Література

1. Роговцев В.Л. и др. Устройство и эксплуатация автотранспортных средств.- М.: Транспорт, 1989.– С. 80...84.

2. Вершигора В.А., Игнатов А.А. и др. Автомобиль ВАЗ-2108.– М.: ДОСААФ, 1986. – С. 80-104.

3. Вуралев Ю.В. и др. Устройство, обслуживание и ремонт топливной аппаратуры автомобилей.– М. : Высшая школа, 1982. – С. 101-109.

Рис.1. Система живлення карбюраторного двигуна: 1 – підкапотний простір; 2 – повітроочисник; 3 – карбюратор; 4 – тяга управління повітряною заслінкою; 5 – тяга управління дросельними заслінками; 6 – педаль управління дросельними заслінками; 7 – паливопровід; 8 – покажчик кількості бензину; 9 – датчик кількості бензину; 10 – паливний бак; 11 – заливна горловина; 12 – кран; 13 – вихлопна труба; 16 – фільтр грубої очистки палива;18 – глушник; 20 – випускний трубопровід; 21 – випускний колектор; 22 – бензонасос.

Рис. 2. Схема діафрагмового бензонасоса:

1-важіль приводу; 2 – пружина важеля; 3 – корпус насоса; 4- корпус клапанів; 5-кришка; 6-фільтр; 7-впускні клапани; 8-нагнітальний клапан; 9-діафрагма; 10-контрольна пробка; 11-пружина діафрагми; 12-шток; 13-важіль ручного приводу; 14-кулачок ручного приводу; 15-шток приводу

Рис. 3. Бензонасос Б-9:

1 – фланець; 2 – вісь важеля; 3 – важіль (коромисло); 4 – корпус; 5 – важіль ручного приводу; 6 – вісь важеля ручного приводу; 7 – упор коромисла; 8 – стопорне кільце; 9 – шток; 10 – пружина діафрагми; 11 – гвинт; 12 – корпус клапанів; 13, 14 – діафрагма; 15 – випускний канал; 16 – кришка; 17 – впускний клапан; 18 – сідло клапана; 19 – сітчастий фільтр; 20 – впускний канал; 21 – штифт; 22 – корпус штифта; 23 – випускний клапан; 24 – корпус випускного клапана; 25 – шайба; 26 – пружина коромисла; 27 - кулачок

Рис. 4. Комбінований інерційно-масляний повітроочисник:

1 — корпус повітроочисника; 2 — корпус інерційної головки; 3 — крильчатка; 4 — сітка; 5 — отвори для видалення пилу; 6 — центральна труба; 7 — патрубок, 8, 9 — фільтруючі елементи, 10 — ущільнювальне кільце; 11 — защіпка; 12 — капроновий фільтруючий елемент; ІЗ — напрямна чаша; 14 — піддон; 15 — масляна ванна

Перевірка і регулювання діафрагмового паливного насоса

Паливний насос перевіряють на максимальний тиск і продуктивність.

Щоб перевірити роботу паливного насоса на двигуні, прогрівають двигун до стійкої роботи на холостому ходу, потім зупиняють і, від`єднавши паливопровід від карбюратора, приєднують до нього манометр з межею вимірювання 0...0,16 МПа.

Після цього пускають двигун і дають йому попрацювати 20...30 секунд на холостому ходу. По шкалі манометра визначають тиск, створюваний паливним насосом, який повинен відповідати його технічній характеристиці (табл.1).

Таблиця 1

Тиск і продуктивність паливних насосів карбюраторних двигунів

Двигун	Бензонасос	Тиск, створюваний насосом, МПа	Частота обертання розподільного вала, хв-1	Продуктивність бензонасоса, л/год
ЗИЛ-130	Б-10	0,02…0,03	1300	125
ЗМЗ-53	Б-9Д	0,02…0,03	1300	125
ГАЗ-24	Б-9В	0,02…0,03	1800	140
АЗЛК-412	Б-7	0,03…0,036	1800	140
ВАЗ-2101	2101	0,022…0,03	2000	60

Якщо насос не забезпечує необхідного тиску і має продуктивність нижчу норми, то це свідчить про його несправність або неправильне регулювання чи зношення приводу. Тиск і продуктивність насоса зменшуються при ослабленні пружини діафрагми 11 (рис. 2) і при значному спрацюванні кінця важеля приводу, що викликає зменшення ходу діафрагми.

Несправності насоса визначають візуально по підтіканню палива з отвору нижньої частини корпуса при розбиранні насоса. При відсутності помітних несправностей насос перевіряють на приладі. Прилад дозволяє визначити максимальний тиск, створюваний насосом, швидкість зниження тиску після припинення його роботи, продуктивність насоса за 10 ходів приводу і кількість ходів, необхідних для підіймання насосом палива на висоту 400 мм. На цьому ж приладі перевіряють герметичність клапанів насоса.

Для перевірки насоса його кріплять до панелі приладу, з`єднують з корпусом блока кранів і через ванну в бак заливають 4 літри бензину. Потім починають обертати за маховичок кулачковий вал до появи струменя бензину в мірному циліндрі. Як тільки бензин з`явиться в мірному циліндрі, кран перемикають, направляючи бензин по каналу до манометра, який заміряє величину тиску. По досягненні його максимального значення обертання вала припиняють і слідкують за зниженням тиску на протязі 30 секунд при відтиснутій діафрагмі насоса. При справному насосі тиск повинен падати на величину не більше 0,01 МПа.

Для перевірки продуктивності насоса його нагнітальну порожнину сполучають краном з мірним циліндром. Потім, обертаючи кулачковий вал з частотою 1 с^-1, через 10 обертів визначають кількість бензину в мірному циліндрі і переобчислюють в одиниці продуктивності л/год.

Для визначення кількості ходів приводу насоса, необхідних для підіймання бензину на висоту 400 мм, спочатку звільняють насос від бензину, з`єднавши його через кран з атмосферою і обертаючи кулачковий вал. Бензин при цьому виливається в мірний циліндр. Потім вхідну порожнину насоса з`єднують з баком і знову обертають кулачковий вал, доки струмінь бензину не з`явиться в мірному циліндрі. Кількість обертів кулачкового вала до появи бензину в мірному циліндрі не повинна перевищувати 25.

При виявленні зниження тиску насоса і його продуктивності перевіряють пружність пружини діафрагми. Це можна зробити на приладі моделі 357. Основу даного приладу складають шток з шкалою і контрольні тягарі певної маси.

Пружність пружини перевіряють порівнянням її довжини у вільному стані і під навантаженням. Параметри пружин повинні відповідати даним (табл.2):

Таблиця 2