4. Вирішення задачі за допомогою лінійок

Для вирішення задачі наведення методом прямого зближення за допомогою лінійок необхідно:

з точки місцезнаходження повітряної цілі В провести напрямок її польоту (мал.2).

2) змістити точку В на величину в напрямку, зворотному польоту повітряної цілі, одержати точку В'.

3) вибрати лінійку швидкості польоту повітряної цілі і прикласти її нулем шкали до точки В'.

4) вибрати лінійку швидкості польоту винищувача і прикласти її нулем шкали до точки місцезнаходження винищувача (точка А).

Мал.2. вирішення задачі наведення методом прямого зближення за допомогою лінійок.

5) додати лінійці швидкості винищувача (повертаючи її в навколо точки А) таке положення, щоб у точці перетинання шкал лінійок збіглися розподіли з однакової оцифровкою. У місці перетинання лінійок одержимо точку С (положення повітряної цілі під час зближення з нею винищувача).

6) положення винищувача (точку К) у цей момент знайдемо відклавши від точки С відстань у напрямку точки А.

7) відрахувати по лінійці винищувача час польоту до точки К и вимірити транспортиром курс польоту ( ).

5. Окомірне вирішення задачі наведення

Окомірне вирішення задачі наведення винищувачів на повітряні цілі з розрахунком у розумі даним методом у принципі таке ж, як і при наведенні методом паралельного зближення. Тільки необхідно враховувати, що курсовий кут повітряної цілі в процесі наведення зменшується, а постійним залишається курсовий кут точки, яка знаходиться позад повітряної цілі на відстані .

На великій дальності між винищувачем і повітряною ціллю штурман наведення командами на доверти домагається, щоб лінія пеленга на екрані ИКО або планшеті переміщалася паралельно самої собі.

Зі зменшенням же дальності до (1,5-2) d необхідно плавно довернути винищувач на повітряну ціль на невеликий кут з таким розрахунком, щоб на дальності повітряна ціль виявилася строго попереду винищувача.

При вирішенні задачі наведення кожним з вищевказаних способів необхідно позначки винищувача і повітряної цілі привести до одного моменту часу.

6. Підсумкова оцінка методу

Траєкторія польоту винищувача при наведенні його на повітряну ціль методом прямого зближення є прямої. Зустріч винищувача з повітряною ціллю відбувається в найкоротший час. Прямолінійність траєкторії обумовлює постійність курсу, відсутність кренів, а значить і простоту роботи льотчика в процесі наведення.

У багатьох випадках даний метод дозволяє здійснювати наведення на повітряні цілі, швидкість яких перевищує швидкість винищувача.

При наведенні цим методом створюється умови безпеки від зіткнення літаків, тому що винищувач проходить позад повітряної цілі на визначеної відстані.

Маневрування повітряної цілі виявляється ще менший вплив, чим при наведенні методом паралельного зближення.

Вихід винищувача на повітряну ціль може відбутися з будь-якого напрямку, тому що вивести винищувач на повітряну ціль з визначеного, наперед заданого напрямку неможливо. Тому метод застосовується лише в тих випадках, коли винищувач виявився в задній півсфері повітряної цілі або був туди виведений навмисно. Для наведення винищувачів, озброєних усеракурсною зброєю, цей метод є основним.

Як і метод паралельного зближення, метод прямого зближення вимагає виміру координат повітряної цілі та винищувача і параметрів їхнього руху.