2. Вирішення задачі за допомогою лінійок

Для рішення задач за допомогою лінійок необхідно мати дві лінійки: лінійку повітряної цілі і лінійку винищувача. Шкали лінійок можуть бути розбиті на хвилинні відрізки або пропорційні відрізки.

Лінійки першого типу називаються масштабно-часовими і виготовляються наступним чином.

Необхідно задатись швидкістю (винищувача або повітряної цілі) і розрахувати шлях, який проходить літак за одну хвилину. Наприклад, при швидкості 900 км/г шлях, що проходиться за одну хвилину, дорівнює 15 км. Якщо масштаб карти планшету 1:1000000 , то хвилинний відрізок дорівнює 1,5 см. На лінійці наносяться поділки через 1,5 см і цифруються в хвилинах часу : 1,2,3 хв. і т.д.

Лінійки другого типу називаються лінійками пропорційних відрізків.

Шкала їх розбита на відрізки, що відповідають відношенню швидкостей польоту n = 1/m = Vц/Vи. При цьому лінійкою винищувача служить одна і та ж лінійка, ціна поділки якої , відповідає , наприклад, 10км. у масштабі карти і відношенню n = 10. Ціна поділки шкали лінійки повітряної цілі відповідає відношенню (наприклад :8 км при n = 0,8).

В процесі наведення велике розповсюдження одержали лінійки пропорційних відрізків, так як їх необхідно мати всього декілька штук : одну з числом n =1, другі з різними числами n, а масштабно-часових лінійок необхідно мати по дві для кожного значення швидкості польоту. Крім того, лінійки пропорційних відрізків можуть бути використані на планшетах з картами різного масштабу. Для швидкого визначення числа n при виборі лінійок можна скористуватися графіком, показаним на мал. 3.

Мал.3. Графік для визначення числа n.

Порядок вирішення задач за допомогою лінійок складається з наступного :(мал.4)

Мал.4. Вирішення задачі наведення методом паралельного зближення за допомогою лінійок .

1. Від точки місцезнаходження повітряної цілі В прокладемо напрямок її польоту;

2. Вибрати лінійку швидкості повітряної цілі і приложити її нулем шкали до позначки повітряною цілі по напрямку її польоту ;

3. Вибрати лінійку винищувача і положити її нулем шкали до позначки винищувача А ;

4. Повертати лінійку винищувача навколо точки А так, щоб в точці перехрещення шкал обох лінійок співпали поділки з однаковою оцифровкою. Точка збігу являється точкою зустрічі С;

5. По положенню лінійки винищувача виміряти курс його польоту в точку зустрічі С;

6. Час польоту до точки зустрічі відраховувати безпосередньо на лінійці хвилинних відрізків або розраховувати по довжині шляху і швидкості цілі.

3. Окомірне вирішення задачі наведення

Окомірний спосіб вирішення задач наведення методом паралельного зближення заключається в використанні принципу постійності курсових кутів в процесі зближення винищувача з повітряною ціллю. Спочатку винищувачу задається примірний курс польоту і визначається примірна точка зустрічі. Потім, якщо курсовий кут повітряної цілі зростає, тобто винищувач обганяє повітряну ціль, то його довертають на повітряну ціль, так як показано на (мал. 5). Якщо курсовий кут повітряної цілі зменшується, тобто винищувач відстає від повітряної цілі, то винищувач відвертають від повітряної цілі (мал. 6) до тих пір , поки курсовий кут не буде зберігатися постійним.

Так підбирається курс винищувача. Точка зустрічі буде знаходитись в перехресті ліній шляху літаків.

Мал.5. Окомірне рішення задачі наведення методом паралельного зближення з доворотом винищувача на повітряну ціль.

Мал.6. Окомірне вирішення задачі наведення методом паралельного зближення з відворотом винищувача від повітряної цілі.

При вирішенні задачі наведення будь-яким способом необхідно позначки винищувача і повітряної цілі привести до єдиного моменту часу, особливо якщо напрямок польоту винищувача значно відрізняється від необхідного (мал.7). В цьому випадку треба урахувати час, на протязі якого буде вирішена задача, передана і виконана команда. Для цього треба намітить точки , в яких будуть винищувач і повітряна ціль через цей час (А₁ і В₁) і вирішити задачу для точок , так як вирішення для початкових точок (А₀ і В₀) виявиться неможливим.

Мал.7. Приведення позначок винищувача і повітряної цілі до одного моменту часу.

Приклад рішення

Варіант 1.

Вирішити задачу наведення методом "Паралельне зближення", якщо пеленг цілі 30, дальність до цілі 120км, курсовий кут винищувача -80, Vи = 1100 км\г Vц = 900 км\г

Питання: _ц - ?, _и - ?, t - ?, S_ц - ?, S_и - ?.

Р і ш е н н я :

1. = - 0,82 sіn(-80)= (-0,82)(-0,98) = 0,81

_ц = 54

2. _и = П_ц+ _ц = 30 + 54 = 84

3.

4. S_ц = V_ц t = 15  9 = 135 км

S_и = V_и  t = 18,3  9 = 165 км

Відповідь: ц = 54; и =84; t = 9 хв.; Sц = 135 км; Sи = 165 км

Варіант 2.

Рішити задачу наведення методом "Паралельне зближення", якщо пеленг цілі 280, дальність до цілі 190 км, курсовий кут винищувача 40, Vц = 1600 км\г,

Vи = 2000 км\г.

Питання: _ц - ?, _и - ?, t - ?, S_ц - ?, S_и - ?.

Р і ш е н н я :

1. = (-0,8)  0,64 = -0,52

_ц = -31

2. _и = П_ц+ _ц = 280 + (-31) = 249

3.

4. S_ц = V_ц  t = 26  4 = 104 км

S_и = V_и  t = 33  4 = 132 км

Відповідь: ц = -31; и =249; t = 4 хв.; Sц = 104 км; Sи = 132 км

Додаток № 2.

Перелік питань щодо контролю готовності навчаємих до занять

1. Сутність методу, аналітичне вирішення задачі наведення.

2. Способи практичного вирішення задачі наведення та їхня коротка характеристика.

3. Можливість наведення на повітряну ціль, яка перевершує винищувач по швидкості.

4. Області можливих зближень.

5. Побудова траєкторії винищувача методом "Пряме зближення".

ІІІ. ОЦІНКА МЕТОДУ

Траєкторія польоту винищувача при наведенні його на повітряну ціль методом паралельного зближення являється прямою. Тому зустріч винищувача з повітряною ціллю відбувається в короткий час. Прямолінійність траєкторії обґрунтовується постійним курсом, відсутністю кренів, тобто є простим з точки зору роботи льотчика в процесі наведення. Під час зближення повітряна ціль знаходиться під постійним курсовим кутом відносно винищувача, в зв'язку з чим пошук її винищувачем може бути ціленаправленим .

Якщо повітряна ціль виконує маневр, то для відповідного маневру потрібні перевантаження винищувача не перевищують перевантажень, з якими маневрує повітряна ціль. Зміщення ж точки зустрічі при цьому буде відносно незначним, якщо зближення відбувається на зустрічних курсах.

Метод паралельного зближення застосовується в випадках , якщо швидкість повітряної цілі перевищує швидкість винищувача.

Вихід винищувача на повітряну ціль може виникнути з любого напрямку, так як початкове відносне положення повітряної цілі та винищувача також може бути будь-яким.

Вивести винищувач на повітряну ціль в визначене, наперед задане відносно її положення даним методом неможливо .

Великі відносні швидкості зближення на зустрічних та на зустрічно-перетинаючихся курсах вимагають завчасного маневру винищувача, щоб він не зіткнувся з ціллю, і виключають можливість застосування звичайного нерухомого стрілково-гарматного озброєння.

Тому метод паралельного зближення для винищувачів з звичайним озброєнням придатний лише в тих випадках, коли винищувач з будь яких причин опинився в ЗПС повітряної цілі або був виведений туди навмисне.

Метод умисно також застосовувати при великих віддаленнях між літаками, що дозволить в короткий час зблизити винищувач з повітряною ціллю, а потім продовжити наведення іншим методом .

Для винищувача з всеракурсним озброєнням паралельне зближення може бути одним з головних методів наведення, особливо при наведенні на повітряну ціль яка маневрує.

Метод можна застосовувати лише в тому випадку, коли відомі не тільки координати літака, але і їх параметри руху.

Метод має досить широке розповсюдження у практиці наведення, але з точки зору безпеки наведення більш доцільно використовувати метод наведення “Пряме зближення”, який буде розглянутий у наступній лекції.

ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ:

1. Розглянути питання „Вплив маневру повітряної цілі на наведення методом паралельне зближення.” В.Н. КАМЕНСКИЙ „Наведение самолетов на воздушные и наземные цели” часть І, с. 34-40.