5. Переваги та недоліки абсорбційних, термоелектричних та компресійних

холодильників

Холодильні агрегати поділяються на: компресійні, абсорбційні та термоелектричні. Холодильні агрегати компресійних холодильників належать до агрегатів закритого типу. Компресійні холодильники найдешевші з розрахунку на 1 л охолоджуваного об'єму є найекономічніші в експлуатації. Це найпоширеніша і багатообразна група БХП. Переваги холодильників типа абсорбції є безшумність роботи, відсутність замочних вентилів і рухомих частин, що збільшує його довговічність. Проте в порівнянні з компресійними холодильниками абсорбція має ряд недоліків. Оскільки нагрівач постійно або циклічно вімкнений в електромережу, експлуатація електрохолодильника абсорбції обходиться дорожчим компресійного, такого, що вмикається в мережу періодично. Продуктивність холодильників абсорбції значно нижча компресійних, процес охолоджування і здобуття низької (мінусовою) температури в холодильниках абсорбції протікає значно повільніше і температура, що досягається, значно довша, ніж в компресійних холодильниках. Термоелектричні холодильники призначені для тимчасового зберігання продуктів (не більше 48 год). Переваги. Вони екологічно безпечні. Охолоджування камери холодильника відбувається при проходженні постійного електричного струму через термоелементи, що складаються з набору термоелектричних напівпровідникових пластин. Можливість роботи в режимі підігріву продуктів є основною перевагою термоелектричного холодильника перед абсорбцією і компресійним. Іншою перевагою є працездатність при будь-яких нахилах. Деякі моделі термоелектричних холодильників здатні працювати не тільки у вертикальному положенні, але і на бічній, і на задній стінці.

Недоліком термоелектричних холодильників є велика теплова інерційність: вони дуже поволі набирають температуру. Перед поїздкою продукти і напої рекомендується заздалегідь охолодити в побутовому холодильнику, або охолодити камеру термоелектричного холодильника за допомогою акумуляторів холоду. Застосовувати для охолоджування звичайний лід не слідує, оскільки тала вода викликатиме корозію металевих частин.

6. Технічні параметри та вимоги до якості холодильників.

Прилади повинні нормально функціонувати за умови відхилення напруги мережі не менш як на ± 10% номінального значення. Значення добового споживання електроенергії зазначаються у технічних умовах на конкретні моделі холодильних приладів.

Робота холодильних приладів не повинна супроводжуватись надмірним шумом або вібрацією. Після досягнення сталого режиму роботи холодильного приладу не повинно відбуватися осідання вологи на його зовнішніх поверхнях. У протилежному випадку це означає, що корпус приладу не має необхідного теплоізоляційного захисту, що обумовлює конденсацію вологи. Якщо холодильний прилад має камеру або відділення об'ємом понад 60 л, то в ньому має бути передбачена можливість відчинення дверей або кришки зсередини. Двері і кришки холодильників, а також їх елементи повинні витримувати не менше 100000 циклів відчинень і зачинень, а морозильників - не менше 10000 циклів. Ущільнювач дверей або кришки приладів у зачиненому стані повинен щільно прилягати до корпусу приладу по всьому периметру. Матеріали, які використовуються для внутрішніх елементів холодильної шафи, не повинні передавати запах або присмак продуктам харчування, а також забруднювати стичні з ними продукти та вносити отруйні речовини. Покриття всіх поверхонь повинні бути достатньо міцними, рівними, легко митися, мати стійкі до світла пофарбування і бути стійкими до дії вологи та харчових кислот. Полиці, корзини, посуд та інше аналогічне обладнання повинні мати достатню міцність до механічних навантажень. Після дії на них навантаження не повинно бути залишкових деформацій, які б перешкоджали виконанню ними свого функціонального призначення. Холодильні прилади, які мають відділення, марковані однією, двома та трьома зірочками, а також низькотемпературні і морозильні камери повинні забезпечувати можливість одержання харчового льоду, продуктивність одержання якого потрібно указувати в технічних умовах на конкретні моделі. Корисний об'єм визначається шляхом вимірювання обсягів простору, придатний для зберігання продуктів. Обсяг визначають вимірюванням границь між площинами за шириною, глибиною і висотою в кубічних дециметрах. У холодильних приладах повинні бути передбачені засоби для збирання талої води з випарників. Піддон, або резервуар для талої води, повинен мати відповідний об'єм; він має бути не меншим від об'єму, який визначається як добуток загальної площі (зовнішньої та внутрішньої поверхонь) випарника на 1 мм. Конструкція дренажної системи повинна забезпечувати її нормальну роботу, бути легко доступною для очищення від забруднення та одночасно перешкоджати проникненню повітря у відділення. Вимоги до надійності приладів, їх ремонтопридатності встановлюються в технічних умовах на конкретні моделі. В ТУ на конкретну модель також указуються складові частини, які входять до комплекту холодильного приладу та експлуатаційна документація, що додається до нього.

У настанові з експлуатації, яка має відповідати ГОСТ , указують:

1) загальний (брутто) та корисний об'єми;

2) граничні відхилення напруги мережі живлення;

3) споживання електроенергії за температури оточуючого середовища 25 °С;

4) сумарну площу полиць, корзин, посуду та аналогічного обладнання;

5) основні правила електробезпеки;

6) основні правила користування холодильним приладом, у тому числі рекомендації щодо встановлення, пуску, ввімкнення, а також технологічна інструкція щодо зберігання і заморожування продуктів.