
- •Мета та завдання педагогічної науково-дослідної практики у початкових класах
- •Основні види роботи магістранта під час проходження педагогічної науково-дослідної практики магістрантів
- •Форми і методи контролю
- •Науково-дослідні завдання
- •Структура залікового кредиту педагогічної науково-дослідної практики
- •Розподіл балів, що присвоюється магістрантам
- •Значення оцінки за шкалою ects
- •Обов’язки факультетського керівника-методиста
- •Обов’язки керівника-методиста
- •Обов’язки студента-практиканта
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
Факультет початкового навчання
Кафедра дошкільної та початкової освіти
ПРОГРАМА
педагогічної науково-дослідної
практики магістрантів
для спеціальності 8.010102 Початкове навчання
ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ «МАГІСТР»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
Розробник: к.п.н. Коновальчук М.В.
Чернігів - 2013
Передмова
Педагогічна практика є важливою складовою навчально-виховного процесу на факультетах початкового навчання, зокрема магістратури зі спеціальності «Початкове навчання», для спеціальності 8.010102 Початкове навчання ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ «МАГІСТР» Кваліфікація «Магістр педагогічної освіти. Викладач педагогіки». Вона є логічним продовженням лекційних та практичних занять у виші і створює реальні можливості для формування готовності майбутніх учителів до організації навчально-виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку; потреби застосовувати теоретичні знання, засвоювати інноваційний педагогічний досвід, а також виховання інтересу та любові до обраної професії.
Програма практики відповідає Положенню про проведення практик студентів ВНЗ України, навчальному плану магістра, освітньо-кваліфікаційним характеристикам магістра та освітньо-професійній програмі підготовки фахівців.
Педагогічна науково-дослідна практика магістрантів є продовженням практики студентів молодших курсів. Вона здійснюється в умовах максимально наближених до майбутньої діяльності і є метою підготовки до цілісного виконання функцій класовода і проведення системи навчально-виховної роботи з учнями початкових класів.
Студенти, що мають диплом бакалавра початкового навчання, повністю самостійно працюють в одному класі. Виконання обов’язків вчителя поєднується з виконанням студентом організаційно-методичних та науково-дослідних завдань.
Практика сприяє становленню індивідуального стилю роботи майбутнього вчителя, розвитку педагогічного мислення, формування дослідницького підходу до роботи. В цей період збирається і узагальнюється експериментальний матеріал до магістерської роботи, на основі якого готується наукова публікація та виступ на студентській науково-практичній конференції.
Студенти магістратури факультету початкового навчання проходять виробничо-педагогічну практику у початкових класах у Х семестрі протягом 2 тижнів. Передує проходженню практики вивчення курсу «Методика викладання педагогіки» у І семестрі, що створює сприятливі можливості для більш якісного проходження практики, оскільки студенти оволодівають традиційними та інноваційними методами, прийомами, технологіями викладання у виші.
Під час практики студент має повністю дотримуватися внутрішнього розпорядку роботи школи (6-годинний робочий день) та вимог до педагогічного персоналу (культура спілкування, зовнішній вигляд, пунктуальність, організованість тощо).
Навчально-методичне керівництво і виконання програми практики забезпечують кафедри факультету початкового навчання: кафедра педагогіки і методики початкового навчання, кафедра естетичного виховання, кафедра фізичного виховання, кафедра дошкільної освіти і практичної психології. До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені вчителі-методисти початкових класів, директор школи та його заступники.
Магістрантам перед проходженням практики організовується виставка методичної літератури з проблеми використання інноваційних технологій у початковій школі.
Мета та завдання педагогічної науково-дослідної практики у початкових класах
Метою педагогічної практики є оволодіння студентами сучасними методами, прийомами, інноваційними педагогічними технологіями у початковій школі, формування в них професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень в реальних умовах, виховання інтересу до професії, любові до дітей, потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, вивчення та використання передового та новаторського педагогічного досвіду, набуття навичок, умінь і знань планування, підготовки, організації і виконання науково-дослідної роботи і оформлення її результатів, формування потреб у педагогічній освіті та самоосвіті протягом життя.
У процесі педагогічної практики вирішуються такі завдання:
закріплення, поглиблення та збагачення психолого-педагогічних знань студентів, їх застосування у розв'язанні конкретних педагогічних завдань;
Удосконалення умінь студентів вміннями спостерігати та аналізувати навчально-виховну роботу у початкових класах;
закріплення вміння студентів проводити навчально-виховну роботу з дітьми з урахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей;
підготовка майбутнього фахівця до проведення різних типів уроків із застосуванням різноманітних інноваційних методів, що активізують пізнавальну та творчу діяльність учнів;
формування та розвиток у майбутніх учителів педагогічних умінь та навичок, а також професійно важливих якостей особистості;
виховання у студентів стійкого інтересу і любові до професії вчителя, потреби у педагогічній освіті;
вироблення творчого дослідницького підходу до педагогічної діяльності;
ознайомлення з сучасним станом навчально-виховної роботи у середніх загальноосвітніх та спеціалізованих навчальних закладах, з передовим педагогічним досвідом.
розвиток комунікативних умінь спілкування з учнями, вчителями, адміністрацією;
опанування методами педагогічної діагностики навчально-виховного-процесу;
формування умінь обирати методи педагогічної діагностики, адекватні її цілям; аналізувати, систематизувати та узагальнювати отримані результати різними засобами;
удосконалює навички роботи з методичною літературою, дидактичноми матеріалами;
вчиться аналізувати власну педагогічну діяльність, об’єктивно її оцінювати.
Бази педагогічної практики
Базами практики в першу чергу обрано школи, які:
впроваджують інноваційні педагогічні технології;
мають не менше 30% вчителів-методистів початкових класів, до яких і закріплюються магістранти;
беруть активну участь у міських та обласних конференціях з проблем впровадження інноваційних освітніх технологій, є базами для проведення обласних семінарів з актуальних проблем сучасної початкової освіти.
У розподілі студентів враховувалися побажання студентів (місце проживання, місце проходження попередніх практик, місце роботи)
Магістранти, що працюють у школах, мають право проходити практику за місцем роботи, для цього потрібно керівникові практики подати на кафедру не пізніше, ніж за тиждень до початку практики довідку про те, що студент дійсно працює у зазначеній школі (у цьому разі вчителю, за яким закріплено магістранта, практика не оплачується).