Запитання для самоконтролю

1.Основні положення конструювання та розташування санітарно-технічних приладів.

2. Основні схеми розташування санітарного вузла та кухні у квартирі.

3. Назвіть основні санітарно-технічні прилади.

4. Назвіть основні групи санітарно-технічних приладів.

5. Яка вам відома водорозбірна арматура?

6. Назвіть матеріал труб, який застосовується для внутрішніх санітарно-технічних комунікацій.

Словник

1. Сприйняття країни починається з міських (вуличних) туалетів

Perception of the country begins from the city(street) rest rooms

[pq'sepS(q)n qv Dq 'kAntrI bI'gInz from Dq 'sItI(strJt) rest rumz]

2. Біде – bidet [bJ'deI]

3. Трап - trap[trxp]

4.Унітаз - water-closet pan['wLtq-'klOzIt pxn]

5. Ванна – bath [bRT]

6. Випуск - outlet, outflow ['autlet,'autflou]

7. Джакузі – jacuzzy ['dZxkusI]

8. Змивний бачок - closet tank['klOzIt  txNk ]

9. Зручне розташування - comfortable (handy) placing (accomodation)

['kAmfətqbl (ˈhændI) pleɪsɪŋ, q"kOmq'deISqn]

10. Машина посудомийна - dish washing machine [ˈdɪʃ ˈwɔʃɪŋ məˈʃiːn]

11. Машина пральна - washing machine, washer[ˈwɔʃɪŋ məˈʃiːn,ˈwɔʃə]

12. Мийка - washer, sink [´wOSә, sIŋk]

13. Піддон – tray [treI]

14. Туалет - lavatory, toilet unit, water closet, rest room

[´lævətərI, 'tOIlIt ´jHnIt, ´w :tə ´klOzIt, rest ru:m]

15. Рукомийник – hand-wash basin [hænd- wOʃ ´beIsn]

16. Перелив - overflow [´ouvqflou]

17. Сифон – siphon(sifon) [´saIf(q)n]

18. Пісуар – bowel urinal (urinal) [´bauəl ´juərInl (´juərInl)]

Лекція 4 Холодне і протипожежне водопостачання будівель

4.1. Системи і схеми холодного водопостачання будівель.

Трасування мережі, труби, арматура, водолічильники.

Гідравлічний розрахунок. Підвищувальні насоси

Системою водопостачання будівель (внутрішнім водопроводом) називають сукупність трубопроводів і обладнання, що подають воду із зовнішнього водопроводу до місць її використання у будівлі. Системи водопостачання будівель можуть живитись водою від центральних або районних систем зовнішнього водопроводу, а також від місцевих джерел водопостачання.

У загальному вигляді система холодного водопостачання складається із таких основних елементів: вводу (або декількох), водомірного вузлу, розподільних магістралей, відгалужень, стояків і підводів у квартири, водолічильників, трубопроводів у помешканні, водорозбірної і регулюючої арматури, пристроїв для створення напору (насосів, пневмопристроїв, баків), пристроїв для гасіння пожеж, поливки тощо (рис.4.1).

Внутрішні водопроводи, як і зовнішні, можуть бути різного призначення: господарсько-питні, виробничі, протипожежні. Часто влаштовують об’єднані системи: господарсько-протипожежні, виробничо-протипожежні тощо.

Рис.4.1. Схеми систем внутрішніх водопроводів:

а - проста; б - з водорегулюючими баками; в - з обладнанням для підвищення тиску; г - з водорегулюючими баками і обладнанням для підвищення тиску; д, е - зонні: 1 - ввід; 2 - водомірний вузол; 3 - обладнання для підвищення тиску; 4 - водорегулюючий бак; 5 - квартальна мережа; 6 - внутрішня мережа; 7 - водорозбірна арматура.

Згідно нормативів у житлових будівлях до 12 поверхів передбачається тільки система господарсько-питного водопостачання, а в житлових будівлях у 12 поверхів і вище і в гуртожитках, готелях і ресторанах у 4 поверхи та вище влаштовують господарсько-протипожежні водопроводи. За необхідності улаштування в одній будівлі водопроводів різного призначення вони можуть бути як роздільними, так і об’єднаними.

Схема системи водопостачання будівлі залежить від величини вільного напору в зовнішній мережі на вводі та призначення будівлі.

1. Якщо вільний напір на відмітці поверхні землі на вводі в будівлю більше потрібного напору, застосовують найбільш розповсюджену і просту схему без установлення для підвищення напору в мережі внутрішнього водопостачання (рис.4.1 а).

2. Якщо періодично (наприклад, в окремі години доби) напір на вводі буває нижче потрібного, доцільно влаштування водопроводу з водонапірним баком без насоса (рис.4.1 б) коли Н_мер >Н_потр, відбувається наповнення бака, а коли Н_мер< Н_потр, його спорожнення. На вводі за цієї схеми встановлюється зворотній клапан для запобігання витікання води із бака у зовнішню мережу.

3. Схему водопроводу з підвищувальними насосами застосовують у випадку Н_мер<Н_потр, якщо нестача напору постійна, а витрата рівномірна. Включення насосів автоматизують (рис.4.1 в).

4. За тих же умов, що і в попередньому випадку, але за нерівномірного споживання води, застосовується схема із підвищувальними насосами і водонапірним баком (рис.4.1 г).

Водопровідні мережі будівлі за конфігурацією можуть бути тупиковими, кільцевими, комбінованими і зонованими. Тупикові мережі звичайно застосовують у житлових, громадських, а іноді і в промислових будівлях, де у випадку аварії допускається перерва в подачі води.

Кільцеві мережі влаштовують у будівлях, де навіть тимчасове припинення подачі води неприпустиме або при протипожежних водопроводах з кількістю пожежних кранів більше 12. Кільцеві мережі для підвищення надійності мусять мати два вводи або більше.

Зонні водопроводи влаштовують, як правило, у житлових будівлях, адміністративних будівлях, готелях, пансіонатах, санаторіях тощо, коли потрібний напір у мережі перевищує максимально допустимий напір у внутрішніх мережах, що приймається рівним 60 м водяного стовпа. Зонована система водопостачання представляє собою декілька самостійних систем, що поділяють будівлю по висоті на окремі зони (рис.4.1 д,е).

В залежності від місця розташування магістральних трубопроводів системи водопостачання можуть бути з нижньою або верхньою розводкою. За нижньої розводки магістральні трубопроводи прокладають у підвалі, підпіллі або під підлогою першого поверху. Це найбільш розповсюджена схема. Схема з верхньою розводкою, коли магістральні трубопроводи прокладають на горищі або під стелею верхнього поверху, застосовують звичайно в промислових або виробничо-комунальних будівлях (пральні, лазні тощо), або в житлових будівлях за зонної системи водопостачання.

Для обліку води в будівлях на вводі та в квартирах установлюють водоміри (водолічильники), крильчасті або турбінні. Гідравлічні розрахунки полягають у визначенні розрахункових витрат по прийнятій розрахунковій схемі, підбору діаметрів і за необхідності-підвищувальних насосів. На основі гідравлічного розрахунку водопровідної мережі визначаються найбільш економічні діаметри для пропуску розрахункових витрат води і потрібний напір у системі.

Власне гідравлічний розрахунок полягає у наступному:

• вибирається розрахунковий напрямок, який розбивається на розрахункові ділянки;

• визначаються розрахункові витрати по розрахункових ділянках;

• по розрахункових витратах визначаються діаметр труби розрахункової ділянки, втрати напору по ділянках і швидкість руху води;

• підбирається водолічильники як на квартиру, так і на будинок;

• визначається потрібний напір в системі.

За недостатності необхідного напору передбачають установку підвищувальних відцентрових насосів, які розташовують, як правило, у підвальних приміщеннях. Для зменшення рівня шуму їх установка передбачається на пружинних або гумових амортизаторах і приєднання до мережі за допомогою гумових армованих патрубків.

Комбіновані мережі, тобто мережі, що мають і кільцеві, і тупикові ділянки магістральних трубопроводів, застосовують у крупних будівлях, споживаючи велику кількість води з великою розосередженістю (наприклад, пральні, лазні, промислові підприємства тощо).