Мета: Вивчити загальні принципи будови та функціонування периферичної нервової системи. За препаратами, схемами, малюнками з атласу вивчити морфо-функціональні особливості будови черепно-мозкових нервів.

Професійна орієнтація студентів – знання будови периферичної нервової системи необхідні лікарям усіх спеціальностей для розуміння розвитку етапів патогенезу хвороб у клінічній практиці.

Базовий рівень знань:

1. З курсу біології - філогенез нервової системи.

2. З курсу анатомії:

   1. Морфо-функціональні особливості будови нервової тканини.

   2. Будова спинного мозку.

   3. Будова головного мозку.

Програма самопідготовки студентів:

1. Вивчити загальні принципи будови периферійної нервової системи.

2. Вивчити морфо-функціональні особливості будови черепно-мозкових нервів.

3. Зобразити на схемі місця виходу корінців 12-ти пар черепно-мозкових нервів на основу мозку.

Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

1. Вивчити відділи та структури периферійної нервової системи.

2. Визначити, з яких елементів нервової системи складається периферійна нервова система.

3. На малюнках та схемах знайти нерви, вузли та нервові закінчення.

4. Намалюйте схему передачі імпульсу цими волокнами: рецептор Þ ЦНС Þ робочий орган.

5. З’ясувати, що таке рецептори та їх поділ на групи: екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори.

6. Вивчити анатомічні особливості будови черепно-мозкових нервів, формування, склад і хід волокон ЧМН.

7. Вивчити функціональні особливості будови черепно-мозкових нервів.

8. Вивчити а схемами і таблицями об’єкти іннервації ЧМН.

9. Вивчити локалізацію, представництво й місця проекції ядер III-XII пар черепно-мозкових нервів.

Вихідний рівень знань та вмінь.

1. Студент повинен знати:

   1. З яких елементів складається периферійна нервова система.

   2. Будову нервових волокон, їх підрозділ на рухові та чутливі.

   3. Будову нервів, їх підрозділ на рухові, чутливі та мішані.

   4. Відділи периферійної нервової системи – черепно-мозковий і спинномозковий.

   5. Морфо-функціональні особливості будови черепно-мозкових нервів, їх формування та поділ за функціями та виникненням.

2. Студент повинен вміти:

   1. Показати місце виходу на основу мозку 12-ти пар ЧМН;

   2. Надати характеристику ЧМН.

Форми та методи самоконтролю:

1. Тести:

   1. З яких елементів складається периферійна нервова система?

      1. Нерви, вузли, відділи головного мозку.

      2. Нерви, вузли, відділи спинного мозку.

      3. Нерви, вузли, сплетіння.*

   2. Спинномозкові нерви утворені:

      1. Передній та задній корінці спинного мозку.*

      2. Передній корінець спинного мозку та вегетативне волокно.

      3. Задній корінець та вегетативне волокно.

   3. Екстерорецептори – це...

      1. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів зовнішнього середовища.

      2. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів внутрішнього середовища.

      3. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів власного тіла.

   4. Інтерорецептори – це...

      1. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів зовнішнього середовища.

      2. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів внутрішнього середовища.

      3. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів власного тіла.

   5. Пропріорецептори – це...

      1. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів зовнішнього середовища.

      2. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів внутрішнього середовища.

      3. Рецептори, що сприймають подразнення від елементів власного тіла.

   6. Аферентні волокна проводять нервовий імпульс...

      1. Від рецептора в ЦНС.

      2. Від ЦНС до робочого органу.

      3. Від рецептору до робочого органу.

   7. Еферентні волокна проводять нервовий імпульс...

      1. Від рецептора в ЦНС.

      2. Від ЦНС до робочого органу.

      3. Від рецептору до робочого органу.

2. Контрольні питання:

   1. З якими ядрами стовбура мозку пов’язані черепно-мозкові нерви?

   2. Де знаходяться нервові закінчення І пари ЧМН?

   3. Де знаходяться нервові закінчення ІІ пари ЧМН?

   4. Які пари ЧМН являються виключно руховими?

   5. Які пари ЧМН являються виключно чутливими?

   6. Які пари ЧМН являються змішаними?

   7. В чому відмінність спинномозкових нервів від черепно-мозкових?

3. Виконати схеми:

   1. Формування спинномозкових нервів.

   2. Формування черепно-мозкових нервів.

   3. Вихід корінців 12-ти пар ЧМН.

Рекомендована література:

1. Анатомия челловека. Под ред. Сапина М. Р. - Москва: Медицина, 1993 - т.2

2. Анатомия сосудистой и периферической нервной систем человека. Атлас схем. Стебельский С.Е., Маковецкий В.Д., Стефановская Т.П. - Киев, 1984.

3. Козлов В.О., Маковецький В.Д., Стебельський С.Є., Федонюк Я.І. – Анатомія центральної нервової системи та провідних шляхів головного і спинного мозку: Атлас схем. – Дніпропетровськ: «Пороги», 2006

Тема 9: парасимпатична іннервація органів голови та шиї. (4 год.)

Мета: вивчити загальні принципи будови та функції вегетативної нервової системи на препаратах, схемах, малюнках з атласу, вивчити морфо-функціональні особливості будови центрального і периферійного відділів парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Професійна орієнтація студентів – знання будови вегетативної нервової системи, окремо парасимпатичної її частини необхідні лікарям усіх спеціальностей для розуміння розвитку етапів патогенезу захворювань в клінічній практиці.

Базовий рівень знань:

1. З курсу біології - філогенез нервової системи.

2. З курсу анатомії:

   1. Будова та топографія органів голови та шиї.

   2. Будова та топографія трикутників шиї.

   3. Будова, топографія, зони іннервації ЧМН.

Програма самопідготовки студентів:

1. Вивчити морфо-функціональні особливості будови парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

2. Виконати схему будови парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

1. Вивчити функціональні особливості вегетативної нервової системи.

2. Вивчити центральний відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

3. Вивчити периферійний відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

4. Вивчити хід волокон і зони іннервації парасимпатичної частини вегетативної нервової системи органів голови та шиї.