Література

1. _{Коломієць В. Про освітньо-педагогічні погляди Тараса Шевченка // Дивослово. — 1996. — №3.}

2. _{Кониський О. Тарас Шевченко — Грушівський: Хроніка його життя. — К., 1991.}

3. _{Мазуркевич О. Педагогічні погляди Т.Г. Шевченка // Шевченківський словник у 2-х т., Т.2. — К., 1977.}

4. _{Мандрика М. Шевченко про освіту і виховання // Радянська школа. — 1984. — №3.}

5. _{Мовчун А. Т.Г. Шевченко і його твори в початковій школі // Початкова школа. — 1999. — №2,3.}

6. _{Сироженко В.П. Уроки невмирущого Кобзаря // Початкова школа. — 1990. — №2.}

7. _{Федченко П. Т.Г. Шевченко. — К., 1989.}

_{Прочитайте й законспектуйте}

Марко Вовчок

_(1833-1907)

_{Народилася Марія Олександрівна Вілінська 22 грудня 1833 року в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. З 1845 року майбутня письменниця виховувалася у приватному пансіоні в Харкові. Після його закінчення (1848) оселилася в Орлі у своєї тітки К.П. Мордовиної. У 1851 році письменниця виходить заміж за О. Марковича. Вони виїжджають в Україну і живуть у Чернігові (1851-1853), Києві (1853-1855) та Немирові (1855-1858). В Україні починається літературна діяльність Марії Вілінської. Наприкінці 1857 р. в Петербурзі вийшли у світ окремою збіркою “Народні оповідання” під псевдонімом Марко Вовчок.}

_{У січні 1859 р. письменниця переїздить до Петербурга, особисто знайомиться з Т. Шевченком. У 1859-1867 рр. і далі до 1878 року Марко Вовчок перебуває за кордоном (Німеччина, Швейцарія, Італія, Франція). Тут вона спілкувалася з багатьма відомими діячами української і світової культури, науки, освіти, суспільного руху — Д. Менделєєвим, О. Бородіним, І. Тургенєвим, О. Герценом та ін.}

_{Протягом 1871-1872 рр. Марко Вовчок редагувала журнал “Переводы лучших иностранных писателей” із спеціальним додатком для дітей “Детский отдых”. Одружившись (1875) із М. Лобачем-Жученком, Марко Вовчок 1878 року переїжджає з родиною на Північний Кавказ. Живе в Ставрополі, Новоросійську. 1906 року поселяється в Нальчику. 10 серпня 1907 року письменниця померла.}

_{У галузі дитячої літератури Марко Вовчок працювала з 1863 року. Вона підготувала посібник для початкової школи “Історія для дітей”, твори для дітей про історичне минуле (“Гайдамаки”, “Сава Чалий”, “Невільничка”, “Маруся”), ряд казок (“Кармелюк”, “Дев’ять братів і десята сестриця Галя”, “Ведмідь”, “Чортова пригода” та ін.).}

_{Казка “Дев’ять братів і десята сестриця Галя” побудована на поширеному в українському фольклорі баладному сюжеті про братів-розбійників. Ймовірно, що відправною точкою для Марка Вовчка послужила народна пісня “Жила вдова на Подолі”. Твір починається її словами: “Жила вдова на Подолі, та не мала щастя-долі…”.}

_{Композиційно казка поділяється на дві частини. Перша написана за мотивами наймитсько-бурлацьких пісень в реалістичному плані. У ній розповідається про гірку долю жінки-вдови і її дітей. Письменниця показує злиденне життя родини, в якій діти мріють швидше вирости, аби піти в найми і прогодувати сім’ю. Найбільше свою бідність і відчуженість діти відчувають серед барвистого безтурботного натовпу, на ярмарку. Одного разу брати присяглися зеленому гаю, як розбійники, про яких їм розповідала мати.}

_{Друга частина казки написана в романтичному плані. Тут письменниця використовує сюжет народної балади (на Галю і її чоловіка Михайла нападають розбійники, які виявилися рідними братами дівчини).}

_{Природа у творі відповідає внутрішньому стану героїв, їх душевним переживанням. Наприклад, перед убивством письменниця майстерно показує згущення барв: “Вечір наступав тихий та рожевий. І усе порожевіло: крем’янисті шпилі, грюкучий Дніпро унизу, далекий темний гай на верховинах гірних і прудко пролинувшая пташка понад Дніпром… Рожевий вечір розгорявсь та розгорявсь пломенистий, — потім почав темніти…”}

_{Головним джерелом повісті-казки “Кармелюк” стали фольклорні твори про відважного ватажка народних мас, які в 50-60 рр. ХІХ ст. користувалися великою популярністю. Готуючись до написання твору, письменниця звертається до чоловіка: “…зараз-таки, таки не гаючи часу анітрошки, пришли мені усе, що знаєш, що маєш про Кармелюка, усе — і де родився, якого року, як його звали, усе, усе чисто. Я тепер пишу повістку “Кармелюк” (нікому не кажи, для дітей)” [1,414].}

_{Твір перейнятий глибокою любов’ю до України: “Хто бував на Україні? Хто зна Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках і весною … весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть”.}

_{Кармелюк постає зі сторінок твору як сильна особистість, овіяна легендарною славою. Він — захисник знедолених, селянський месник. У романтично-захоплюючих тонах пись­менниця передає вроду, душевність і неймовірну силу героя: “Смільчака такого, такого красеня, такого розумниці, як цей хлопчик удався, пошукати на цілім широкім і великім світі та ще удень, при ясному сонцеві, та ще із свічею пломенистою”. Риси романтичної винятковості в образі Кармелюка органічно сполучаються з реалістичними елемен­тами. Селяни підтримують його в нерівній боротьбі, співчувають важкій долі.}

_{Семирічному сину Богдану Марко Вовчок присвятила казку “Невільничка”, що побудована на мотивах історичних пісень та дум XVI—XVIII ст. про героїчну боротьбу українського народу проти татаро-турецьких загарбників. Головний герой казки — мужній воїн, народний захисник Остап. Романтичний образ наділено рисами, притаманними фольклорним персонажам — фізична сила, відважність, любов до рідної землі.}

_{Під час перебування в Парижі Марко Вовчок входила до складу редколегії “Журналу виховання та розваги”, видавцем якого був відомий письменник, прогресивний діяч П’єр Жюль Етцель. Письменниця часто друкувалася там поряд з Жулем Верном, Емілем Еркманом. “У Франції Марко Вовчок пише українською мовою повість для дітей — “Мару­ся”. Тоді ж таки письменниця переклала “Марусю” російською мовою і надрукувала в 1871 р. в додатку “Для детского чтения” до журналу “Переводы лучших иностранных писателей”. У 1872 р. повість “Маруся” в переробці Етцеля була опублікована французькою мовою в “Журналі виховання та розваги” і вийшла окремим виданням. Твір швидко знайшов дорогу до юного читача. З позитивною рецензією на повість виступив Жуль Верн, її високо оцінив Тургенєв. Повість витримала багато видань і стала в минулому сторіччі одним із найпопулярніших дитячих творів художньої літератури у Франції. Французька академія наук присудила повісті премію, а Міністерство народної освіти Франції включило її до списку книг шкільних бібліотек. У 70—90-х роках повість “Маруся” була перекладена англійською, італійською та німецькою мовами” [2,80].}

_{У центрі твору — образ української дівчини-патріотки, що постає на тлі історичних подій 1668 р. — часу загострення виступів народних мас України проти соціального й національного гноблення. Історизм повісті умовний, у ньому переважає романтичний колорит. Письменниця створила яскравий образ дівчинки, яка в ім’я свободи народу виконала свій патріотичний обов’язок і загинула за рідну землю.}

_{Вагомий внесок М.О. Вілінської у дитячу літературу і як перекладача. Письменниця добре знала англійську, німецьку, італійську, чеську, польську та французьку мови і переклала російською мовою “Діти капітана Гранта”, “Тає­мни­чий острів”, “П’ятнадцятирічний капітан” Жуля Верна, “Прав­диві історії маленького обірванця” Д. Грінвуда, “Пригоди Ромена Кальбрі” Г. Мало, ряд творів В. Гюго, Ж. Масе та інших відомих авторів. У 80-х роках Марко Вовчок видавала журнал “Переводы лучших иностранных писателей”.}

_{Оригінальна творчість письменниці, її перекладацька й видавнича діяльність є значним кроком на шляху становлення й розвитку дитячої літератури в Україні.}

_{Питання для самоконтролю}

_{1. На конкретних прикладах розкрийте сутність різноаспектної діяльності Марка Вовчка в галузі дитячої літератури.}

_{2. Визначте особливості повістей-казок Марка Вовчка.}

_{3. Розкажіть про діяльність Марії Вілінської як дитячої письменниці, яку вона проводила у Франції.}

_{4. Який внесок Марка Вовчка як перекладача в розвиток дитячої літератури?}

_{5. Як педагогічні погляди письменниці позначилися на її художній спадщині?}

_{Література}

_{1. Вовчок Марко. Твори: В 6-ти т. — Х., 1956. — Т.6.}

_{2. Грицай М. Первоцвіт дитячої літератури: До 150-річчя від дня народження Марка Вовчка // Література. Діти. Час. — 1983. — Вип.8. — С.77—81.}

_{3. Грицай М.С. Марко Вовчок. Творчий шлях. — К., 1983.}

_{4. Мовчун А. Кобзарева доня — дітям: (Марко Вовчок і її твори у дитячому читанні) // Початкова школа. — 1999. — №10. — С. 49—52.}

_{5. Мовчун А. “Ясна зоря нашого письменства”: (Вивчення життєпису та творчості Марка Вовчка в 6-му класі) // Укр. л-ра загальноосвіт. шк. — 2000. — С. 24—32.}

_{6. Проценко І.М., Матрохін М.І. Освіта і виховання у творах Марка Вовчка: (До 150-річчя з дня народження) // Радянська школа. — 1983. — №12. — С. 75—79.}

_{7. Сагіна Ф. Вивчення творчості Марка Вовчка в школі. — К., 1971.}

_{8. Сиваченко М.Є. До теми: Марко Вовчок і народна казка // Сиваченко М.Є. Сторінки історії української літератури. — К., 1990. — С.43—75.}

_{Прочитайте й законспектуйте}