Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
непрод.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
928.84 Кб
Скачать

3. Характеристика конструктивних вузлів та їх вплив на властивості фотоапаратів.

Головними конструктивними вузлами фотоапаратів є: корпус, об'єктив, затвор, видошукач, механізм наведення на різкість, механізм переміщення плівки, експонометричний пристрій та інші. Корпус являє собою світлонепроникну камеру, в якій монту­ються вузли і механізми фотоапарата і міститься світлочутливий матеріал. Фотографічний об'єктив - оптична систе­ма фотоапарата, скоригована для отрима­ння зображення об'єктів фотографування на фотографічному матеріалі. Конструктивно об'єктив - це система лінз, що розміщена в загальній оправі і призначена для проектування світлового зображення предметів на плоску поверхню. У сучасних об'єктивах може бути в середньому від 3 до 15 лінз. Діафрагма має в більшості випадків ірисову конструкцію, яка складається з декількох тонких металевих пластинок дугоподібної форми, які частково перекривають одна іншу. Головними оптичними характеристиками об'єктивів є: фокусна відстань, кутове поле об'єктива, світлосила, роздільна здатність. Фокусною відстанню називається відстань по оптичній осі від його оптичного центру до точки головного фокуса, чи фокальної площини. Фокусом оптичної системи називається точка на оптичній осі, в якій перетинаються промені, які пройшли через об'єктив паралельно оптичній осі. Чим більша фокусна відстань, тим більший масштаб зображення об'єкта. Кут поля зору об'єктива визначається величиною кута, в ін­тервалі якого отримують зображення необхідної якості. Цей кут у просторі предметів між двома позаосьовими променями, що прохо­дять через фотооб'єктив, обмежений діагоналлю кадрового вікна. Відносним отвором об'єктива називається відношення діаметра вхідної зіниці до задньої фокусної відстані системи. Величина, яка обернена до відносного отвору, називається діафрагмовим числом. Здатність об'єктива забезпечувати повну освітленість зобра­ження у фокальній площині при визначеній яскравості об'єкта визначає його світлосилу. Причому, чим більший діаметр об'єктива за однієї й тієї ж фокусної відстані об'єктива, тим більша його світлосила. Роздільна здатність об'єктива характеризує його здатність відтворювати дрібні деталі зображень. Чисельно вона виражається кількістю штрихів, які розрізняються на 1 мм зображення спеціальної таблиці. Глибина різкості - це здатність об'єктива чітко зображати об'єкти, які розташовано на різній відстані від об'єкта зйомки. Глибина різкості залежить від діаметра діючого отвору об'єктива і фокусної відстані. Фотографічний затвор - це пристрій фотоапарата, що дає змогу забезпечити потрібну тривалість дії світлового проміння на фотографічний матеріал. Це один з головних вузлів фотоапаратів, призначений для того, щоб пропустити на фотоплівку промені, які проходять через об'єктив протягом певного проміжку часу, що називається часом експонування або витримкою. Класифікація фотозатворів здійснюється за різними ознаками. За місцем розташування світлових заслінок фототовари поділяються на: апертурні та фокальні. За конструкцією світлових заслінок на: дискові, пелюсткові, ламельні, шторкові та ін. Апертурний фотозатвор - це затвор, робочий елемент якого розташований всередині (міжлінзовий) чи безпосередньо біля (залінзовий) фотооб'єктива їх також називають центральними, тому що їх світловий отвір відчиняється від центру до периферії, а закривається навпаки. Перевагами апертурних затворів є механічна міцність, рівномірне освітлення поля кадру, стійка робота при понижених температурах, можливість застосування автоматики і використання ламп-спалаху при будь-яких витримках. Недоліками цих фотозатворів є: складність здійснення дуже коротких витримок (коротших 1/500 с) і використання замінних об'єктивів. Ці недоліки усувають в конструкціях позалінзових затворів і затворів-діафрагм. Фокальний фотозатвор - це затвор, робочий елемент якого розташований поблизу фокальної площини фотооб'єктива. Серед фокальних фотозатворів найбільш поширені шторкові та ламельні фотозатвори. Автоспуски призначені для здійснення автоматичного спуску фотозатвора із затримкою на 9-15 с після включення автоспуску. За конструктивними особливостями видошукачі поділяють на рамкові й оптичні. Оптичні видошукачі бувають телескопічними і дзеркальними. Майже всі видошукачі дають розбіжності меж видимого у видошукачі зображення із зображенням, одержаним на знімку. Це тому, що оптична вісь видошукачів не збігається з оптич­ною віссю об'єктива. Таку розбіжність називають паралаксом. Винятком є видошукачі, в яких для визначення меж кадру використовують об'єктив фотоапаратів (фотоапарати з дзеркальними видошукачами). Синхроконтакт забезпечує вмикання лампи-спалаху син­хронно з роботою світлових заслінок: максимум світлової енергії лампи повинен припадати на момент повного відкривання діючого отвору в центральних затворах і кадрового вікна у фокальних фото-затворах. Видошукач - це пристрій фотоапарата, що направляє його оптичну систему на об'єкт фотографування, спостерігає за ним у просторі та взначає координати його положення в кадрі. Рамкові видошукачі складаються з двох рамок: великої і малої, закріплених на деякій відстані одна від другої. їх використовують у найпростіших фотоапаратах. Телескопічні видошукачі являють собою оптичну систему, яка складається із двох лінз (передньої розсіювальної і задньої збираль­ної), розміщених на деякій відстані одна від другої. Телескопічні видошукачі відображають помітно зменшене, але чітке й пряме зображення, яке розташоване на рівні очей. Дзеркальні видошукачі складаються з об'єктива, розташованого у вертикальній площині та дзеркала, встановленого під кутом 45° до оптичної осі об'єктива і лінзи. Дзеркальні видошукачі в однооб'єктивних фотоапаратах є най­більш досконалими. Дзеркальні однооб'єктивні видошукачі бувають з шахтою і з пентапризмою. Механізм наведення на різкість - це пристрій для отримання сфокусованого зображення об'єкта на світлочутливому матеріалів. Цей механізм дозволяє здійснювати переміщення фотооб'єктива вздовж своєї осі. Для контролю за наведенням на різкість використо­вують різні пристосування: шкалу відстані, символи, матове скло, далекомір. Шкала відстаней наноситься на оправу об'єктива і містить числові значення відстаней до об'єкта зйомки у метрах. Закінчується шкала знаком нескінченності. Наведення на різкість за шкалою відстаней здійснюється визначенням відстані до об'єкта зйомки і встановленням цієї відстані на шкалі. Наведення на різкість за допомогою символів - на метражну шкалу наносять символи (портрет, пейзаж, групу людей та ін.). Такі символи відповідають відстаням, які використовують при фотографуванні цих об'єктів. Наведення на різкість за допомогою матового скла застосову­ється у дзеркальних видошукачах. Правильність вста­новлення об'єктива перевіряють за різкістю зображення на матовому склі. Якість наведення залежить від чіткості зображення і гостроти зору. Наведення на різкість за допомогою далекоміра використо­вують у дальномірних фотоапаратах. Далекоміри пов'язані механічно з об'єктивом. Найбільш поширені далекоміри з відхиляючою призмою. Сучасні фотоапарати з метою зручності користування мають далекоміри, які суміщені з видошукачами (телескопічними) в одному окулярі. На сьогодні більшість фотоапаратів, виготовлених в розвинутих зарубіжних країнах, комплектуються автоматичними системами наведення на різкість. Вони вважаються найзручнішими у користу­ванні.