- •Тема 1. Характеристика факторів, що формують споживні властивості, асортимент та якість іграшок.
- •1. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей та якість іграшок.
- •2. Класифікація та характеристика асортименту іграшок.
- •3. Характеристика показників споживних властивостей іграшок.
- •4. Гігієнічні вимоги до іграшок.
- •5. Загальні та спеціалізовані показники якості іграшок.
- •7. Товарознавча характеристика зразків іграшок.
- •Тема 2. Класифікація, характеристика асортименту та якості шкільно-письмових, канцелярських та офісних товарів.
- •1. Загальна класифікація шкільно-письмових, канцелярських та офісних товарів.
- •2. Класифікація, видовий асортимент та вимоги до якості шкільно-письмових товарів.
- •3. Класифікація, видовий асортимент та вимоги до якості приладдя для письма.
- •4.Класифікація мікрокалькуляторів за різними ознаками.
- •5. Класифікація, видовий асортимент та вимоги до якості канцелярського приладдя.
- •Класифікація офісної техніки.
- •Тема 3. Характеристика факторів, що формують споживні властивості, асортимент та якість паперу та картонну та виробів з них.
- •1. Вплив сировинних матеріалів і волокнистих напівфабрикатів на споживні властивості паперу і картону.
- •2.Формування споживних властивостей паперу та картону в процесі виробництва.
- •3.Характеристика споживних властивостей, показників якості паперу і картону та методів дослідження.
- •4.Характеристика асортименту паперу і картону.
- •5.Класифікація виробів з паперу і картону.
- •Тема 4. Класифікація, характеристика асортименту та оцінка якості музичних товарів.
- •1. Властивості звуку та їх використання в музичних інструментах.
- •2. Характеристика факторів, що формують споживні властивості музичних товарів.
- •3. Класифікація музичних товарів.
- •4. Класифікація та характеристика асортименту струнних музичних інструментів.
- •5. Товарознавча характеристика балалайки, скрипки, домри, піаніно, рояля, акордеона, баяна, флейти, саксофону.
- •6. Особливості звукоутворення різних груп музичних інструментів.
- •7. Вимоги та оцінка якості музичних інструментів на промисловому підприємстві та в торгівлі.
- •Тема 5. Класифікація, асортимент, технічні параметри побутових радіоелектронних товарів.
- •1.Класифікація побутових радіоелектронних товарів.
- •2. Загальні принципи радіопередачі та прийому.
- •3.Загальні принципи передачі сигналів телевізійного зображення.
- •4.Характеристика споживних властивостей побутової радіоелектронної апаратури.
- •5.Класифікація й технічні параметри телевізорів.
- •6.Класифікація й технічні параметри радіоприймальної апаратури.
- •7. Класифікація та технічні параметри апаратури для відтворення запису, записанного механічним та оптичним способом.
- •8.Класифікація та технічні параметри апаратури для відеозапису та відтворення звуку та зображення.
- •9. Класифікація й технічні параметри комбінованої апаратури.
- •10. Вимоги до якості побутової радіоелектронної апаратури.
- •Тема 6. Класифікація, конструктивні вузли та ассортимент
- •1. Фізико-хімічна сутність фотографічних процесів.
- •2. Класифікація та характеристика споживних властивостей світлочутливих матеріалів.
- •3. Характеристика конструктивних вузлів та їх вплив на властивості фотоапаратів.
- •4. Класифікація фотоапаратів за різними ознаками.
- •5. Основні принципи побудови та параметри цифрових фотоапаратів.
- •6. Класифікація фотокінотоварів.
- •7. Маркування фотоплівок.
- •8. Вимоги до якості фотокінотоварів.
- •9. Товарознавча характеристика зразків фотоапаратів
- •Тема 7. Класифікація, асортимент спортивних товарів.
- •1. Класифікація спортивних товарів.
- •2. Класифікація та видовий асортимент товарів для спортивних змагань та ігор.
- •3. Класифікація та видовий асортимент товарів для гімнастики, легкої і важкої атлетики.
- •4. Класифікація та видовий асортимент товарів для туризму, альпінізму і водного спорту.
- •5. Вимоги до якості спортивних товарів.
- •Тема 8. Транспортні засоби особистого користування
- •1. Класифікація та показники споживних властивостей велосипедів
- •2. Класифікація та показники споживних властивостей мототранспортних засобів
- •3.Контроль та оцінка якості велосипедів
- •4. Контроль та оцінка якості мототехніки
- •5. Класифікація та видовий асортимент прогулянкових суден
- •6. Показники властивостей та вимоги до якості прогулянкових суден підручник Ходикін а.І «Спортивні товари».
- •Тема 10. Електропобутові товари (підручник Михайлова в.І.)
- •1. Класифікація побутових електротехнічних товарів за різними ознаками
- •2. Безпечність електропобутових товарів
- •3. Класифікація побутових холодильників.
- •4. Характеристика холодоагентів для побутової техніки
- •5. Переваги та недоліки абсорбційних, термоелектричних та компресійних
- •6. Технічні параметри та вимоги до якості холодильників.
- •7. Класифікація пральних машин.
- •8. Вплив способу активації на властивості пральних машин (активаторні, барабанні пм)
- •9.Характеристика технічних параметрів та вимог до якості пральних машин
- •10.Класифікація прасок.
- •11. Технічні параметри та вимоги до якості прасок.
- •12. Класифікація, технічні параметри та вимоги до якості прибиральної техніки
- •13. Умовне позначення холодильників, пральних машин та прасок
- •14. Класифікація та видовий асортимент нагрівальних приладів
- •15. Класифікація та видовий асортимент приладів для переробки продуктів і приготування їжі
2. Загальні принципи радіопередачі та прийому.
Радіомовлення - це передача звукових програм для одночасного прийому їх значною кількістю слухачів. Для передачі звукової інформації на значні відстані використовують електромагнітні коливання, які мають визначені амплітуду, період і частоту. Амплітуда коливань - це найбільший їх розмах, максимальне значення. Період коливань - це інтервал, протягом якого здійснюється одне повне коливання. Частота коливань - це кількість коливань за одну секунду. Частота звукових коливань, які сприймаються нормальним людським вухом, становить діапазон від 16 до 20000 Гц. Кожне джерело звуків має свою смугу частот. Радіопередача - це процес послідовного перетворення звукових коливань в механічні, електричні, електромагнітні та випромінювання останніх у простір. Процес радіопередачі починається із перетворення звукових коливань за допомогою мікрофона спочатку в механічні коливання мембрани, а потім в електричні коливання звукових частот. Мікрофон виробляє електричний струм низької частоти (НЧ), який відповідає частоті звукових коливань. Електричні низькі (звукові) частоти з великими труднощами можна передати на значні відстані. А тому на практиці прийнято вважати, що радіозв'язок за допомогою коливань низьких частот неможливий. Для цієї мети генератор виробляє електричні коливання високої частоти. При цьому струми низької частоти від мікрофона, після їх підсилення, за допомогою мікрофонного підсилювача, надходять в модулятор. Туди ж надходять і струми високої частоти, які виробляє генератор. Вироблену генератором високу частоту називають несучою для кожної радіостанції вона суворо визначена і призначена для доставки до місця прийому корисних, вироблених мікрофоном, коливань. У модуляторі відбувається накладання низькочастотних коливань на високі коливання. У результаті амплітуда і частота коливань змінюється згідно з передавальним сигналом. Цей процес називається модуляцією. А одержані таким чином коливання називають модульованими, які надходять до антени, де перетворюються в електромагнітні коливання і випромінюються у простір. У радіомовленні і телебаченні використовують три способи модуляції: амплітудну (АМ), частотну (ЧМ) і полярну (ПМ). При амплітудній модуляції струми високої частоти під дією сигналу низької частоти змінюють амплітуду згідно з сигналом, що передається. Використовується амплітудна модуляція при радіомовленні на довгих (ДХ), середніх (СХ) і коротких (КХ) хвилях, а також для передачі телевізійного зображення. При частотній модуляції відбувається зміна частоти високочастотних коливань під впливом низькочастотних. Амплітуда несучої частоти залишається постійною протягом усього часу модуляції. Частотна модуляція має деякі переваги порівняно з амплітудною. Вплив перешкод значною мірою зменшується при використанні частотної модуляції, оскільки індустріальні та атмосферні перешкоди впливають на амплітуду сигналу, що приймається. Завдяки цьому значно покращується якість прийому і відповідно значно підвищується чутливість приймача. Частотну модуляцію використовують для радіопередачі в ультракороткохвильовому діапазоні (УКХ) та для передачі звукового супроводження телевізійних програм.
Розглянуті способи модуляції (ЧМ і АМ) використовують для передачі монофонічних програм, тобто тоді, коли при його відтворенні в місці прийому звук здається таким, який начебто виходить із однієї точки. А тому в монофонічному звучанні неможливо визначити, як розміщені в просторі джерела звука по відношенню один до іншого. Все більшого поширення нині набуває стереофонічне радіомовлення. За його допомогою отримують ефект об'ємності. Звучання при цьому значно наближається до природного.
Для досягнення стереоефекту використовують два самостійних звукових канали: П - правий, Л - лівий. Це означає, що слухач, який знаходиться перед гучномовцями на однаковій відстані від лівого і правого почує різні звуки (за висотою, тембром і гучністю) із різних гучномовців (або акустичних систем). Складається враження просторового розташування джерел звуків. Складність стереофонічної радіопередачі полягає в тому, що інформація із двох звукових каналів повинна бути передана одним радіоканалом.
Вирішують цю проблему за допомогою полярної модуляції (ПМ). Форма і склад одержаних у цьому випадку коливань, є складними. Але сам принцип полярної модуляції полягає в наступному. Спочатку сигналами звукової частоти, що надходять із лівого та правого мікрофонів, модулюють за амплітудою піднесучу (допоміжну) частоту, яку виробляє спеціальний генератор. Ця частота в системі стереофонічного радіомовлення дорівнює 31,25 кГц. При цьому плюсові амплітуди піднесучої частоти модулюються звуковою частотою лівого мікрофона, мінусові -правого. Потім полярно-модульована піднесуча частота модулює несучу звичайним способом за частотою. Одержані таким методом коливання складної форми надходять на антену. Полярною модуляцією вона називається тому, що ця модуляція піднесучої частоти проходить окремо для плюсових і мінусових амплітуд ніби за полюсами.