Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
непрод.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
928.84 Кб
Скачать

Тема 4. Класифікація, характеристика асортименту та оцінка якості музичних товарів.

1. Властивості звуку та їх використання в музичних інструментах.

Звук - це коливання матеріального середовища (струни, пластинки, повітряного стовпа, мембрани), яке розповсюджується у вигляді хвиль від джерела збудження у всіх напрямах. Звуки розрізняються числом коливань за одиницю часу, яке називають частотою коливань. Людина сприймає тільки ті звуки, частота яких від 16 до 20000 Гц. За характером коливань звуки поділяють на прості (шуми) і музичні. Музичні звуки утворюються у тому випадку, коли звучне тіло здійснює строго періодичні (гармонійні) коливання. Музичним діапазоном звуків прийнято вважати частоту від 16 до 4500 Гц. Основними властивостями музичних звуків є висота, гучність і тембр. Висота звука - це якісна характеристика звука, яка залежить від частоти коливань матеріального середовища. Чим частіші ці коли­вання, тим вищий звук, і навпаки. Гучність звука - це суб'єктивне відчуття сили звука. Гучність залежить від амплітуди коливань звучного тіла. Чим ширша амплі­туда коливань, тим голосніший звук. Для збільшення інтенсивності звучання часто використовують резонатори, що коливаються і цію ж частотою, що і основне тіло звучання. Таким резонатором у щипкових і смичкових інструментах є верхня частина корпуса дека. Струпи в інструментах закріплюють так, щоб їх коливання передалися деці. Оскільки маса деки значна і більша за масу струни, то вона приводить в рух і велику масу повітря і цим забезпечує і велику і учпість звучання. Істотне значення для досягнення необхідної якості звучання інструмента має вибір матеріалу для деки, її конструкція, форма, спосіб закріплення в інструменті та зв'язок зі струнами. Деки повинні бути добре підібрані до корпусів і міцно скріплені з ними, щоб уникнути втрат енергії і ослаблення сили звучання. Динамічна шкала гучності, яка складається з 8 ступенів, починаючи від найслабкішої (ррр - піано піанісімо -надмірно тихо) до найбільш сильної (fff- форте фортісімо - надмірно гучно). Тембр звука - це характерне забарвлення звука, завдяки якому можна розрізняти звучання різних інструментів. Утворення тембру інструментів пов'язане з тим, що в них крім коливання вібруючого тіла, що визначає основний тон, чути й інші часткові тони - обертони, що надають характерного забарвлення звука. Обертони виникають при коливанні різних частин музичних інструментів, що збуджуються коливаннями основного вібруючого тіла. На склад обертонів істотно впливають властивості матеріалів, що використовуються, форма, розмір і конструкція музичного інструмента. Для характеристики тембру використовувують терміни: "глибокий", "світлий", "різкий", "м'який", "дзвінкий" та ін.

Всі звуки, від найнижчого до найвищого, становлять музичний діапазон звуків. Повний діапазон включає 88 ступенів звуків, з них періодично повторюються 7 ступенів, які мають назви: до, ре, мі, фа, ,ти,, ля, сі. Кожний восьмий звук утворюється від подвійної мш.кості коливань порівняно з першим звуком і називається октавним. У октаві сім основних і п'ять додаткових звуків, а весь звукоряд поділяється на сім повних і дві неповних октави. У порядку підвищення висоти звука октави мають такі назви: субконтроктава (неповна), контроктава, велика октава, мала, перша, друга, третя, четверта, п'ята (неповна). Звуки розташовані по висоті в поступово висхідному або низхідному порядку, утво­рюючи звукоряд. Музичний звукоряд, що включає основні та додат­кові звуки, називається хроматичним, а що включає тільки основні звуки - діатонічним. Музичні інструменти, побудовані за принципом діатонічного звукоряду, за своєю конструкцією є найбільш простими (наприклад, гармонь) і мають обмежені можливості виконання музичних творів. Будь-який музичний інструмент характеризується ладом тобто системою звуків, що знаходяться в певному співвідношенні по висоті і частоті. Він визначається інтервалами між двома сусідніми звуками в октаві. Найменша відстань між двома сусідніми звуками називається напівтоном. Два напівтони утворюють тон. Якщо є два тони однакової частоти, то кажуть, що вони звучать в унісон. Інтервали мають назви, які визначають кількість напівтонів у октаві. Наприклад, інтервал терція має чотири звукових проміжки у напівтонах від ноти до до ноти мі, а інтервал квінта сім напівтонів від ноти до до ноти соль і т.д. Під час настроювання музичних інструментів використовують в основному інтервали унісон, терцію, кварту і квінту. Всього інтервалів, що утворюються у межах октави, є вісім - прима, секунда, терція, кварта, квінта, секста, септима, октава.