радіації в районі робіт Р;
термін перебування людей на ураженій місцевості Т;
ступінь захищеності людей Косл.
Доза
опромінювання, яку можуть одержати люди
за термін перебування на забрудненій
території, визначається за табл. 5
Додатку. В цій таблиці наведені дози
опромінювання тільки для рівнів радіації
100 Р/год на 1 год після вибуху. Для інших
значень рівнів радіації необхідно
знайдену за табл. 5 дозу радіації помножити
відношення
,
де: Р
– рівень радіації на 1 год після вибуху.
ПРИКЛАД 1. Через 2,5 год. після ядерного вибуху рівень радіації на території авторемонтного заводу (АРЗ) був 100 Р/год.
Визначити дозу, яку можуть отримати робітники і службовці АРЗ, працюючи на відкритій місцевості і в цеху за 8 год. роботи, якщо почнуть працювати через 10 год. після вибуху.
Розв'язання:
За табл. 2.6. Додатка 2.6. визначимо рівень радіації на 1 год. після вибуху: Р1=Р - Кпер, Р1 = 100x3 = 300 Р/год.
За табл. 2.5. Додатка 2.5. на перехресті вертикальної колонки tпоч = 12 год. і горизонтального рядка Тпереб = 8 год. знайдемо дозу, яку б отримали люди при рівні радіації 100 Р/год.: Дтабл = 29,5 Р.
Знайдемо відношення
, .Воно показує у скільки разів доза, отримана при фактичному забрудненні, буде більшою за табличну: Дфакт = 29,5-3 = 88Р.
Визначаємо дозу, отриману робітниками АРЗ в цеху: (Косл = 7)
Висновок. Робітники, які працюють на відкритій місцевості, отримають дозу, яка майже у 2 рази перевищує допустиму за чотири доби (50Р) і можуть захворіти променевою хворобою. Тому треба зменшити перебування людей на забрудненій території до чотирьох годин. Робітники, які працюють в цеху, переопромінювання не одержать.
ПРИКЛАД 2. Через 1 год після вибуху на території АРЗ рівень радіації був 400 Р/год. Визначити дози, які одержать робітники і службовці під час перебування на відкритій місцевості і в цеху за 6 год роботи, якщо почнуть працювати через 16 год після вибуху.
Розв'язання:
За табл.2.5. Додатка 2.5. визначимо дозу для рівня радіації 100 Р/год.:
.
Знайдемо
відношення P/100 і, помноживши на нього
, визначимо Д на відкритій місцевості:
Визначимо дозу, яку одержать робітники в цеху (К
=7);
Висновок. Робітники і службовці, в цеху переопромінювання не одержать. Робітники і службовці, які працюють на відкритій місцевості, одержать дозу, яка майже у 2 рази перевищує допустиму дозу (50Р) за чотири доби.