
- •Дистанційний курс «Розвиток творчої особистості засобами дитячої літератури» Передмова
- •Методичні рекомендації до курсу «Розвиток творчої особистості засобами дитячої літератури»
- •Список художніх творів до курсу
- •Список художніх творів для вивчення напам’ять
- •Список літератури до курсу До модуля №1
- •(До модуля №2)
- •Антологія української літератури для дітей. У 3-х т. — к., 1984.
- •Система творчих завдань
- •Тематика рефератів
- •Тема1.1. Теоретичні засади процесу розвитку творчих здібностей дитини
- •1.З історії питання
- •Прочитайте й запишіть
- •2. Поняття “творчість” і “творчі здібності”
- •Тема1.2. Творчі здібності як проблема сучасної педагогічної думки
- •1.2. Сутність і специфіка творчої діяльності, механізми її організації
- •Тема 1.3. Творчість як процес
- •1. Класифікація й ознаки творчості
- •2. Загальні принципи побудови алгоритму творчого процесу
- •Висновки
- •Тема 1.4. Роль педагога у формуванні творчої особистості дитини
- •1.Історичні корені проблеми педагогічної майстерності педагога
- •Портрет творчої особистості педагога
- •Питання для самоконтролю
- •Література:
- •Література:
- •Тема 2.1. Вступ. Поняття дитячої літератури
- •Тема 2.2. Усна народна творчість у колі дитячого читання
- •Казка народна й літературна
- •Тема 2.3. Дитяча література хіх ст.
- •Тарас Шевченко
- •Література
- •Марко Вовчок
- •Леонід Глібов
- •Тема 2.4. Література для дітей кінця 19 – початку 20 ст.
- •Олена Пчілка
- •Олександр Олесь
- •Леся Українка
- •Тема 2.5. Література для дітей кінця 19 – початку 20 ст.
- •Іван Франко
- •Михайло Коцюбинський
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Борис Грінченко
- •Тема 2.6. Світ дитинства в українській прозі іі половини хх ст.
- •Григір Тютюнник
- •Віктор Близнець
- •Євген Гуцало
- •Тема 2.7. Поетична творчість іі половини хх ст. У дитячому читанні
- •Платон Воронько
- •Василь Симоненко
- •Ліна Костенко (народилася 1930 року)
Олена Пчілка
(1849-1930)
Ольга Петрівна Драгоманова народилася 29 липня 1849 року у місті Гадячі на Полтавщині. Вона походила з славетного роду Драгоманових, відомого ще за часів гетьманщини. У 1861 році Ольгу відправляють вчитися до Київського пансіону шляхетних дівчат. Улітку 1868 року письменниця виходить заміж за Петра Антоновича Косача. Родина виїздить до Новограда-Волинського (Звягеля), потім до Луцька (1879) та села Колодяжного Ковельського повіту (1880). У 1886 році виходить перша збірка поезій Олени Пчілки “Думки-мережанки”, публікуються її оповідання та вірші в українському журналі “Зоря”.
Наприкінці 90-х років родина Косачів переїжджає на постійне мешкання до Києва. Ольга Петрівна завідує літературним відділом “Київського літературно-артистичного товариства”, стає редактором і видавцем журналу “Рідний край”. З 1908 року додатком до “Рідного краю” вона почала видавати щомісячний журнал для дітей “Молода Україна”.
Для друкування в журналі письменниця добирала твори, спрямовані на формування сильної, ініціативної, самостійної, неординарної, національно свідомої особистості. Журнал багато зробив для популяризації кращих творів зарубіжних авторів. Діти мали можливість ознайомитися рідною мовою з творами Ч. Діккенса, С. Лагерлеф, Р. Кіплінга, Д. Свіфта, Г-К. Андерсена, О. Уайльда, М. Гоголя, Д. Маміна-Сибіряка, М. Лермонтова. Видання багате на оповідання, казки, п’єси, байки, вірші, науково-художні та історичні розповіді, фольклорні твори. Уміщені в ньому розповіді про історичне минуле України, Запорозьку Січ, козацьких гетьманів, кращих представників української культури.
У 1882 р. Олена Пчілка видала книгу власних перекладів “Українським дітям”, до якої увійшли твори Пушкіна, Лермонтова. Ці переклади письменниця готувала до дитячої читанки, але, зважаючи на те, що “підручник не так швидко може з’явитися у світ”, і щоб “раз уже зроблена праця не лежала мертвим статком” [5,8], вирішує видати їх окремо. На жаль, буквар, над яким працювала Олена Пчілка, залишився незавершеним.
“Педагогічні здібності Олени Пчілки особливо повно розкрилися в її методах національного виховання своїх дітей, редагуванні дитячого журналу “Молода Україна”, у безпосередньому спілкуванні з дітьми та молоддю, на яких покладала особливі сподівання. У 1909 році в часописі “Рідний край” вона висловлювала радість з того, що минули часи, коли вважалося чимось ганебним називати себе українцем, любити рідну мову та інші національні символи. “Боже, як ми раділи, що наші рідні й духовні діти горнуться до свого національного, кохаються в своїй рідній мові, пробують свої сили в своїй літературі, пускають дальші “літорослі порубаного дерева”. Так ми тим тішилися і тішимося й досі, — хто живий зоставсь, — новою силою, новими талантами…” [4,8].
Письменниці належить значна кількість творів різних жанрів, підписаних зазвичай одним із псевдонімів — Бабуся Олена, О. Б-а, П., Кочубеївна, Княжна Кочубеївна, О. Колодяжинська та ін. Широко відомі літературні обробки народних казок, зроблених Оленою Пчілкою (“Ворона і рак”, “Морозова кара”, “Казка про жадного чоловіка та про гадюку”, “Казочка про дідову рукавичку” та ін.), упорядковані й систематизовані народні пісні та вірші для дітей, сміховини, прислів’я і приказки.
Дитячі поезії Олени Пчілки розраховані переважно на дошкільнят. Героями їх часто постають тварини (“Замислений котик”, “Зайчатко й хлоп’ятко”, “Мудра кицька”, “Зайчик-Джигунчик”, “Котик-мурчик”). У доступній формі вірші знайомлять дітей із явищами природи (зміна пір року — “Весна-красна”, “Весняні квіти”, “Діброва смутная все листячко ронила”, “Як швидко літо проминуло”, “Змінилося все”), дитячими розвагами (“Снігова баба”, “З ґринджолятами”, “Сніговий дід”, “Дітвора”). Поезії сприяють формуванню в маленьких читачів високих моральних якостей характеру, поваги до людей, батьків, родини й роду.
Байки Олени Пчілки створені як за власними сюжетами, так і за мотивами творів світової літератури (“Найкращі діти”, “Снігир та Щиглик”, “Дрібненькі грушки”, “Миша-городянка і Миша-хуторянка”). Вони позначені особливою українською ментальністю, торкаються важливих морально-етичних та суспільно-політичних проблем. Своєрідною азбукою моральності для дітей є дитячі казки та оповідання письменниці (“Сосонка”, “Малий музика Моцарт”, “Хлопчик та ведмідь”, “Премудра приповість”).
Олена Пчілка віддала багато енергії й таланту справі виховання й освіти українських дітей, стверджуючи, що “діти — се наш дорогий скарб, се наша надія, се — молода Україна”.
Олена Пчілка відома не лише як автор віршів, оповідань, байок, публіцистичних виступів. Вона була визначним ученим-літературознавцем, етнографом, фольклористом. Їй належать такі праці, як “Українські колядки”, “Український народний орнамент”, “Українські народні легенди останнього часу”, “Українська гумористика”, “Очерки национальных типов в украинской народной словесности”.
Під час революції і громадянської війни Олена Пчілка жила в Гадячі. Тут вона організувала аматорський дитячий театр, писала п’єси для дітей, редагувала місцеву газету. Потім вона переїздить до Києва, де працює в етнографічній та літературно-історичній комісіях АН УРСР. У роки сталінських репресій Ольга Петрівна Косач зазнала переслідувань. Померла письменниця 4 жовтня 1930 року в Києві.
Питання для самоконтролю
У чому полягає особливість байок Олени Пчілки?
Який внесок зробила письменниця в розвиток етнографії, фольклористики, літературознавства?
Який журнал видавала Олена Пчілка? Яке значення він мав?
Література
Білинський О.В. Веселий шарварок (за дитячими творами Олени Пчілки) // Початк. шк. — 1993. — №10. — С. 61—62.
Дрофань Л.А. Світло добра і любові: (До 140-річчя з дня народження О. Пчілки) // Укр. мова і л-ра в шк. — 1989. — № 7. — С. 74—76.
Камінчук О. Олена Пчілка: аспекти творчої діяльності // Слово і час. — 1999. — №6. — С. 12—18.
Новаківська Л. Олена Пчілка і українські діти // Рідна шк. — 1998. — №11. — С. 8—9.
Пчілка О. Українським дітям. — К., 1882.
Сверстюк Є. Повернення Олени Пчілки // Укр. мова та л-ра. — 2000. — Верес. (ч. 35). — С. 4.
Хорунжий Ю. Горда жіноча душа: (Олена Пчілка) // Україна. — 1991. — №6. —С. 40—41.
Прочитайте й законспектуйте