- •1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України
- •2. Київська Русь
- •11. Українська національно-демократична революція (1917—1920)
- •12. Україна в складі срср (1922—1939)
- •13. Західноукраїнські землі в 20—30-х роках
- •14. Україна в роки Другої світової війни (1939—1945)
- •15. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 — середині 50-х років
- •1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України 1.1 Початок формування людської цивілізації на території України
- •1.2 Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
- •1.3 Східні слов'яни в VI—XI ст.
- •2. Київська Русь 2.1 Походження Давньоруської держави
- •2.2 Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX — кінець X ст.)
- •2.3 Піднесення й розквіт Київської Русі (кінець X — середина XI ст.)
- •2.4 Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI — середина XIII ст.)
- •2.5 Монгольська навала та встановлення золотоординського іга
- •2.6 Політичний устрій Київської Русі
- •2.7 Соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •2.8 Етнічний розвиток Київської Русі
- •2.9 Хрещення Русі
- •2.10 Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі
- •2.11 Походження та суть національного символу — тризуба
- •3. Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі 3.1 Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинської держави
- •3.2 Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •4. Українські землі у складі Литви та Польщі 4.1 Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського
- •4.2 Польська експансія на українські землі наприкінці XIV — в середині XVI ст.
- •4.3 Люблінська унія
- •4.4 Утворення Кримського ханства та його експансія на українські землі
- •4.5 Соціально-економічні процеси на Україні в XIV—XVI ст.
- •4.5 Соціально-економічні процеси на Україні в XIV—XVI ст. - Страница 2
- •4.6 Церковне життя. Берестейська унія
- •4.7 Культура України в XIV—XVI ст.
- •5. Виникнення українського козацтва 5.1 Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості
- •5.2 Запорозька Січ
- •5.3 Козацько-селянські повстання наприкінці XVI — на початку XVII ст.
- •5.4 Козацтво як впливовий чинник міжнародного життя
- •6. Українська національна революція 6.1 Українська національна революція: причини, характер, періодизація
- •6.2 Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 — серпень 1657 р.)
- •6.2 Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648 — серпень 1657 р.) - Страница 2
- •6.3 Утворення Української гетьманської держави
- •6.4 Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 — червень 1663 р.)
- •6.5 Боротьба за возз'єднання Української держави (червень 1663 — вересень 1676 р.)
- •7. Україна наприкінці XVII — у XVIII ст. 7.1 Українська державність наприкінці XVII — на початку XVIII ст.
- •7. Україна наприкінці XVII — у XVIII ст. 7.1 Українська державність наприкінці XVII — на початку XVIII ст. - Страница 2
- •7.2 Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст.
- •7.3 Правобережна Україна наприкінці XVII — у XVIII ст.
- •7.4 Соціально-економічний розвиток України наприкінці XVII — у XVIII ст.
- •7.5 Культура України наприкінці XVII — у XVIII ст.
- •7.5 Культура України наприкінці XVII — у XVIII ст. - Страница 2
- •8. Україна в першій половині XIX ст. 8.1 Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії в першій половині XIX ст.
- •8.2 Суспільні рухи на Україні в першій половині XIX ст.
- •8.2 Суспільні рухи на Україні в першій половині XIX ст. - Страница 2
- •8.3 Національне відродження в Україні. Кирило-Мефодіївське товариство
- •8.4 Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії
- •8.4 Західноукраїнські землі під владою Австрійської імперії - Страница 2
- •9. Україна в другій половині XIX ст. 9.1 Модернізаційні процеси в Російській імперії та Україна в другій половині XIX ст.
- •9.2 Суспільні течії та рухи другої половини XIX ст. На Україні
- •9.3 Соціально-економічний розвиток України у пореформений період в другій половині XIX ст.
- •9.4 Українська культура в другій половині XIX ст.
- •9.4 Українська культура в другій половині XIX ст. - Страница 2
- •10. Україна на початку XX ст. 10.1 Соціально-економічний розвиток України на початку XX ст.
- •10.2 Національний рух в Україні на початку XX ст.
- •10.3 Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.
- •10.4 Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
- •10.5 Західноукраїнські землі в другій половині XIX — на початку XX ст.
- •10.5 Західноукраїнські землі в другій половині XIX — на початку XX ст. - Страница 2
- •10.6 Українські землі в роки Першої світової війни
- •10.7 Поява модерністської течії в українській культурі на рубежі XIX і XX ст.
- •11. Українська національно-демократична революція (1917—1920) 11.1 Лютнева революція в Росії та її вплив на Україну
- •11.2 Проголошення автономії України
- •11.3 Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр
- •11.3 Проголошення Української Народної Республіки. Війна Радянської Росії проти унр - Страница 2
- •11.4 Гетьманат п. Скоропадського
- •11.5 Директорія унр
- •11.6 Західноукраїнська Народна Республіка
- •11.7 Політика радянської влади в Україні 1919 р.
- •11.8 Україна в другій половині 1919 — на початку 1920 pp.
- •11.8 Україна в другій половині 1919 — на початку 1920 pp. - Страница 2
- •11.9 Радянсько-польська війна та Україна
- •12. Україна в складі срср (1922—1939) 12.1 усрр на початку 20-х років
- •12.2 Нова економічна політика
- •12.3 Утворення Радянського Союзу. Остаточна втрата Україною незалежності
- •12.4 Індустріалізація: завдання, труднощі, характерні риси, особливості, наслідки
- •12.5 Колективізація сільського господарства. Голод 1932—1933 pp.
- •12.6 Культурне будівництво в 20—30-х роках
- •12.6 Культурне будівництво в 20—30-х роках - Страница 2
- •12.7 Політика коренізації: українізація і розвиток національних меншин
- •12.8 Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср
- •12.8 Україна і процес формування тоталітарного режиму в срср - Страница 2
- •13. Західноукраїнські землі в 20—30-х роках 13.1 Українські землі в складі Польщі
- •13. Західноукраїнські землі в 20—30-х роках 13.1 Українські землі в складі Польщі - Страница 2
- •13.2 Українські землі в складі Румунії
- •13.3 Українські землі в складі Чехословаччини
- •14. Україна в роки Другої світової війни (1939—1945) 14.1 Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Проголошення автономії Карпатської України
- •14.2 Роль «українського питання» в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова—Ріббентропа
- •14.3 Входження західноукраїнських земель до складу срср
- •14.4 Напад Німеччини на срср, невдачі Червоної армії в боях на території України 1941—1942 pp.
- •14.5 Місце України в планах фашистів
- •14.6 Встановлення фашистського окупаційного режиму
- •14.7 Радянський партизанський рух на окупованій території України
- •14.8 Збройна боротьба формувань оун—упа в 1941—1944 pp.
- •14.8 Збройна боротьба формувань оун—упа в 1941—1944 pp. - Страница 2
- •14.9 Визволення України
- •15. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 — середині 50-х років 15.1 Повоєнні адміністративно-територіальні зміни
- •15.2 Зовнішньополітична діяльність урср
- •15.3 Особливості процесу відбудови народного господарства України
- •15.4 Рівень життя та побуту населення України в 1945 — середині 50-х років
- •15.5 Радянізація західних областей України
- •15.6 Боротьба оун—упа з радянською репресивною машиною
- •15.7 Масові репресії радянського режиму проти населення Західної України. Операція «Вісла»
- •15.8 Культурно-ідеологічні процеси в Україні в 1945 — середині 50-х років
- •16. Україна в умовах десталінізації (1956—1964) 16.1 Суспільно-політичне життя та політична боротьба в урср в 1956—1964 рр.
- •16.2 Соціально-економічний розвиток України в 1956—1964 рр.
- •16.2 Соціально-економічний розвиток України в 1956—1964 рр. - Страница 2
- •16.3 Духовне життя в Україні в 1956—1964 рр.: основні тенденції та характерні риси
- •17. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965—1985) 17.1 Соціально-економічний розвиток урср в 1965—1985 рр.
- •17. Україна на порозі кризи: наростання застійних явищ (1965—1985) 17.1 Соціально-економічний розвиток урср в 1965—1985 рр. - Страница 2
- •17.2 Суспільно-політичне життя в 1965—1985 рр.: «стабілізація» і закритість
- •17.3 Духовний розвиток суспільства в 1965—1985 рр.: ідеологічний диктат
- •17.4 Дисидентський рух
- •18. Україна і процес перебудови в срср (квітень 1985 — серпень 1991 р.) 18.1 Головні чинники, що зумовили процес перебудови
- •18.2 Етапи перебудови та її наслідки для України
- •18.2 Етапи перебудови та її наслідки для України - Страница 2
- •19. Україна на шляху незалежності 19.1 Стартові умови розгортання державотворчого процесу
- •19.2 Становлення владних структур
- •19.3 Конституційний процес
- •19.4 Формування багатопартійності
- •19.5 На шляху творення національної економіки (1991 — перша половина 1994 р.)
- •19.6 Реалізація нового соціально-економічного реформаційного курсу та його наслідки (друга половина 1994—2000 р.)
- •19.7 Специфіка взаємодії культури та суспільства в умовах перехідного періоду
- •19.8 Основні тенденції розвитку сучасної української культури
- •19.9 Характерні риси релігійного життя
- •19.10 Роль національної ментальності в житті суспільства
- •19.11 Формування концепції зовнішньополітичного курсу
- •19.12 Альтернативні варіанти геополітичної орієнтації України
- •19.13 Західний напрям зовнішньої політики
- •19.13 Західний напрям зовнішньої політики - Страница 2
- •19.14 Україна та снд
- •19.15 Відносини України з державами снд
- •19.15 Відносини України з державами снд - Страница 2
15.4 Рівень життя та побуту населення України в 1945 — середині 50-х років
Історія України - О.Д. Бойко Історія України |
Демографічний розвиток України в повоєнний період характеризується скороченням трудових ресурсів (на території республіки під час окупаційного режиму було знищено майже 3,9 млн. мирних жителів, вивезено понад 2,2 млн. осіб до Німеччини, частина з них загинула, а 200 тис. осіб, побоюючись сталінського режиму, так і не повернулася); загальними втратами у роки війни (загинув кожен шостий житель України).
Закінчення війни дало поштовх значним міграціям населення. Основними формами цих міграцій були демобілізація (увільнення військовослужбовців із збройних сил), реевакуація (повернення населення у місцевість, звідки воно було вивезене у зв'язку із загрозою воєнних дій), репатріація (повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, що опинилися за межами своєї країни внаслідок війни), депортація (примусове виселення з місця проживання осіб, які визнані соціально небезпечними). Значний відбиток на демографічному розвитку України залишили процес входження до складу СРСР західноукраїнських земель та голод 1946—1947 pp. Через демографічні зміни 40-х років населення республіки в 1951 р. становило 37,2 млн. осіб, що на 4,1 млн. менше, ніж у довоєнному 1940 р.
У повоєнний період соціальна політика радянського керівництва була надзвичайно суперечливою: з одного боку, було введено 8-годинний робочий день, відмінено обов'язкові понадурочні роботи, відновлено чергові та додаткові відпустки, з іншого — саме 1946 р. починається повернення до вольових методів керівництва промисловістю (прийнято декілька постанов, які закріплювали робітників на підприємствах, необґрунтовано в декілька разів збільшували норми виробітку). У 1946 р. почався широкомасштабний наступ на присадибні господарства селян. Прикриваючись гаслом «боротьби з порушеннями колгоспного статуту», офіційна влада забирала в селян землю в колгоспний фонд, наполегливо рекомендувала продати державі дрібну худобу, обкладала індивідуальні селянські господарства високими грошовими та натуральними податками. Дійшло до того, що 21 лютого 1948 р. Президія Верховної Ради СРСР прийняла таємний Указ «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський, паразитичний спосіб життя». Цей документ мав серйозні наслідки. У 1948— 1950 pp. на його підставі зборами колгоспників було оголошено 12 тис. «громадських вироків», жертвам яких загрожувала депортація до Сибіру та інших віддалених місць СРСР.
Незважаючи на посилення тиску на село, продовольча проблема в повоєнні роки залишалася гострою. Лише в грудні 1947 р. було прийнято постанову Ради Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) про відміну карток на продовольчі та промислові товари та перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами. Водночас із скасуванням карткової системи було проведено грошову реформу, що мала на меті ліквідацію наслідків війни у фінансово-грошовій сфері та упорядкування всієї фінансової системи. Ці урядові дії мали неоднозначні наслідки. Зокрема, скасування карткової системи було, безумовно, явищем позитивним, свідченням певної стабілізації народного господарства. Проте після 1947 р. заробітна плата більшої частини населення, що підвищилася лише наполовину, суттєво відставала від нових державних цін, які майже втричі перевищували довоєнний рівень. Внаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: повоєнні прилавки ломилися від делікатесів (ікра, риба, м'ясопродукти тощо), але ні черг, ні особливого попиту на ці товари не було.
Неоднозначно вплинула на життєвий рівень населення і грошова реформа. З одного боку, вона привела грошову масу, що перебувала в обігу, у відповідність до потреб господарства; здійснила переоцінку трудових заощаджень населення в ощадкасах на пільгових умовах (до 3 тис. крб. обмін грошових знаків здійснювався 1:1); знецінила грошові накопичення спекулянтів. З іншого боку, грошова реформа боляче вдарила по селянству, яке зберігало гроші, головним чином, вдома і було змушене здійснювати обмін у розрахунку 1:10.
Надзвичайно гострою в повоєнний період була житлова проблема. Під час війни було зруйновано тисячі населених пунктів, знищено понад 40 млн. м2 житла — 50% довоєнного фонду. Це змушувало мільйони людей тривалий час жити у напівзруйнованих будинках, бараках, напівпідвальних приміщеннях, землянках.
Негативно впливали на життєвий рівень населення такі притаманні командній економіці риси, як деформований та уповільнений розвиток легкої та харчової промисловості, непропорційно низька частка заробітної плати робітників і службовців у національному доході, нееквівалентний обмін між містом і селом (ціни на продукцію сільського господарства свідомо занижувалися).
Отже, у повоєнний період склад населення України формувався під активним впливом міграційних процесів (демобілізація, реевакуація, репатріація, депортація). У цей час радянське керівництво, зробивши ставку на пріоритетний розвиток важкої промисловості, законсервувало низький рівень життя трудящих.
Новини
Надходження до законодавства
Влада
Суспільство
Освіта
Нові видання