- •7. Теми для самостійної роботи.
- •Тема 1. Первіснообщинний лад. Зародження станово-класового суспільства на сучасній території України.
- •Тема 2. Русь в період феодальної роздробленості та монголо –
- •Тема 3. Україна в хіv – першій половині хvіі ст.
- •Тема 4. Політичні та соціально – економічні зміни на українських землях в ході Визвольної війни середини хvіі ст.
- •Методичні рекомендації до теми
- •Тема 5. Українські землі в добу Руїни.
- •Тема 6. Українські землі у хvііі ст.
- •Тема 7. Українські землі в і половині хіх ст.
- •Тема 8. Україна на початку хх століття. План
- •Методичні рекомендації до теми
- •Література
- •Тема 9.Українська національно-визвольна революція 1917 – 1920 рр. План
- •Методичні рекомендації до теми
- •Тема 10. Українська срр в 20 – 30-ті рр. Хх ст.
- •Методичні рекомендації до теми
- •Література
- •Тема 11. Україна в роки Другої світової війни.
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •1. Анфилов в. Дорога к трагедии сорок первого года. — м., 1997.
- •Тема 12. Україна в часи “перебудови” (квітень 1985 р. – серпень 1991 р.). План
- •Література
- •Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. -к., 1991.
Тема 4. Політичні та соціально – економічні зміни на українських землях в ході Визвольної війни середини хvіі ст.
План
1. Формування української державності в ході Визвольної війни.
2. Зміни в соціально - економічній ситуації.
Методичні рекомендації до теми
При розгляді даного питання необхідно відзначити, що вже в ході всенародного повстання 1648 року відбулися докорінні зміни в державному устрої українського суспільства. Верховним органом стала загальнокозацька рада, яка мала загальнонародний характер. На чолі держави став гетьман, до рук якого поступово переходила військова, адміністративна, фінансова і судова влада. Дорадчі права при гетьмані мала рада генеральної старшини, до якої належали генеральний писар, генеральний обозний, генеральний осавул, генеральний суддя, генеральний підскарбій, генеральний бунчужний, генеральний хорунжий, які відали управлінням окремими галузями життя. Військовими і адміністративно – територіальними одиницями України були полки. Влада у них зосереджувалась в руках полковника і очолюваної ним полкової адміністрації. Полки поділялися на сотні. Керували ними сотник і сотенна старшина. Сотня складалася з куренів, очолюваних курінними отаманами. Українська держава мала свої власні збройні сили, основу яких складали запорожці й реєстрові козаки. В Україні склалися судова та фінансова системи, власна символіка, український уряд проводив активну зовнішню політику, напрямки якої необхідно детально проаналізувати.
Розглядаючи соціально – економічне становище українських земель, слід відзначити, що в роки війни був знищений польсько – шляхетський режим, ліквідовані земельні володіння польських і великих українських магнатів і шляхтичів, а також католицького духовенства. Проте як стан шляхта не була знищена. Це стало однією з передумов збереження старих порядків. Залишилася певна частина шляхти, зокрема православної, яка складалася з дрібних і середніх землевласників, змушених зважати на антифеодальні настрої народних мас.
Важливим при вивченні є питання змін в становищі козацтва, яке почало перетворюватися в окремий стан суспільства, особливо такої соціальної групи козацтва, як старшина. Розширилися соціальні джерела її формування й соціально – політичний статус. Так поступово почався процес феодалізації козацької старшини, яка в своїх господарствах використовувала нові капіталістичні методи господарювання (вільнонаймана праця тощо).
Відновилася роль православного духовенства, яке за підтримки гетьмана зміцнило феодальні основи монастирських господарств.
Селянство в ході війни завоювало особисту свободу й право земельної власності. Але воно як і раніше залишалося податковим станом. Після завоювання селянами права земельної власності виникли економічні передумови для розвитку селянських господарств капіталістичним шляхом. Але пануючий клас доклав багато зусиль, щоб відновити в колишніх форах і розмірах феодальний зиск, хоча відразу досягти їм цього не вдалося. Слід звернути увагу і на зміни, що відбулися в соціальній структурі міського населення та стані купецтва.
Підводячи підсумки, слід відзначити, що національно – визвольна революція 1648 року мала виразні елементи революції буржуазної. Проте ці завоювання не були закріплені законодавчо. Уряд молодої республіки відстав від реального ходу подій, роблячи ставку на козацтво та відводячи йому те соціальне місце в суспільстві, яке раніше належало польській шляхті. Тобто започаткувалася реставрація колишнього станового ладу, але вже на національній основі.
Література.
Горобець В.М. Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 р.// УІЖ. – 2000. - № 1,2.
Грабовецький В. Західноукраїнські землі в період національно – визвольної війни 1648 – 1657 рр. – К., 1972.
Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.
Літопис Самовидця. – К., 1971.
Літопис С.Величка: В 2-х т. – К., 1991.
Переяславська Рада очима істориків, мовою документів. – К., 2003.
Рафальський О.О. Переяславський договір України з Росією 1654 року. – К., 2004.
Сергійчик В. Армія Богдана Хмельницького. – К., 1996.
Смолій В.А., Степанков В.С. Українська Національна революція 1648 – 1654 рр. крізь призму століть // УІЖ. – 1998. - № 1,2,3.
Степанков В.С. Антифеодальна боротьба в роки визвольної війни та її вплив на формування української держави (1648 – 1654). – К., 1991.
Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654 – 1657. – Львів, 1996.
