1. Тема 4: проекція шдяхів головного та спинного мозку (аферентні та еферентні). (4 год.)

2. Мета: Вивчити загальні принципи будови білої речовини головного та спинного мозку, розділення волокон білої речовини на спайкові, асоціативні проекційні; розібрати розділення проекційних волокон білої речовини на висхідні (аферентні) і низхідні (еферентні) провідні шляхи, розібрати анатомо-функціональне значення й основні принципи будови та зв'язків проекційних провідних шляхів головного і спинного мозку.

3. Професійна орієнтація студентів – знання будови й анатомо-функціонального значення проекційних зв'язків (шляхів) головного і спинного мозку необхідні лікарям всіх спеціальностей для розуміння розвитку етапів патогенезу захворювань у клінічній практиці.

4. Базовий рівень знань:

   1. З курсу біології – філогенез нервової системи.

   2. З курсу анатомії:

      1. Морфо-функціональні особливості будови нервової тканини.

      2. Будова сірої та білої речовини мозку.

      3. Похідні мозкових пухирів і розвиток нервової системи людини.

      4. Будова півкуль великого мозку, відділів мозкового стовбура й спинного мозку.

5. Програма самопідготовки студентів:

   1. Вивчити загальні принципи будови волокон білої речовини головного та спинного мозку, їхнє розділення на спайкові, асоціативні та проекційні волокна; усвідомити їхнє анатомо-функціональне значення.

   2. Вивчити розділення проекційних волокон (провідних шляхів) на висхідні (аферентні) і низхідні (еферентні), усвідомити їхню спрямованість і зв'язки між різними відділами спинного мозку, стовбурної частини головного мозку й кінцевого мозку.

   3. Усвідомити розподіл висхідних проекційних шляхів на екстероцептивні, пропріоцептивні й інтероцептивні шляхи (залежно від локалізації рецепторних ділянок). Розібрати принципи будови й особливості міжнейронних зв'язків основних висхідних проекційних шляхів.

   4. Усвідомити розподіл низхідних провідних шляхів на головний руховий (пірамідний) і групу екстрапірамідних шляхів (з урахуванням локалізації центрів, нервові клітини яких формують своїми відростками проекційний зв'язок з нижче розташованими центрами мозку, розібрати принципи будови й анатомо-функціональне значення основних низхідних проекційних шляхів.

   5. Виконати в робочому зошиті схеми основних висхідних шляхів (кіркового й мозочкового напрямку), а також низхідних проекційних шляхів (пірамідного й екстрапірамідних), відзначити локалізацію основних груп нервових клітин і міжнейронних зв'язків між ними.

6. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

   1. Вивчити будову волокон білої речовини головного та спинного мозку й анатомо-функціональні зв'язки, обумовлені ними.

   2. Вивчити розподіл проекційних волокон білої речовини на групи висхідних і низхідних провідних шляхів, усвідомити їхнє анатомо-функціональне значення.

   3. Вивчити розподіл висхідних проекційних шляхів на екстероцептивні, пропріоцептивні й інтероцептивні, розібрати головні принципи, на підставі яких відбувається такий розподіл.

   4. Вивчити будову, анатомо-функціональне значення й міжнейронні зв'язки основних висхідних шляхів (кіркового і мозочкового напрямку).

   5. Вивчити будову, анатомо-функціональне значення і міжнейронні зв'язки основних низхідних шляхів (пірамідного й екстрапірамідних).

При вивченні загальних принципів будови волокон білої речовини головного та спинного мозку варто усвідомити, що вони діляться на спайкові (спайки мозку), асоціативні та проекційні пучки.

Асоціативні волокна зв'язують між собою різні ділянки кори в межах однієї півкулі; серед них розрізняють:

• дугоподібні волокна великого мозку /fibrae arcuatae cerebri/, що з'єднують між собою сусідні звивини;

• пояс /cingulum/ – пучок нюхового мозку, що лежить під склепінною звивиною, простирається з області нюхового трикутника та підмозолистого поля до гачка;

• нижній поздовжній пучок /fasciculus longitudinalis inferior/ – зв'язує потиличну й скроневу частки;

• верхній поздовжній пучок /fasciculus longitudinalis superior/ – розташований навколо острівця, зв'язує лобову, потиличну, скроневу частки й нижню тім'яну часточку;

• гачкуватий пучок /fasciculus uncinatus/ – розташований у передньому краї острівця, з'єднує очноямкову поверхню лобової частки зі скроневим полюсом.

Спайкові волокна (спайки) з'єднують симетричні ділянки (центри) правої та лівої півкулі. До них відносяться основні спайки мозку:

Проекційні волокна зв'язують кору великого мозку з розташованими нижче відділами мозку до спинного включно (у низхідному й висхідному напрямках). Сукупність проекційних волокон ближче до кори утворює променистий вінець (corona radiata), а нижче головна частина цих волокон сходиться у внутрішній капсулі.

6. Зверніть увагу та зрозумійте, що провідні шляхи – це системи волокон, що складаються з ланцюга нейронів, що перемикаються в ядрах спинного й головного мозку і є частиною складних рефлекторних дуг. З їхньою допомогою досягається єдність організму і його зв'язок із зовнішнім середовищем. Залежно від напрямку руху нервового імпульсу проекційні провідні шляхи підрозділяються на висхідні (аферентні, чутливі) і низхідні (еферентні, рухові).

Зверніть увагу, що висхідними шляхами чутливі нервові імпульси, що виникають у рецепторах, проводяться в спинний мозок, а потім у різні відділи головного мозку.

Висхідні провідні шляхи діляться на екстероцептивні, пропріоцептивні й інтероцептивні (з урахуванням локалізації рецепторних полів, що сприймають різноманітні подразнення).

7. Вивчіть й усвідомте, що екстероцептивні шляхи сприймають і проводять чутливі імпульси із зовнішнього середовища, а рецептори, що сприймають різноманітні подразнення, представлені екстерорецепторами. Це – шляхи органів чуття (шкірної чутливості, зору, слуху, смаку й нюху).

Шкірна чутливість (поверхнева, або проста чутливість) включає почуття болю, температури, дотику, тиску та ін. Розберіть на прикладі провідного шляху больової й температурної чутливості міжнейронні зв'язку, представлені у висхідних шляхах:

• тіло 1 нейрона – псевдоуніполярна клітина спинномозкового вузла (знаходиться поза мозком);

• дендрит 1 нейрона в складі спинномозкового нерва досягає шкіри, де закінчується специфічними рецепторами;

• аксон 1 нейрона – проходить у складі заднього корінця до ядер заднього рога спинного мозку – tractus gangliospinalis;

• тіло 2 нейрона – клітини nucleus proprii заднього рога спинного мозку;

• аксон 2 нейрона – переходить на протилежну сторону й піднімається в складі бічного канатика спинного мозку. Його волокна при переході в довгастий мозок утворять lemniscus spinalis, що приєднується до lemniscus medialis і далі через міст, ніжки мозку до бічного ядра зорового бугра (tractus spinothalamicus lateralis);

• тіло 3 нейрона – розташовується в нервових клітинах бічного ядра зорового бугра;

• аксон 3 нейрона – проходить через задню ніжку внутрішньої капсули (сorona radiata) і закінчується синапсом із клітинами 4 шарів кори зацентральної звивини тім'яної частки великого мозку – tractus thalamocorticalis.

Резюмуючи вище зазначене, складіть короткий план будови цього шляху, наприклад: початок шляху – рецептор шкіри, кінець – клітини 4 шарів кори зацентральної звивини. Зверніть увагу, що шлях є перехрещеним, перехрест відбувається посегментно на рівні спинного мозку. На підставі вище наведеної схеми схарактеризуйте провідні шляхи тактильної чутливості, групу пропріоцептивних шляхів (кіркового й мозочкового напрямків) та інтероцептивних шляхів, з огляду на те, що:

• Пропріоцептивна чутливість (глибока або складна) – це чутливість глибоких тканин (м'язів, кісток, суглобів, зв'язувань). До неї відносяться: м'язово-суглобне почуття, вібраційна чутливість, почуття тиску й ваги. Імпульси від рецепторів м'язів, сухожиль, суглобів (пропріорецепторів) надходять у нервову систему та проводяться до кори головного мозку (пропріоцептивні шляхи кіркового напрямку) або до ядер мозочка (несвідомі пропріоцептивні шляхи або шляхи мозочкового напрямку).

• Інтероцептивні шляхи починаються рецепторами (інтерорецепторами), які знаходяться у всіх органах (внутрішніх органах, залозах шкіри, гладкій мускулатурі й т.д.). Провідниковою частиною їх є аферентні волокна вегетативної нервової системи, спинномозкових і деяких черепних нервів (V, VII, IX, X пара). Провідні шляхи в складі черепних нервів складаються з ланцюга з 3 нейронів.

Усвідомте, що спадні (низхідні) шляхи проводять імпульси від різних відділів мозку до рухового й секреторного апаратів. Вони з'єднують кору з підкірковими центрами, з руховими й секреторними ядрами черепних нервів і з руховими ядрами передніх рогів спинного мозку.

Низхідні шляхи діляться на пірамідні й екстрапірамідні.

Пірамідні шляхи проводять рухові вольові (свідомі) імпульси від кори до м'язів. Пірамідними шляхами здійснюється свідоме керування кістковою мускулатурою. Кора за допомогою стимулюючих і гальмуючих впливів через пірамідні шляхи надає рухам точність і більшу визначеність.

Пірамідні шляхи (tractus pyramidalis) розділяються на:

Кірково-спиномозкові шляхи (tractus corticospinales):

• Tractus corticospinalis lateralis.

• Tractus corticospinalis anterior.

• Кірково-ядерний шлях (tr. corticonuclearis).

Складіть, з огляду на вищевикладену характеристику низхідних шляхів, міжнейронні зв'язки кірково-спинномозкового шляху. Пам’ятайте, що початок шляху – це пірамідні клітини п'ятого шару кори великого мозку (верхніх двох третин передцентральної звивини). Кінець шляху – нервові закінчення в кістковій мускулатурі тулуба, шиї й кінцівок. Шляхи перехрещені. Tractus corticospinalis lateralis має перехрест у довгастому мозку – deccussatio pyramidum, a tractus corticospinalis anterior – у спинному мозку (посегментно). Для характеристики кірково-ядерного шляху пам’ятайте, що початок шляху – пірамідні клітини п'ятого шару кори великого мозку (нижньої третини передцентральної звивини). Кінець шляху – нервові закінчення в скелетному м'язі голови. Шлях двосторонній, дає відгалуження на свою й протилежну сторону за винятком ядер XII і VII пар черепних нервів.