8.3.Водовідведення промислових підприємств.

Стічні води, що відводяться з промислових підприємств, поділяються на три види: промислові, побутові і поверхневий стік.

Виробничі стічні води за своїм складом дуже різноманітні та специфічні для кожної галузі промисловості, в склад яких, в залежності від профілю, входять неорганічні і органічні речовини, для очистки яких застосовується механічна, фізико-хімічна або біологічна очистка.

Механічна очистка - проціджування, відстоювання та фільтрація - застосовується для вилучення із стічних вод нерозчинених мінеральних і органічних домішок. Процес повного освітлення закінчується фільтруванням, пропуском води через шари зернистого матеріалу.

Хімічна очистка-це нейтралізація і окислення. Нейтралізація застосовується для ліквідації кислотності або лужності. Окислення застосовується для знезаражування виробничих стічних вод, що вміщують токсичні (отруйні) домішки.

Фізико-хімічна очистка виробничих стічних вод-коагуляція, іонний обмін, зворотний осмос, електродіаліз, електрокоагуляція, випаровування, магнітна обробка тощо. Ці методи можуть застосовуватись як самостійно так і у сполученні із іншими методами.

Біологічна очистка-широко застосовуваний метод очистки, що дозволяє очистити стічні води від більшості органічних домішок. Внаслідок більшої різноманітності органічних забруднень порівняно із побутовими стічними водами, виникає необхідність дещо модернізувати традиційні споруди біологічної очистки, хоча процеси біологічної очистки за своїм механізмом в основному схожі із процесами очистки побутових стічних вод.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть основні види стічних вод.

2. Що таке БПК₂₀?

3. Що треба розуміти під очисткою стічних вод?

4. Що являє собою типова технологічна схема очищення міських стічних вод?

5. Поясніть суть механічної, хімічної, фізико-хімічної, біологічної очистки.

Словник

1. Водовідвідні очисні споруди - sewage treatment plant

[׳sju:IdZ´tri:tment pla:nt]

ЛЕКЦІЯ 9

Внутрішньоквартальні системи водопостачання та водовідведення

9.1. Трасування, умови прокладки, колодязі, ув’язка з

іншими комунікаціями

На сьогодні основний принцип забудови території міст – вільне планування житлових кварталів і мікрорайонів, що дозволяє крім урахування необхідності аерації, інсоляції і освітлення будівель, вірно розташовувати інженерне обладнання, що забезпечує житлові умови населення.

Для постачання мікрорайону водою використовують внутрішньоквартальну мережу, що складається із вводу, що з’єднує зовнішню водопровідну мережу, із будівлею ЦТП (центральний тепловий пункт, в якому знаходиться все інженерне обладнання – системи опалення, гарячого і холодного водопостачання), водопровідних мереж, що розподіляють воду по окремих будівлях.

Внутрішньоквартальні мережі прокладають по внутрішніх проїздах, звичайно, паралельно будівлі на відстані не менше 5-8м в залежності від висоти будівель. Водопровідні мережі розташовують на відстані не менше 1,5м від теплових мереж, водовідвідних труб, а також на відстані 1м від газопроводів низького тиску та силових кабелів. Внутрішньоквартальний водопровід можна прокладати окремо в траншеї, в непрохідному каналі разом з трубопроводами систем опалення і гарячого водопроводу, в технічному коридорі або підпіллі будинку, прохідному каналі разом з іншими інженерними мережами. На території кварталу, як правило, господарсько-питний водопровід поєднується з протипожежним.

Водопровідна мережа обладнується колодязями в місцях установки арматури та пожежних гідрантів. За наявності пожежних гідрантів діаметр мережі приймається не менше 100мм. Пожежні гідранти рекомендуються встановлювати на відстані не більше 100-150м один від одного.

Для невеликих житлових груп за довжини лінії не більше 200м приймається тупикова схема трасування.

Глибина закладання холодного водопроводу (до низу труби) приймається на 0,5м нижче глибини промерзання ґрунту.

Основне призначення внутрішньо квартальної мережі водовідведення - збирання стічних вод від однієї будівлі або групи будівель і відведення їх у зовнішню міську водовідвідну мережу.

Трубопроводи водовідвідної мережі прокладають, як правило, паралельно будівлі, об’єднуючи всі випуски внутрішніх водовідвідних мереж цих будівель. Подальше відведення стічних вод здійснюється самопливом за найкоротшим напрямком. Трасування водовідвідної мережі обов’язково ув’язується з водопроводом, газопроводом, тепло - та електромережею, лініями зв’язку, дощовим водовідведенням.

На внутрішньоквартальній мережі водовідведення для контролю за її роботою та прочищення влаштовуються оглядові колодязі у місцях приєднання випусків від будинків, на поворотах, у місцях зміни діаметрів та нахилів труб, на прямих ділянках умовним діаметром до 150 мм на відстані не більше ніж 35м один від одного.

Лотік труби умовним діаметром до 500 мм можна закладати на глибині на 0,3 м менше глибини промерзання ґрунту, але не менше 0,7 м до верха труби. Трубопроводи прокладають з ухилом, що забезпечує рух стічних вод із швидкістю не нижче швидкості "самоочищення", з метою запобігання відкладання забруднень в нижній частині труби.

Внутрішньоквартальна мережа водовідведення закінчується контрольним колодязем, який розміщується всередині кварталу на відстані не менше 1.0 м від червоної лінії вулиці.

У якості прикладу на рис.9.1 наведено трасування водопроводу і водовідведення у мікрорайоні.

Рис.9.1. Мікрорайонне прокладання водопровідної, водовідвідної і поливальної мереж