- •Тема 1. Характеристика факторів, що формують споживні властивості, асортимент та якість іграшок.
- •1. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей та якість іграшок.
- •2. Класифікація та характеристика асортименту іграшок.
- •3. Характеристика показників споживних властивостей іграшок.
- •4. Гігієнічні вимоги до іграшок.
- •5. Загальні та спеціалізовані показники якості іграшок.
- •7. Товарознавча характеристика зразків іграшок.
- •Тема 2. Класифікація, характеристика асортименту та якості шкільно-письмових, канцелярських та офісних товарів.
- •1. Загальна класифікація шкільно-письмових, канцелярських та офісних товарів.
- •2. Класифікація, видовий асортимент та вимоги до якості шкільно-письмових товарів.
- •3. Класифікація, видовий асортимент та вимоги до якості приладдя для письма.
- •4.Класифікація мікрокалькуляторів за різними ознаками.
- •5. Класифікація, видовий асортимент та вимоги до якості канцелярського приладдя.
- •Класифікація офісної техніки.
- •Тема 3. Характеристика факторів, що формують споживні властивості, асортимент та якість паперу та картонну та виробів з них.
- •1. Вплив сировинних матеріалів і волокнистих напівфабрикатів на споживні властивості паперу і картону.
- •2.Формування споживних властивостей паперу та картону в процесі виробництва.
- •3.Характеристика споживних властивостей, показників якості паперу і картону та методів дослідження.
- •4.Характеристика асортименту паперу і картону.
- •5.Класифікація виробів з паперу і картону.
- •Тема 4. Класифікація, характеристика асортименту та оцінка якості музичних товарів.
- •1. Властивості звуку та їх використання в музичних інструментах.
- •2. Характеристика факторів, що формують споживні властивості музичних товарів.
- •3. Класифікація музичних товарів.
- •4. Класифікація та характеристика асортименту струнних музичних інструментів.
- •5. Товарознавча характеристика балалайки, скрипки, домри, піаніно, рояля, акордеона, баяна, флейти, саксофону.
- •6. Особливості звукоутворення різних груп музичних інструментів.
- •7. Вимоги та оцінка якості музичних інструментів на промисловому підприємстві та в торгівлі.
- •Тема 5. Класифікація, асортимент, технічні параметри побутових радіоелектронних товарів.
- •1.Класифікація побутових радіоелектронних товарів.
- •2. Загальні принципи радіопередачі та прийому.
- •3.Загальні принципи передачі сигналів телевізійного зображення.
- •4.Характеристика споживних властивостей побутової радіоелектронної апаратури.
- •5.Класифікація й технічні параметри телевізорів.
- •6.Класифікація й технічні параметри радіоприймальної апаратури.
- •7. Класифікація та технічні параметри апаратури для відтворення запису, записанного механічним та оптичним способом.
- •8.Класифікація та технічні параметри апаратури для відеозапису та відтворення звуку та зображення.
- •9. Класифікація й технічні параметри комбінованої апаратури.
- •10. Вимоги до якості побутової радіоелектронної апаратури.
- •Тема 6. Класифікація, конструктивні вузли та ассортимент
- •1. Фізико-хімічна сутність фотографічних процесів.
- •2. Класифікація та характеристика споживних властивостей світлочутливих матеріалів.
- •3. Характеристика конструктивних вузлів та їх вплив на властивості фотоапаратів.
- •4. Класифікація фотоапаратів за різними ознаками.
- •5. Основні принципи побудови та параметри цифрових фотоапаратів.
- •6. Класифікація фотокінотоварів.
- •7. Маркування фотоплівок.
- •8. Вимоги до якості фотокінотоварів.
- •9. Товарознавча характеристика зразків фотоапаратів
- •Тема 7. Класифікація, асортимент спортивних товарів.
- •1. Класифікація спортивних товарів.
- •2. Класифікація та видовий асортимент товарів для спортивних змагань та ігор.
- •3. Класифікація та видовий асортимент товарів для гімнастики, легкої і важкої атлетики.
- •4. Класифікація та видовий асортимент товарів для туризму, альпінізму і водного спорту.
- •5. Вимоги до якості спортивних товарів.
- •Тема 8. Транспортні засоби особистого користування
- •1. Класифікація та показники споживних властивостей велосипедів
- •2. Класифікація та показники споживних властивостей мототранспортних засобів
- •3.Контроль та оцінка якості велосипедів
- •4. Контроль та оцінка якості мототехніки
- •5. Класифікація та видовий асортимент прогулянкових суден
- •6. Показники властивостей та вимоги до якості прогулянкових суден підручник Ходикін а.І «Спортивні товари».
- •Тема 10. Електропобутові товари (підручник Михайлова в.І.)
- •1. Класифікація побутових електротехнічних товарів за різними ознаками
- •2. Безпечність електропобутових товарів
- •3. Класифікація побутових холодильників.
- •4. Характеристика холодоагентів для побутової техніки
- •5. Переваги та недоліки абсорбційних, термоелектричних та компресійних
- •6. Технічні параметри та вимоги до якості холодильників.
- •7. Класифікація пральних машин.
- •8. Вплив способу активації на властивості пральних машин (активаторні, барабанні пм)
- •9.Характеристика технічних параметрів та вимог до якості пральних машин
- •10.Класифікація прасок.
- •11. Технічні параметри та вимоги до якості прасок.
- •12. Класифікація, технічні параметри та вимоги до якості прибиральної техніки
- •13. Умовне позначення холодильників, пральних машин та прасок
- •14. Класифікація та видовий асортимент нагрівальних приладів
- •15. Класифікація та видовий асортимент приладів для переробки продуктів і приготування їжі
7. Класифікація пральних машин.
Згідно з ДСТУ 2721-94 вітчизняні пральні машини класифікуються:
за типом
ПМ - пральні машини без віджимання білизни;
ПМР - пральні машини з ручним віджиманням білизни;
ПМЦ - пральні машини з виконанням операцій прання і віджимання в одному баці шляхом поперемінного встановлення активатора або корзини центрифуги на вал привода;
ПМЦ-В - пральні машини із вкладною автономною центрифугою, яка входить до комплекту машини;
ПМС - прально-сушильні машини із сушінням виробів гарячим повітрям;
ГІМН - пральні машини напівавтоматичні, в яких оператор керує окремими процесами обробки білизни;
ПМА - пральні машини автоматичні, в яких керування процесами обробки білизни відбувається відповідно до заданої програми;
залежно від конструктивних особливостей
1) за номінальним навантаженням - 1,0...5,0 кг;
2) за кількістю баків - однобакові з баком і місткістю для зберігання мийного розчину, що сполучаються - Е; двобакові - Д; 3) за способом завантаження - з верхнім завантаженням, з фронтальним завантаженням - Ф; 4) за способом активації мийного розчину - з лопатевим диском (активатором) і барабанні - Б; 5) за способом керування - з електромеханічним управлінням, з електронним управлінням - Е; 6) за наявністю підігрівання - без підігрівання, з підігріванням -П. Якщо виробник розробляє машину, конструкція якої не схожа на типи машин, указаних у стандарті, то вона може мати інші позначення.
8. Вплив способу активації на властивості пральних машин (активаторні, барабанні пм)
9.Характеристика технічних параметрів та вимог до якості пральних машин
Вітчизняні пральні машини активаторного і барабанного Типів виробляють згідно з вимогами ГОСТ, а також технічних умов на конкретну модель, повинні відповідати зразку-еталону. Пральні машини працюють від однофазного змінного струму з номінальною напругою 220 В і номінальною частотою 50 Гц. Машини повинні зберігати роботоспроможність при відхиленні напруги електричної мережі на ±10% від номінального значення. Всі типи машин, крім типу ПМ, можуть бути обладнані насосами для виведення відпрацьованої рідини. Машини повинні мати реле часу або інший пристрій, який завдає час роботи виконуючого елемента (активатора, барабана, центрифуги). ДСТУ дозволяє виробляти машини типу ПМР без насоса, а машини типів ПМ і ПМР - без реле часу. З метою запобігання виливання мийного розчину з бака під час роботи машини всі типи машин, крім автоматичних, мають рівнемір або покажчик рівня заповнення бака номінальною кількістю води. Викидання мийного розчину з бака при закритій кришці під час роботи машини не дозволяється. Неметалеві поверхні (метали із склоемалевим покриттям) не повинні мати здутості, тріщин, відколів та інших механічних пошкоджень у місцях їх контакту з мийним розчином. З'єднання деталей і вузлів машин, які мають контакт з мийним розчином, повинні бути водонепроникними.
Після роботи пральної машини необхідно злити відпрацьовану рідину. Машини типу ПМА встановлюються стаціонарно, тобто з'єднання наливних і зливних шлангів з водопровідною мережею постійне; споживач може самостійно визначити місце встановлення машини на відстані до 1500 мм від кранів. Довжина наливного шланга має бути не меншою від 2000 мм, зливного - не меншою від 1500 мм. Особлива вимога висувається до поверхонь вузлів і елементів машин, які контактують з текстильними матеріалами - вони не повинні бути джерелом механічного пошкодження тканин.
Усі без винятку пральні машини під час роботи повинні бути стійкими; переміщення барабанних машин не повинно перебільшувати 10 см відносно положення їх у стані спокою. Коригований рівень звукової потужності визначається в технічних умовах на конкретну машину і повинен відповідати діючим вимогам. Залежно від типу машин ДСТУ установлює нормативи питомих витрат електроенергії і води. Для машин типу ПМ ці норми складають 0,04 кВт-год/кг і 30 (для барабанних), 108 л/кг (для машин з лопатевим диском) відповідно, а для автоматичних типу ПМА -відповідно 0,68 кВт-год/кг і 30 і 60 л/кг. Поряд з указаними основними технічними вимогами до пральних машин, які характеризують якість і зручність користування, існують вимоги щодо ряду пристроїв, які поліпшують комфортність. У табл. 8.5 наведений перелік таких пристроїв, які рекомендовані стандартом. Указані елементи комфортності не обмежують можливий комплекс, кількісний склад якого залежить від конкретної моделі та комплектації машин, виробника.