Тема 2. Русь в період феодальної роздробленості та монголо –

татарської навали (ХІІ – перша половина ХІV ст.).

План

1. Причини феодальної роздробленості. Політичне становище та соціально – економічний розвиток південно – західних князівств (30-і рр. ХІІ – 30-і рр. ХІІ ст.).

2. Утворення та розвиток Галицько – Волинського князівства. Данило Галицький.

3. Боротьба руських земель проти монголо – татрського іга. Русь під владою Золотої Орди.

4. Культура Південно – Західної Русі періоду феодальної роздробленності.

Методичні рекомендації до теми

При вивченні теми слід з’ясувати причини феодальної роздробленості. Розвиток феодального способу виробництва призвів до виникнення місцевих економічних центрів, які в силу натурального характеру феодального господарства були слабо пов’язані один з одним. Місцеві економічні інтереси в умовах натурального господарства породжували прагнення до відособлення. Дружинники, колишня опора великого київського князя, перетворившись на вотчинників (бояр), пройнялися місцевими інтересами, влада Києва стала для них обтяжливою, бо вимагала служби і матеріальних витрат. З загостренням класових суперечностей феодали створили апарат влади ближче до своїх вотчин. Центром місцевих політичних сил стало головне місто певної області. Створення апарату феодальної влади на місцях сприяло дальшому розвитку феодального виробництва. Проте, втрата державної єдності і князівські міжусобиці підірвали політичну і військову міць давньоруської держави, чим скористалися вороги.

Значну увагу потрібно приділити розвитку окремих руських земель – Київської, Переяславської, Чернігово – Сіверської, Галицької і Волинської. В цей період Київ номінально зберігає статус головного міста. За володіння Києвом ведеться постійна боротьба між руськими князями, внаслідок якої в другій половині ХІІ ст. Київ остаточно втратив значення столиці Русі. Одночасно зростає економічна і політична могутність Галицького і Волинського князівств, які в 1199 р. об’єднуються в єдину державу. З цього часу Галицько – Волинське князівство, розквіт якого припадає на князювання Данила Галицького, стає на чолі процесу об’єднання південно – руських земель. Охарактеризувати Галицько – Волинську державу за князя Данила та його наступників.

Розгляд питання про боротьбу народів Русі проти монголо – татарських завойовників варто починати з соціально – економічних відносин кочових племен у Середній Азії. В ХІ-ХІІ ст. у них відбувся розклад родового ладу і зародився феодалізм. Потреба в нових пасовищах при екстенсивному веденні скотарства призводила до посилення войовничості кочових племен. Причиною поразок Руської держави у боротьбі з монголо – татарами була політична роздробленість. Героїчна боротьба руського народу проти завойовників мала всесвітньо – історичне значення. Окремо слід розглянути наслідки монголо – татарського панування для руських земель.

При вивченні культури Русі періоду феодальної роздробленості треба конкретно зупинитися на питаннях розвитку знань і освіти, літератури, архітектури. В цілому, вона зробила великий крок вперед і вплинула на розвиток культури сусідніх народів.

Література

1. Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине ХІІІ – ХVІ вв. – К., 1982.

2. Греков Б.Д. Золотая орда и ее падение. – М., 1950.

3. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV ст. – К., 1990.

4. Коринный Н.Н. Переяславская земля Х – І пол. ХІІІ вв. – К., 1992.

5. Котляр М.Ф. Галицько – Волинська Русь. – К.,1998.

6. Його ж. Данило Галицький. – К.,1979.

7. Крипякевмч І.П. Галицько – Волинське князівство. – К., 1984.

8. Марченко М.І Історія української культури. – К.,1961.

9. Моця О.П. Населення південно – руських земель ІХ – ХІІІ ст. – К.,1993.