5. Контрольні питання:

   1. На які відділи поділяється середній мозок?

   2. Які межі мають відділи середнього мозку?

   3. З якими відділами головного мозку має сусідство й зв'язки середній мозок?

   4. Яке анатомо-функціональне значення мають структури даху середнього мозку?

   5. Які частини виділяють у внутрішній будові середнього мозку на поперечному його розрізі на рівні верхніх горбків?

   6. Які структури сірої та білої речовини виділяють у внутрішній будові середнього мозку?

   7. Які особливості локалізації та проекції ядер черепно-мозкових нервів на дорзальну поверхню мозкового стовбура?

   8. Намалювати схему:

      1. Внутрішньої будови середнього мозку на поперечному розрізі на рівні верхніх горбків.

      2. Проекції ядер черепних нервів на бічну поверхню довгастого мозку, мосту й середнього мозку.

      3. Проекції ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку (вид зверху).

6. Рекомендована література:

9.1 Анатомия человека. Под ред. Сапина М. Р. - Москва: Медицина, 1993 - т.2

9.2 Анатомия сосуди стой и периферической нервной систем человека. Атлас схем. Стебельский С.Е., Маковецкий В.Д., Стефановская Т.П. - Киев, 1984.

9.3 Козлов В.О., Маковецький В.Д., Стебельський С.Є., Федонюк Я.І. – Анатомія центральної нервової системи та провідних шляхів головного і спинного мозку: Атлас схем. – Дніпропетровськ: «Пороги», 2006

1. Тема 2: анатомія кінцевого мозку: рельєф півкуль великого мозку. Нюховий мозок. Будова кори півкуль. (4 год.)

2. Мета: Вивчити загальні принципи будови й функції півкуль великого мозку. На препаратах, схемах, малюнках з атласу вивчити морфо-функціональні особливості півкуль, принципи будови й локалізації сірої й білої речовини. Усвідомити анатомо-функціональне значення й план будови особливого відділу кінцевого мозку – нюхового мозку. Розібрати основні принципи будови кори півкуль і локалізацію функцій у корі півкуль великого мозку.

3. Професійна орієнтація студентів – знання будови кінцевого мозку й особливостей будови кори півкуль і локалізації вищих центрів, необхідні лікарям всіх спеціальностей для розуміння розвитку етапів патогенезу захворювань у клінічній практиці.

4. Базовий рівень знань:

   1. З курсу біології – філогенез нервової системи.

   2. З курсу анатомії:

      1. Морфо-функціональні особливості будови нервової тканини.

      2. Будова сірої й білої речовини мозку.

      3. Похідні мозкових пухирів і розвиток нервової системи людини.

5. Програма самопідготовки студентів:

   1. Вивчити загальні принципи будови кінцевого мозку, його частини і їхнє представництво на вентральній і дорзальній поверхнях великого мозку.

   2. Вивчити морфо-функціональні особливості будови півкуль великого мозку, їхній розподіл на частки, розібрати топографію і хід основних борозен півкуль мозку, вміти на препаратах виділяти основні звивини, локалізовані в частках півкуль.

   3. Усвідомити локалізацію й склад структур кінцевого мозку, які поєднуються поняттям – нюховий мозок, знати його відділи й анатомо-функціональне значення.

   4. Уміти показати на препаратах, схемах локалізацію основних аналізаторів (ядер) відносно звивин і часток півкуль великого мозку (на верхній бічній, присередній і нижній поверхнях).

   5. Виконати в робочому зошиті схему борозен і звивин поверхонь півкуль великого мозку з виділенням різними кольорами зон динамічної локалізації функцій у корі півкуль.

6. Програма самостійної позааудиторної роботи студентів:

   1. Вивчити відділи й структури кінцевого мозку.

   2. Визначити на препаратах анатомічні межі й представництва півкуль кінцевого мозку на вентральній і дорзальній поверхнях мозку.

   3. Вивчити й уміти показати особливості рельєфу півкуль (борозни й звивини).

   4. Вивчити особливості локалізації й склад структур нюхового мозку як частини кінцевого мозку, розібрати його анатомо-функціональне значення.

   5. Розібрати та вміти показати на препаратах і схемах положення основних кіркових кінців різних аналізаторів (ядер) відносно звивин і часток півкуль великого мозку.

   6. При вивченні загальних принципів будови кінцевого мозку, використовуючи схеми, таблиці, препарати, зверніть увагу на те, що кінцевий мозок складається із двох півкуль великого мозку, які розділяються поздовжньою щілиною і з'єднуються між собою в глибині цієї щілини за допомогою мозолистого тіла, передньої, задньої спайок і спайки склепіння. Порожниною кінцевого мозку є правий і лівий бічні шлуночки, які знаходяться у відповідній півкулі.

Півкулі великого мозку складаються із зовнішніх покривів – кори (плаща), глибше якої знаходиться біла речовина з розташованими у ній скупченнями сірої речовини – базальними ядрами. Межа між кінцевим і розташованим за ним проміжним мозком проходить по прилеглому до бічної сторони таламуса краю внутрішньої капсули.

Кожна півкуля має 3 поверхні: верхньобічну, присередню й нижню, а найбільш виступаючі ділянки півкуль отримали назву полюсів: лобовий, потиличний і скроневий.

7. Зверніть увагу, що рельєф верхньобічної поверхні мозку представлений:

• Лобовою часткою, що знаходиться в передньому відділі півкулі (lobus frontalis), обмеженою знизу бічною борозною, а позаду – глибокою центральною борозною.

• Розташованою позаду від центральної борозни тім'яною часткою (lobus parietalis), задньою межею якої є тім'яно-потилична борозна, розташована на присередній поверхні мозку. Нижньою межею тім'яної частки є бічна борозна (її задня гілка), що відокремлює цю частку від скроневої.

• Потиличною часткою (lobus occipitalis), яка розташовується за тім'яно-потиличною борозною і її умовним продовженням на верхньобічній поверхні півкулі.

• Скроневою часткою (lobus temporalis), котра займає нижні бічні відділи півкулі й відділяється від лобової й тім'яної частки глибокою бічною борозною.

1. Зверніть увагу й розгляньте на препаратах, що всі частки півкулі, за винятком острівкової, беруть участь в утворенні його присередньої поверхні, а в утворенні нижньої поверхні беруть участь передні відділи нижньої поверхні, утворені лобовою часткою півкулі, за якою виступає скроневий полюс, а також нижні поверхні скроневої й потиличної частки, що переходять одна в іншу.

2. Вивчіть по препаратах і схемах локалізацію і анатомо-функціональне значення основних борозен і звивин у межах кожної із часток.

3. Вивчіть по схемах, таблицях і на препаратах структури головного мозку, що розташовані переважно на присередній поверхні півкулі, виділені під назвою «лімбічна система» і які є субстратом для формування проявів в емоційній сфері людини. У філогенетичному аспекті ці реакції формуються у зв'язку з первинними функціями нюху, тому структури лімбічної системи поєднують назвою – нюховий мозок (rhinencephalon).

4. При вивченні локалізації вищих кіркових центрів, розташованих у корі півкуль великого мозку, варто виділити найбільш значущі центри, локалізовані у звивинах різних часток півкуль великого мозку. Розглянути положення деяких кіркових кінців різних аналізаторів (у відповідності із цитоархітектонічними картами):

• У корі зацентральної звивині й верхній тім'яній часточці залягають нервові клітини, що утворять ядро кіркового аналізатора загальної чутливості.

• У корі передцентральної звивини й прицентральної часточки (рухова область кори) розташовується ядро рухового аналізатора.

• Ядро аналізатора, що забезпечує функцію поєднаного повороту голови й ока в протилежну сторону, знаходиться в задніх відділах середньої лобової звивини (премоторна зона).

• Ядро рухового аналізатора, що здійснює синтез складних комбінованих рухів, розташоване в області нижньої тім'яної часточки (надкрайова звивина).

• Ядро шкірного аналізатора спеціального виду чутливості – стереогнозії – розташоване в корі верхньої тім'яної часточки.

• Ядро слухового аналізатора розташоване в глибині бічної борозни мозку на зверненій до острівця поверхні середньої частини верхньої скроневої звивини (поперечні скроневі звивини Гешля).

• На медіальній поверхні потиличної частки півкулі, в корі по обидва боки від острогової борозни, розташовується ядро зорового аналізатора.

• Ядро нюхового аналізатора розташоване на нижній поверхні скроневої частки півкулі в області гачка й приморськоконикової звивини. У цій же зоні кори розташовується ядро смакового аналізатора.

• Ядро рухового аналізатора артикуляції мови розташовується в задніх відділах нижньої лобової звивини (мово-моторний, мово-руховий, центр Брока).