Хмельницький національний університет

Основи формоутворення дизайн-об’єктів

Лабораторний практикум для студентів спеціальності

6.020210 “Дизайн” спеціалізації «Дизайн одягу»

Затверджено на засіданні

кафедри дизайну

Протокол № від 2010р.

Хмельницький, 2010

Основи формоутворення дизайн-об’єктів. Лабораторний практикум для студентів спеціальності 6.020210 “Дизайн” спеціалізації «Дизайн одягу» /Л.В. Краснюк, Е.В.Базилюк, С.В.Грипачевська – Хмельницький: ХНУ, 2010 – с.

Виконавці: Краснюк Л.В., к.т.н., доц.

Базилюк Е.В., к.т.н., ст.викл.

Грипачевська С.В., майст.вир.навч.

Рецензент: Стрижова О.П. к.т.н., ст. викл. кафедри дизайну

Відповідальний за випуск: Баннова І.М., к.т.н., доц., зав. кафедри дизайну.

Редактор - коректор:

Комп’ютерна верстка:

ВСТУП

Лабораторний практикум розроблений у відповідності з робочою програмою нормативної навчальної дисципліни “Основи формоутворення дизайн-об’єктів” для студентів спеціальності 6.020210 “Дизайн“, спеціалізації “Дизайн одягу”.

Основи формоутворення дизайн-об’єктів – це навчальна дисципліна, яка займається питаннями раціонального проектування конструкцій одягу. Вона опирається на наукові досягнення та багаторічний практичний досвід конструювання одягу, а також досягнення суміжних дисциплін, таких як: прикладна антропологія, матеріалознавство, технологія виготовлення одягу.

Головна задача дисципліни полягає у оволодінні методами конструювання одягу, а саме надання деталям одягу раціональних форм та розмірів у відповідності із будовою і розмірами тіла людини, гігієнічними вимогами, властивостями матеріалів, існуючим стилем та модою, економічністю витрат матеріалів, технологічністю обробки виробів.

Основною метою дисципліни “Основи формоутворення дизайн-об’єктів” є осмислення процесу та результатів конструювання різних видів одягу та вивчення принципів побудови базових основ конструкцій виробів за різними методиками.

В результаті вивчення курсу “Основи формоутворення дизайн-об’єктів” студенти повинні знати: конструктивний устрій різних видів одягу; методи побудови розгорток деталей одягу; вихідні дані для побудови основ конструкцій різних видів одягу; принципи аналітичних розрахунків та графічної побудови креслень основ конструкцій одягу за різними методиками; правила оформлення креслень конструкцій виробів у відповідності до вимог ЄСКД .

Під час виконання лабораторних робіт із курсу передбачена побудова основ конструкцій виробів за різними методиками. Студенти повинні вміти: аналізувати зовнішню форму одягу і визначати типове членування її деталей; здійснювати вибір вихідних даних у відповідності із методикою побудови конструкції одягу; визначати антропометричні розмірні ознаки фігури людини; будувати основи конструкцій жіночого, чоловічого та дитячого одягу; виконувати побудову конструкцій різних видів комірів; будувати основи конструкцій білизняних та корсетних виробів.

Вимоги до виконання лабораторних робіт

Кожна лабораторна робота оформляється у вигляді звіту, до складу якого входить текстова та графічна частина, що виконуються у відповідності до мети та змісту роботи.

Перед виконанням лабораторної роботи студент зобов’язаний:

• ознайомитись з методичними вказівками про зміст та хід виконання лабораторної роботи;

• ознайомитись з літературою, що рекомендована лабораторним практикумом для виконання лабораторної роботи;

Звіт до лабораторної роботи утримує:

• тему, мету і зміст лабораторної роботи, розрахунки креслення основи конструкції виробу, висновки;

• креслення основи конструкції виробу на міліметровому папері в масштабі 1:1;

Звіт доповнюють макетом виробу у натуральну величину. Макет виконують із макетної (бавовняної) тканини, деталі виробу з’єднують ручними стібками постійного призначення.

Для розрахунку і побудови креслення основи конструкції виробу студенти повинні мати: лінійку (довжиною не менше 50 см); косинець; транспортир; прості олівці; гумку; міліметровий папір; лекала; циркуль; калькулятор.

Допуск до виконання лабораторної роботи здійснюється на її початку усним опитуванням кожного студента. Оцінка, яка виставляється за лабораторну роботу, складається з таких елементів:

• усне опитування студента перед допуском до виконання лабораторної роботи;

• знання теоретичного матеріалу з теми;

• якість оформлення звіту і графічної частини;

• своєчасний захист лабораторної роботи.

Термін захисту лабораторної роботи вважається своєчасним, якщо студент захистив її на наступному після виконання роботи занятті. За несвоєчасний захист лабораторної роботи студенту виставляється не більше трьох балів. Пропущене лабораторне заняття студент повинен відпрацювати в лабораторіях кафедри в установлений термін.

Лабораторна робота № 1 Тема: Побудова креслення основи конструкції спідниці жіночої прямого силуету

Мета роботи: виконати побудову креслення основи конструкції спідниці прямого силуету заданого розміру за методикою Мюллера.

Зміст роботи

1. Вибір вихідних даних для побудови креслення основи конструкції жіночої спідниці прямого силуету.

2. Побудова базисної сітки креслення спідниці.

3. Побудова креслення конструкції переднього та заднього полотнища спідниці.

4. Аналіз результатів роботи та формулювання висновків.

Питання для підготовки до роботи

1. Як називаються конструктивні лінії та основні деталі спідниці?

2. З яких етапів складається побудова креслення основи конструкції спідниці прямого силуету?

3. Які розмірні ознаки та прибавки використовують для побудови креслення?

4. З яких ліній складається креслення базисної сітки спідниці?

5. Як визначають ширину базисної сітки спідниці?

6. Як розраховують сумарний розхил виточок по лінії талії?

7. Як розраховують ширину переднього та заднього полотнища спідниці?

8. Як визначають положення лінії стегон та лінії низу спідниці?

Література: [1-3].

Порядок виконання роботи

1. Вибір вихідних даних для побудови креслення основи конструкції жіночої спідниці прямого силуету

Поверхня класичної прямої спідниці обмежена двома або трьома конструктивними лініями. Бокові лінії (або лінії бокових швів) розділяють спідницю на переднє і заднє полотнище. Посередині заднього полотнища може проходити лінія середнього шва, що розділяє його на дві симетричні деталі. На передньому і задньому полотнищі спідниці розташовані талієві виточки – короткі шви, в які забирають надлишки тканини, що утворилась за рахунок різниці між обхватами талії та стегон.

Для побудови креслення основи конструкції спідниці прямого силуету необхідні виміри фігури жінки і величини конструктивних прибавок, які приведені в табл.1.1 і 1.2. В останній графі табл.1.1 для прикладу приведені розмірні ознаки типової жіночої фігури 152-96-100.

Таблиця 1.1 - Розмірні ознаки для побудови креслення основи конструкції спідниці жіночої прямого силуету на типову фігуру 152-96-100

Умовне позначення	Назва розмірної ознаки	Величина, см
1	2	3
Ст	Напівобхват талії	38,0
Сст	Напівобхват стегон	50,0

Крім того, при розрахунках використовують наступні виміри виробу: Д_сп - довжина спідниці, В_ст – відстань від лінії талії до лінії стегон, яку приймають рівною 18…20 см. Довжину спідниці Д_сп визначають за моделлю і для даного випадку приймають рівною 61,5 см.

Таблиця 1.2 – Прибавки на вільне облягання для побудови креслення основи конструкції спідниці жіночої прямого силуету

Назва прибавки	Умовне позначення	Величина, см
1	2	3
По лінії талії	Пт	1,0
По лінії стегон	Пст	1,0...2,0