6.2. Основні положення гідравлічних розрахунків

Гідравлічний розрахунок дворової мережі полягає у наступному:

• вибирається розрахунковий напрямок, який розбивається на розрахункові ділянки;

• визначаються розрахункові витрати по розрахункових ділянках;

• по розрахункових витратах і допускаємій швидкості (v ≥ 0,7 м/с) підбирається уклон і визначається наповнення труби;

• визначається падіння відміток по ділянках;

• будується подовжній профіль по ділянках від початку до вуличного лотка.

6.3. Сміттєвидалення із будівель

Очистка будівель від твердих відходів є одним із найважливіших заходів в галузі санітарного благоустрою і представляє собою комплекс заходів по збиранню, видаленню та знезараженню відходів ( в основному будинкового сміття ).

Відходи часто-густо вміщують харчові відходи і органічні речовини, які після відповідної обробки можуть бути використані в якості корму для тварин, або як сільськогосподарські добрива.

Крім того, із твердих відходів після відбору, обробки, або переробки можна отримати вторинну сировину ( ганчір’я, папір, метал тощо ), які знову використовуються.

Сміттєпроводи у житлових і громадських будівлях передбачають видалення сміття по спеціальних каналах.

Сміттєпроводи влаштовують в будівлях вище 5 поверхів.

Сміттєпровід складається із таких елементів приймальних клапанів, що установлюються в квартирах, або службових приміщеннях, вертикального каналу, сміттєзбірної (приймальної) камери внизу сміттєпроводу з бункером для сміття, верхньої (дахової) камери з пристроями для вентиляції та прочистки каналу (рис.6.3).

Рис.6.3. Видалення сміття

а - сміттєпровід; б - приймальний клапан сміттєпроводу;

в - майданчик для контейнерів; 1 - контейнер; 2 - шибер;

3 - кріплення ствола; 4 - ствол; 5 - приймальний клапан; 6 - витяжна частина; 7 - дефлектор; 8, 9 - козирки; 10 - ручка; 11 - рухома коробка; 12 - горизонтальна вісь; 13 - раковина; 14 - камери для збору сміття; 15 - трап; 16 - спеціальний автотранспорт.

Канали мусять бути прямовисними, круглого перерізу, гладкими і без виступаючих усередину елементів, з найменшою кількістю стиків. Кращим матеріалом для каналів сміттєпроводів є азбестоцементні труби.

Канали розташовують в секціях будівель таким чином, щоб приймальні пристрої знаходились на сходах, в кухнях житлових будівель, в службових приміщеннях громадських будівель.

Сміттєзбірну камеру слід розташовувати безпосередньо під сміттєпроводом у спеціальному приміщенні першого, або цокольного поверху з окремим входом з боку двору.

У даховому приміщенні над сміттєпроводом розташовують камеру, або короб з пристроями для вентиляції та мийки каналу.

6.4. Водостоки будівель. Типи водостоків. Конструювання

внутрішніх водостоків.

Основним призначенням дахів є захист будівель від атмосферних діянь і перш за все від атмосферної вологи. Від правильної роботи системи водовідводу з дахів в першу чергу залежить надійність і довговічність будівлі.

Існує ціла низка конструктивних рішень дахів, що мають одну мету: своєчасно видалити атмосферні опади з дахів і не допустити зволоження будівельних конструкцій будівлі. Всі ці конструктивні рішення значною мірою впливають на конструкцію покрівлі і на весь архітектурний вигляд будівель і споруд.

Зовнішні неорганізовані водостоки є найбільш простими з конструктивної точки зору (рис.6.4), за яких всі атмосферні води, що попадають на дах будівлі, стікають у напрямку уклону і вільно видаляються за всім периметром даху. Якщо скидання води за всім периметром небажане, то даху можна надати похил на два боки або односхиловий.

За дощу з вітром вода може задуватися на фасад, зволожувати його, ось чому зовнішні неорганізовані водостоки не набули широкого розповсюдження і використовуються в будівлях висотою не більше 3-х поверхів.

Зовнішні організовані водостоки (рис.6.4в) можуть виконуватися з підвісними водостічними воронками, вбудованими в конструкцію даху, із воронками, установленими в надкарнизних лотках.

Рис. 6.4. Водостоки будинків: а, б – внутрішні; в – зовнішні;

1 - ревізії; 2 - стояк; 3 - відвідні труби; 4 - воронка; 5 - гідрозатвір;

6 - відкритий випуск; 7 - водостічна труба; 8 - жолоб;

9 - дощоприймач; 10 - оглядові колодязі.

Ця система водостоків дозволяє уникнути зволоження фасадів водою, що видаляється з даху, і дає можливість порівняно просто за допомогою лотків відвести воду від фундаменту будівлі.

В районах, що мають подовжені періоди із сталою від’ємною температурою, влаштування зовнішніх організованих водостоків взагалі не може бути рекомендовано із-за значної закупорки водостічних воронок.

За значної ширини промислових будівель видалення атмосферних опадів тільки за периметром будівлі часто-густо викликає цілу низьку конструктивних незручностей.

В таких випадках звертаються до внутрішніх водостоків, які вільні від указаних недоліків; у них водостічні воронки вмонтовують в конструкцію даху, а відвідні трубопроводи прокладають всередині будівлі (рис.6.4а,б). В залежності від ширини будівлі і конструктивної можливості надати ухил даху до воронок ця система водостоків може виконуватися або з однією воронкою на стояку, або з декількома воронками, об’єднаними загальною збірною підвісною лінією. Випуск води із внутрішнього трубопроводу влаштовують відкритими на відмостку в лотки або кювети. За розташування будівлі у кліматичній зоні, що має розрахункову температуру зовнішнього повітря нижче -5ºС, на відкритому випуску води із системи внутрішніх водостоків необхідно установити гідравлічний затвор, який буде перешкоджати засмоктуванню у випуск холодного зовнішнього повітря, що може призвести до замерзання води у випуску.

В тому випадку, якщо будівля розташована на просадочних ґрунтах або улаштування відкритих випусків недоцільне за якихось обставин, необхідно застосовувати для відводу атмосферних опадів внутрішні водостоки, що приєднуються до міських підземних мереж водостоків або загальносплавної системи водовідведення.

Внутрішні водостоки складаються із таких елементів: водостічних воронок, що приймають воду з даху; відвідних труб, з’єднуючих воронки із стояком; стояків, що приймають воду відвідвідних труб; підлогової мережі, що приймає воду від стояків; випусків, що відводять воду від підпільної мережі у зовнішню мережу водостоків або загальносплавну мережу водовідведення.

Водостічні воронки (вирви) (рис.6.5) мусять розташовуватися на даху. Максимальна відстань між водостічними воронками (вирвами) не повинна перевищувати 48м.

а

б

Рис.6.5. Воронки (вирви): а - плоска; б - ковпакового типу:

1 - решітка; 2 - рама; 3 - гідроізоляція; 4 - корпус; 5 - перекриття;

6 - переливний патрубок; 7 - ковпак.

На кожній замкненій карті покрівлі необхідно установлювати не менш двох водостічних воронок. На плоских покрівлях житлових і громадських будівель допускається установка по одній водостічній воронці на кожну секцію.

Для неексплуатуємих дахів промислових будівель рекомендується водостічна воронка з глухим ковпаком і діаметром випуску 100мм (рис.6.5 б).

Для плоских експлуатуємих дахів, призначених для перебування на них людей, тобто для використання даху для устрою солярія, кафе тощо, пропонується водостічна воронка з плоскими гратами (рис.6.5 а).

Водостічні стояки прокладають як відкрито у стін, колон, перегородок, так і скрито – в борознах внутрішніх стін, в коробах, шахтах. Прокладають стояки на сходових клітинах, коридорах, або підсобних приміщеннях.

Підпільна мережа внутрішніх водостоків мусить прокладатися з уклоном для труб 100 мм - не менше 0,008; 125 мм - не менш 0,006; 150-200 мм - не менше 0,005.

Випуски внутрішніх водостоків від стояка або прочистки до осі колодязя дворової мережі повинні мати довжину, аналогічну довжині випусків водовідведення.