Висновки

_{.У найзагальнішому розумінні творчість визначається сьогодні як:}

_{1. побутова творчість, вихід за межі існуючої системи ;}

_{2. творчість як створення нових матеріальних і духовних цінностей;}

_{3. творчість як діяльність;}

_{4. творчість як продукт діяльності.}

_{Неоднозначність визначення – сутність природи творчості. Більшість визначень характеризують творчість як діяльність, а при використанні терміну "творчість" мається на увазі продукт. Отже, творчість розуміється як продукт, що вимагає визнання і з яким можна познайомитися в "картинній галереї".}

_{В основу розробки алгоритму творчого процесу повинні бути покладені деякі обов'язкові принципи.}

_{- збір необхідного масиву інформації;}

_{- диференціація масиву інформації;}

_{- визначення чинника особливості;}

_{- виявлення й формалізація структури творчого процесу;}

_{- забезпечення базовою інформацією;}

_{- наявність прикладів застосування.}

Тема 1.4. Роль педагога у формуванні творчої особистості дитини

_Зміст

_{1.Історичні корені проблеми професійної майстерності педагога.}

_{2.Портрет творчої особистості педагога.}

_{Ключові слова: творча особистість, учитель, педагог, педагогічні здібності, співтворчість, педагогічна майстерність.}

_{Цілі та завдання вивчення розділу}

_{Успішне вивчення розділу дозволяє добре орієнтуватися в наукових працях з означеної проблеми, усвідомити сутність понять «педагогічна майстерність», «компоненти педагогічної майстерності»,визначити риси творчої особистості педагога.}

_{Методичні рекомендації до вивчення розділу 1.4.}

_{У процесі опрацювання пункту 1запамятайте імена видатних сучасних педагогів. Назвіть роботи, присвячені проблемам педагогічної майстерності. Визначте елементи педагогічної майстерності. При вивченні другого питання спробуйте «намалювати» портрет творчого педагога. Яких принципів навчально-виховного процесу повинен дотримуватись творчий педагог у процесі педагогічної діяльності?}

1.Історичні корені проблеми педагогічної майстерності педагога

_{Прочитайте й законспектуйте}

_{Проблема професійної майстерності педагога має глибокі історичні й соціальні корені. Як надзвичайно важливу її розглядали ще античні мислителі – Арістотель, Квінтіліан, Платон, Ціцерон та інші. Не обійшли увагою її і середньовічні письменники, педагоги. Зокрема, І.Г.Песталоцці джерелом педагогічного мистецтва вважав гарячу любов до дітей, а здатність до набуття майстерності тим природним засобом, який дає змогу реалізувати цю любов.}

_{За твердженням А.Дістервега, вчитель для школи – те саме, що сонце для всесвіту. Проте вчителем-майстром, геніальним вихователем треба народитися. Завдання ж тих. хто займається підготовкою вчителів – виявити покликання, розбудити, розвинути здібності. Проблема педагогічної майстерності знайшла своє відображення і в працях видатних українських та російських мислителів, педагогів. С.Т.Шацький, А.С.Макаренко, М.П.Головін, К.П.Соколов. В.О.Сухомлинський приділяли особливу увагу творчому зростанню педагога – майстра своєї справи. Зокрема, В.О.Сухомлинський вважав, що головним предметом у школі має бути людинознавство, а основою майстерності вчителя – здатність розуміти дитячу душу.}

_{Велику роль відводив Л.М.Толстой педагогічним пошукам вчителя-новатора. Він тільки тоді перебуватиме на висоті свого становища, коли має змогу застосувати такі способи викладання, які повністю задовольняють дітей, збуджують їх інтерес до навчання, творчу активність. Крім того, вчитель повинен бути ще й дослідником, а школа – не лише місцем для навчання, а й лабораторією.}

_{"Нервом і душею" школи вважав учителя видатний теоретик, організатор і практик початкової освіти В.П.Вахтеров. "Школа є вищою художньою студією, – зазначав він, – і вчителю, як художнику, має бути надано свободу для творчості".}

_{Відомо, що майстерність завжди розкривається в ефективній діяльності. Її сутність — в особистості вчителя, в його позиції, здатності виявляти творчу ініціативу на ґрунті реалізації власної системи цінностей. Майстерність – вияв найвищої форми активності особистості педагога в професійній діяльності, активності, що ґрунтується на гуманізмі й розкривається в доцільному використанні методів і засобів педагогічної взаємодії у кожній конкретній ситуації навчання й виховання. І.А.Зязюн розглядає педагогічну майстерність як вияв педагогом свого "Я" у професії, як самореалізацію особистості вчителя в педагогічній діяльності, що забезпечує саморозвиток особистості учня. Елементами педагогічної майстерності в даному контексті визначення виступають:}

_{– гуманістична спрямованість діяльності вчителя;}

_{– професійна компетентність вчителя;}

_{– педагогічні здібності (забезпечують швидкість самовдосконалення);}

_{– педагогічна техніка.}

_{Усі складники педагогічної майстерності взаємопов'язані, їм властивий саморозвиток, самовдосконалення.}

_{Декларація нових цілей навчання в Національній доктрині розвитку освіти в XXI столітті спонукає вчителя до пошуку та реалізації педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі. Важливим засобом вирішення зазначеної проблеми є побудова на якісно новому рівні уроку, заняття як самостійної, цілісної, динамічної системи. Саме на такому уроці діяльність і педагога, і дітей набуває рис творчості. Але подібні характеристики суб'єктів навчально-виховного процесу виникають не спонтанно, а лише за умов докладання як вчителем, так і учнями відповідних вольових зусиль. Важлива функція вчителя, вихователя дитячого садка у такій педагогічній ситуації полягає у створенні можливостей виявити у дітей здібності, потреби в творчості. Професійне рішення зазначених завдань об'єктивно ставить і самого педагога в стан постійного творчого пошуку нових шляхів та засобів організації навчально-виховного процесу.}